Процес перетворення інформації – підсумковий етап інформаційного забезпечення економічного аналізу. Йому передують етапи реєстрації, збирання і передавання даних. Організація і способи здійснення зазначених операцій істотно впливають на організацію, сутність і терміни проведення економічного аналізу.
Реєстрацію, збирання і передавання інформації можна здійснювати за допомогою первинних документів, машинних носіїв інформації та документів змішаного типу.
Використання первинних документів підвищує трудомісткість підготовки даних до обробки, оскільки спочатку їх потрібно перенести на машинні носії, де висока частка ручної праці, а тоді застосовувати операції контролю і сортування, у результаті чого знижується оперативність аналізу й частіше скорочується програма його проведення у зв'язку з браком часу.
Для швидкого перебігу операцій з підготовки інформації до обробки і з метою скорочення необхідного для цього часу, перевагу віддають машинним носіям. Високоефективними є спеціальні системи реєстрації та збирання даних, призначені для автоматичного формування масивів інформації. Такі системи здійснюють перфорацію, контроль, сортування й інші підготовчі операції, разове записування даних і забезпечують багаторазове використання їх за допомогою сучасної комп'ютерної техніки.
Використання комп'ютерної техніки в процесі обробки економічної інформації значно розширює можливості аналізу господарської діяльності підприємств і об'єднань: підвищує його оперативність, розширює базу для підготовки різних варіантів управлінських рішень, сприяє зростанню якості самого аналізу за рахунок проведення детальнішого аналізу, розширення факторних моделей і використання (за необхідності) економічно-математичних прийомів.
Обробка даних і підготовка їх до аналізу є одним із перших його етапів. Отже, процеси перетворення економічної інформації потрібно вибудовувати з урахуванням вимог аналізу господарської діяльності. На практиці це передбачає формування машинограм не лише на основі фіксації нормативно-планових і звітних даних, а й на основі виявлення абсолютних і відносних відхилень, вирахування середніх величин, індексів динаміки, окремих показників тощо. Конкретний зміст програми перетворення інформації визначають залежно від мети і завдань, видів та програм економічного аналізу.
Інформаційна база окремих видів економічного аналізу.
Більшість видів економічного аналізу (оперативний, подальший, попередній та ін.) зорієнтована на використання даних інтеграційних інформаційних систем і має традиційні джерела (плани, звіти тощо).
Проте деякі види аналізу потребують створення спеціальної інформаційної бази. Це стосується, перш за все, функціонально-вартісного і міжзаводського порівняльного аналізу. Необхідність формування спеціальних масивів даних пов'язана з використанням при проведенні названих видів аналізу широкого кола додаткової інформації системного і позасистемного характеру.
Інформаційна база міжзаводського порівняльного аналізу формується переважно із системних даних, характер і зміст яких визначають об'єкт і завдання аналізу.
При проведенні порівняльного аналізу для виявлення причин розбіжностей на рівні господарювання окремих господарств використовують основні джерела нормативної, планової та звітної інформації господарських одиниць, які аналізують. Основною проблемою є підготовка даних до порівняння.
При виконанні різних видів локального (автоматичного) порівняльного аналізу виникає необхідність у додатковій інформації позасистемного характеру. Дуже важкою є підготовка інформаційної бази для міжнародних зіставлень, порівнянь зі світовим рівнем виробітку.
Для здійснення міжнародних зіставлень собівартості та ціни виробітку використовують такі дані: науково-технічні та робочі параметри, показники технологічності, економічні показники при виробництві й експлуатації виробітку (затрати, ціни, окремі витрати матеріалів і енергії), дані про умови реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Важливі джерела інформації для міжнародних зіставлень можна розподілити на основні й другорядні.
До основних джерел належать: проспекти закордонних фірм, звіти про ярмарки, відрядження, оголошення у спеціальних журналах, матеріали нарад, паспорти порівняльних зразків виробів та інша технічна документація, звіти про науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, дисертації та інші наукові роботи, патенти, заявки на раціоналізаторські пропозиції, звіти про контроль і дослідження виробів, звіти служби сервісу, стандарти різних країн.
Джерелами другорядної інформації є документи служби інформації, патентні реферати, бібліографія й науково-економічна література, матеріали результатів вивчення ринкового збуту.
Зміст необхідних зведень та їх джерела для функціонально-вартісного аналізу (ФВА) характеризують залежно від того, на якій стадії життєвого циклу виробів його проводять.
Найбільший ефект від застосування ФВА маємо, як відомо, на початкових стадіях, і за такого виду аналізу використовують найбільший обсяг даних, тому зупинимось на характеристиці інформаційної бази ФВА на етапі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).
Основні види і джерела використовуваної інформації можна поділити на кілька груп.
1. Загальні дані-завдання на етапі НДДКР; завдання виробництва конкретних виробів; патенти і стандарти на аналогічні вироби; результати аналізу світового рівня виробів цього класу і тенденції його розвитку; спеціальна література.
2. Загальні дані про проектований виріб (техніко-економіч- ні показники); зразки; інструкції з експлуатації; проспекти; умови поставок.
3. Дані про потребу у виробах і про збуто-розрахункові зміни споживчого попиту; основні споживачі.
4. Свідчення про дослідно-конструкторську роботу – креслення виробів; протоколи захисту результатів попередніх етапів робіт; розрахункова документація; документація щодо раціоналізаторських пропозицій.
5. Технологічні дані – технологічні карти; нормативи часу (трудомісткість), машинний час; ступінь уніфікації і стандартизації деталей; частка оригінальних деталей та їх повторюваність.
6. Очікувані ціни на виробничі та збутові затрати – цінники і розрахунки до них (ліміти цін і затрати); очікувані зміни цін на зовнішньому ринку (прогнози); розміри заохочувальних надбавок; попередні калькуляції (матеріаломісткості, заміни матеріалів, нормативів комплексних затрат, тарифних показників із зарплати); розрахунки необхідних обсягів матеріальних ресурсів.
Деякі види інформації для проведення ФВА отримують за допомогою спеціальних методів: опитування експертів, покупців і споживачів продукції; конференції ідей тощо.
При створенні інформаційної бази економічного аналізу потрібно враховувати не лише необхідність у даних для конкретного випадку, а й затрати на їх збирання й обробку або непередбачувані затрати на інформаційне забезпечення, що знижують ефективність самого аналізу, тому, складаючи програму аналізу, необхідно передбачити проведення спеціальних розрахунків щодо потреб в інформації й оцінювання затрат на її збирання і перетворення.
1.11. Використання евристичних методів під час аналізу
Експертні методи.
Психологічні методи.
Розділ 2. ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. Аналіз попиту і пропозиції на продукцію та послуги підприємства
2.2. Ринкова рівновага й аналіз її зміни
2.3. Аналіз еластичності попиту і пропозиції на продукцію та послуги підприємства
Розділ 3. АНАЛІЗ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ
3.1. Аналіз випуску продукції за асортиментом і складом