Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 1.5. Взаємозв'язок управлінського і фінансового аналізу

Загальна схема економічного аналізу може бути представлена так, як зображено на рис. 1.2.

Однак ця схема не дає повного уявлення щодо видів економічного аналізу, які використовуються підприємствами. В основі класифікації економічного аналізу покладено різні ознаки.

Рис. 1.2. Види економічного аналізу

Залежно від ролі аналізу в управлінні вирізняють:

• управлінський (внутрішній) аналіз, що забезпечує аналітичною інформацією керівництво підприємства;

• фінансовий (зовнішній) аналіз, який забезпечує зовнішніх користувачів інформацією про підприємство.

Залежно від періодичності проведення аналіз є:

• перспективним (прогнозним, попереднім);

• оперативним (операційним, моніторинговим);

• поточним (ретроспективним), тобто таким, який виконується за підсумками діяльності за цей чи попередній період.

Залежно від характеру об'єктів, на які спрямована управлінська діяльність, аналіз поділяють за:

• галузями економіки;

• рівнями суспільного виробництва та управління (галузь, об'єднання, група взаємопов'язаних організацій, підприємства, філії та структурні виробничі одиниці);

• етапами процесу розширеного відтворення (виробництво, обмін, розподіл, споживання);

• складовими виробництва (трудовими, матеріальними, фінансовими, кредитними).

За суб'єктами управління виокремлюють економічний аналіз, який виконується:

• керівництвом та економічними службами;

• власниками та органами господарського управління;

• постачальниками;

• покупцями;

• аудиторськими фірмами;

• кредитними організаціями;

• податковими та фінансовими органами.

За складом і повнотою висвітлення питань, які вивчаються, економічний аналіз поділяють на:

• повний (аналіз господарської діяльності організації в цілому);

• локальний (аналіз діяльності окремих підрозділів);

• тематичний (аналіз окремих функціональних систем економіки).

За методом вивчення об'єкта розрізняють аналіз:

• системний;

• функціонально-вартісний;

• факторний;

• діагностичний (експрес-аналіз), який дає змогу встановити характер порушень нормального ходу економічного процесу;

• маржинальний – метод оцінювання та обґрунтування ефективності управлінських рішень на основі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягів реалізації, прибутку та витрат;

• економіко-математичний, який дозволяє встановити оптимальний варіант управлінського рішення для раціонального використання виробничих ресурсів;

• стохастичний, з урахуванням регресивно-кореляційного та ін.

За розрахунками, які виконуються, розрізняють:

• комплексний економічний аналіз, який включає економічний й технічний аспекти виробництва, аналіз соціальних і природних умов у взаємозв'язку з виробництвом;

• техніко-економічний аналіз;

• економіко-правовий аналіз;

• економіко-екологічний аналіз.

1.5. Взаємозв'язок управлінського і фінансового аналізу

Аналіз господарської діяльності передбачає проведення:

• фінансового аналізу;

• управлінського аналізу.

Методи вирішення завдань, організація та об'єкти фінансового та управлінського аналізу мають свою специфіку.

У процесі фінансового (зовнішнього) аналізу розраховують:

• абсолютні показники прибутку, виручки, витрат;

• відносні показники рентабельності;

• ринкову стійкість, ліквідність балансу, платоспроможність підприємств;

• ефективність використання власного капіталу;

• ефективність використання позичених засобів;

• ефективність авансування капіталу (інвестиційний аналіз);

• економічну діагностику фінансового стану підприємств і рейтингове оцінювання організації-емітента.

Фінансовий аналіз, який ґрунтується на даних бухгалтерської звітності, є зовнішнім аналізом і такому виду діяльності властиві:

• множинність суб'єктів аналізу (користувачів інформації);

• різноманітність цілей та інтересів суб'єктів аналізу;

• наявність типових методик, стандартів обліку та звітності;

• орієнтація аналізу тільки на загальну звітність підприємства;

• максимальна доступність результатів аналізу з метою ефективного управління підприємством.

Предметом управлінського (внутрішньогосподарського) виробничого аналізу є:

• обґрунтування бізнес-плану;

• система маркетингу;

• комплексна економічна оцінка ефективності господарської діяльності;

• техніко-організаційний рівень та інші умови виробництва;

• ефективність використання виробничих ресурсів;

• виробництво та реалізація продукції;

• взаємозв'язок собівартості, обсягу продукції та прибутку.

До особливостей управлінського аналізу належать:

• орієнтація результатів аналізу на управління підприємством;

• відсутність регламентації аналізу ззовні;

• комплексність аналізу, вивчення діяльності підприємства з економічного, фінансового і технічного аспектів;

• поєднання обліку, аналізу, прогнозування і прийняття рішень;

• конфіденційність результатів аналізу з метою збереження комерційної таємниці.

Суб'єктами економічного аналізу є користувачі економічної інформації комерційної організації, котрі як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені в її діяльності (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Користувачі фінансової інформації

Коло основних користувачів інформації доволі широке. Безпосередньо зацікавленими є користувачі, діяльність яких пов'язана з функціонуванням капіталу, борговими зобов'язаннями та іншими господарськими відносинами. Опосередковано зацікавлені використовують економічну інформацію у виключно професійних цілях; такі користувачі інформації безпосередньо не зацікавлені в діяльності організації, але за умовами контракту повинні захищати інтереси першої групи користувачів.

У процесі аналізу розрізняють не тільки користувачів інформації, а й їхні економічні інтереси щодо господарської діяльності підприємства і, відповідно, їх мету.

Інтерес власників під час аналізу фінансових звітів – зростання рівня прибутку на вкладений капітал (дивідендів або норми дивіденду), забезпечення стабільності підприємства, оптимізація частки власного капіталу, підвищення ефективності використання виробничих ресурсів. Кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти, щоб мінімізувати свої ризики за показниками і вкладами, вирішити питання щодо продовження терміну й умов надання позики, гарантій повернення кредиту, вигідності розміщення капіталу. Головна мета кредиторів – чистий грошовий потік, ліквідність активів, надійність і стабільність отримання виручки та прибутку. Увага інвесторів звернена на величину прибутку, який вони можуть отримати на вкладений капітал.

Управлінський персонал (відділ менеджменту підприємства) аналізує всі напрями діяльності, а оскільки аналіз – це дієвий засіб контролю за реалізацією виявлених резервів та основний інструмент управління, то управлінці здійснюють систематичне спостереження за взаємопов'язаними подіями (наприклад надходження інвестицій на підприємство, виконання інвестиційних зобов'язань, рівень рентабельності інвестиційного проекту, перспектива подальшого залучення як зовнішніх, так і внутрішніх інвестицій), намагаючись своєчасно виявити проблеми, контролюють репрезентацію фінансової інформації зовнішнім користувачам.

До неосновних користувачів економічної інформації належать страхові компанії, аудиторські та консалтингові фірми, фондові біржі, юридичні фірми, асоціації, засоби масової інформації, профспілки тощо.