Ринок фінансових послуг - Науменкова С.В. - Розділ 10. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ З ДОВІРЧОГО УПРАВЛІННЯ

10.1. Сутність фінансових послуг з довірчого управління.

10.2. Вітчизняна практика надання довірчих фінансових послуг.

10.3. Регулювання відносин довірчого управління.

10.1. Сутність фінансових послуг з довірчого управління

Довірче управління активами у США та Великій Британії характеризується поняттям "trust". У континентальній Європі переважно використовують термін "довірче управління".

Сутність довірчих фінансових послуг полягає у наданні довірителями трастовим установам свого майна без передачі права власності на нього для подальшого інвестування цих коштів від імені власників і за їх дорученням на різних фінансових ринках з метою отримання прибутку або одержання інших доходів чи переваг.

У зарубіжній практиці довірчі (трастові) операції розглядають як операції банків і небанківських фінансових установ з управління майном і виконання інших послуг за дорученням і на користь клієнтів на правах його довіреної особи.

У зарубіжній практиці розрізняють такі види трастів:

— забезпечувальний, що використовується при опосередкуванні реалізації кредитором заставленого майна або позбавленні боржника права його викупу за рішенням суду;

— охоронний, який застосовується у разі тривалого збереження майна з метою одержання довірителем доходу від його управління;

— дискреційний — якщо довірена особа самостійно визначає час і розмір виплат довірителю доходу, отриманого від управління переданим майном;

— благодійний, який характеризується необмеженим терміном передачі майна в довірче управління та невизначеним колом вигодо-набувачів і може мати різне призначення (допомога інвалідам, сиротинцям, підтримка соціальних програм тощо);

— голосуючий, що використовується для концентрації пакетів акцій або інших майнових прав з метою забезпечення контрольного пакета та права вирішального голосу в управлінні компанією.

Історична довідка

У банківській практиці трастові операції з'явилися в XIX ст. Виникнення трастових послуг пов'язано з тим, що здійснення окремих фінансових операцій потребувало певного досвіду або специфічних знань, а також концентрації фінансових ресурсів. Тому почали з'являтися установи з надання послуг трастового характеру, які, формуючи відносини з клієнтами з урахуванням цих особливостей, пропонували послуги з надання консультацій, купівлі-продажу цінних паперів, формування інвестиційних портфелів клієнтів. Це спрощувало клієнтам процес управління власними активами та забезпечувало високий і стабільний дохід.

Перша інвестиційна компанія, що діяла на трастових засадах, була заснована в серпні 1822 p. у Бельгії. Пізніше трастові операції широко здійснювали банки Великої Британії, Німеччини, Франції, Швейцарії, а потім і США. У зв'язку з необхідністю збереження цілісності успадкованого капіталу найбільше розвинулися операції з управління майном.

Основна частка світового ринку трастових послуг зосереджена в європейських країнах, США та Канаді. За даними консалтингової компанії Scorpio Partnership, світовий ринок управління капіталами інвесторів у 2007 р. досяг 17,4 трлн дол. США.

Провідними фінансово-банківськими холдингами, що надають послуги з довірчого управління активами, є United Bank of Switzerland, Citigroup, Merrill Lynch, Credit Suisse, JP Morgan Chase. Останні тенденції ринку довірчих послуг свідчать про збереження довіри інвесторів та збільшення обсягів коштів, переданих в управління.

У вітчизняній літературі траст характеризується як особлива форма розпорядження власністю, що визначає права на майно, яке передається в трастове управління, на розподіл прибутку, отриманого в результаті цього управління, і є відносинами між засновником трасту, довірчим власником (розпорядником) і бенефіціаром.

Відносини, що виникають у сфері довірчого управління фінансовими активами та майном, набутим у результаті провадження діяльності з довірчого управління активами, регулюються Цивільним кодексом України, законами України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-III, "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 15 березня 2001 р. № 2299-ІП, "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)" від 19 червня 2003 р. № 978-ІУ та іншими актами законодавства.

Фінансові послуги з довірчого управління майном та фінансовими активами (довірчі фінансові послуги) ґрунтуються на системі цивільно-правових відносин, що виникають між довірителем і довіреною особою щодо здійснення довірчих операцій (представницько! діяльності) з об'єктом довірчого управління від імені, за рахунок та в інтересах довірителя.

Суб'єктами довірчого управління є довірителі, довірені особи та вигодонабувачі.

Довіритель — фізична або юридична особа — власник майна, а в окремих випадках, передбачених Цивільним кодексом України, — опікуни, піклувальники, орган опіки та піклування.

Довірена особа — компанія з довірчого управління — небанків-ська фінансова установа або банк, які здійснюють довірче управління. Довірена особа не може бути довірителем щодо переданого їй у довірче управління майна.

Вигодонабувач — довіритель або інша зазначена в довірчому договорі особа, крім довірених осіб.

Предметом довірчого управління можуть бути фінансові активи, рухоме та нерухоме майно виробничого і невиробничого характеру, а також майнові права. Майно, передане в довірче управління, підлягає поверненню довірителю після закінчення дії довірчого договору без зміни форми такого майна. Це означає, що при передачі фінансових активів чи майна в довірче управління не відбувається переходу прав власності довірителя на таке майно чи активи до довіреної особи.

При цьому ризики випадкової втрати майна, а також ризики можливих збитків від довірчого управління майном несе довірена особа.

Довірче управління майном та фінансовими активами може здійснюватися в трьох формах (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Форми довірчого управління майном та фінансовими активами

Повне довірче управління передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління самостійно в межах, визначених довірчим договором, з обов'язковим повідомленням довірителя про кожну здійснену дію.

Довірче управління за узгодженням — вчинення дій щодо предмета довірчого управління за умови обов'язкового попереднього узгодження з довірителем кожної вчиненої довіреною особою дії.

Довірче управління за наказом передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління лише за умови видання довірителем наказу у формі та порядку, передбачених довірчим договором.

Залежно від характеру розпорядження майном послуги з довірчого управління поділяють на:

— активні, коли майно, що перебуває у розпорядженні довіреної особи, може видозмінюватися, наприклад, шляхом його продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя;

— пасивні, коли майно не може бути видозмінене або використане довіреною особою без згоди довірителя.

Фінансові установи, що здійснюють довірче управління, за свою діяльність отримують певну винагороду як комісійні — у вигляді фіксованої суми або як відсоток від вартості операції чи від одержаного прибутку.