Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - Контроль за достовірністю інформації.

Достовірність економічної інформації, її адекватність господарським явищам визначається достовірністю результатів аналізу, правильністю й обґрунтованістю висновків та пропозицій, що випливають із них. Використання в аналізі недостовірної інформації викривляє наші уявлення про реальну економічну дійсність і призводить до помилкових рішень. Тому вся відібрана для аналізу інформація має ретельно перевірятися.

Контроль за достовірністю використовуваної інформації можна здійснювати у різних формах. Здебільшого вирізняють формально-логічний контроль і розрахункову перевірку. Мета формально-логічного контролю полягає у перевірці повноти і правильності заповнення різних документів.

Ознака повноти дотримана, якщо при контролі: проаналізовано всі підрозділи об'єднання (підприємства), наявні необхідні форми звітності, передбачені відповідними інструкціями, заповнено всі розділи типових планових і звітних форм, а також всі макети аналогічних таблиць вихідних даних, розроблених на основі програми збирання інформації.

Правильність заповнення показників із формально-логічного погляду передбачає відповідність певних даних їх змісту в рядках і графах, де вони проставлені. Перевіряють також наявність обов'язкових реквізитів – назв чи кодів організації та її підрозділів, підписів відповідних посадових осіб, дати складання і т. ін.

Розрахункова перевірка є більш трудомісткою операцією. Вона визначає рівень певних навичок і знань. Основне значення розрахункової перевірки зводиться до:

• перевірки взаємоузгодженості, або тотожності, показників, наведених у різних документах. При цьому важливо знати порядок формування показників і відображення їх у звітності.

Крім простих форм взаємоузгодження зв'язку даних, коли необхідно лише зіставити їх величини, вказані в різних документах, є складніші, де потрібно здійснювати спеціальні розрахунки. Прикладом може бути перевірка взаємоузгодження сум прибутку від реалізації. У таких випадках необхідно керуватися методичними вказівками щодо перевірки звітності, виданими Міністерством фінансів України;

• встановлення відповідності планових даних, наведених у звітності, даним, затвердженим планом і кошторисом. При коригуванні планових завдань протягом звітного періоду перевіряють наявність відповідного рішення та його обґрунтованість, а також наявність інших планових показників, що змінюються у зв'язку з проведенням коригувань;

• звіряння прийнятності планових та звітних показників, статей балансу, що здійснюється за допомогою зіставлення даних його статей на початок звітного періоду з даними проаналізованих статей на кінець попереднього. Про характеристику прийнятності планових і звітних показників уже йшлося раніше;

• перевірки правильності здійснення арифметичних розрахунків: результатів поділу середніх, відносних та питомих величин тощо.

Один зі способів перевірки достовірності звітних показників – зустрічна перевірка, сутність якої полягає у зіставленні окремих показників у звітах об'єднань (підприємств) з аналогічними даними їх контрагентів. Наприклад, дані про платежі в бюджет за балансом об'єднання мають відповідати даним у відомостях місцевого фінансового органу про виконання бюджету. Показники заборгованості за короткотерміновим і довготерміновим кредитами мають повністю збігатися з відповідними даними установ Національного банку України. Ідентичними мають бути також звітні дані об'єднання (підприємства) про кредиторську і дебіторську заборгованості (крім суперечливої) та суми, які нараховуються у кредиторів і дебіторів.

При поглибленому контролі за достовірністю звітних даних необхідно перевірити правильність вирахування показників, беручи за основу прийнятий порядок їх формування та правильність застосування тих чи інших видів оцінювання.

Так, для контролю за обсягами виробництва необхідно перевірити, чи дотримані ознаки готовності виробів при внесенні їх до товарної продукції, чи не зарахована до виконаного завдання продукція, виготовлена з відхиленнями від державних стандартів і технічних умов; щодо реалізованої продукції – чи враховані терміни надходження виручки на поточний або валютний рахунок, чи правильно визначені елементи виручки від реалізації, що не входять до обсягу реалізованої продукції за плановими гуртовими цінами і т. ін. Приклади перевірки звітних показників реалізації значною мірою залежать від використовуваних форм розрахунків із покупцями.

При оцінюванні достовірності "витратних" показників основною є перевірка обґрунтованості зарахування витрат до собівартості продукції, яку проводять за кожною калькуляційною статтею.

Щодо матеріальних витрат важливою є перевірка правильності зарахування транспортно-заготівельних витрат чи відхилень від планової собівартості заготівлі матеріалів до собівартості продукції, а також правомірності списування уповноваженими на витрати виробництва недостач понад норму, збитків і втрат від пошкодження матеріальних цінностей за результатами їх інвентаризації.

Під час перевірки статей заробітної плати показники звітів про виконання завдання з праці зіставляють з бухгалтерськими зведеннями розрахунків із персоналом, зі зведеннями заробітної плати за її складом і категоріями робітників. За такими відомостями (машинограмами) розподілу заробітної плати вивчають, наскільки обґрунтованим є списування нарахованих сум на рахунки виробничих затрат, витрати непромислових господарств, капітальний ремонт й ін.

Повна перевірка цих операцій за первинними даними е дуже трудомісткою. Тому варто вибірково зіставляти показники виробітку, прийняті для розрахунку заробітної плати, з даними про здавання продукції, а також перевірити правильність установлення розцінок.

За відрахуванням на соціальне страхування контролюють, чи правильно визначені джерела його покриття зі всіх видів винагород і премій.

Спосіб облікової перевірки витрат на обслуговування виробництва та управління залежить від виду контрольованих затрат. Так, за амортизаційними відрахуваннями в першу чергу перевіряють правильність використання встановлених норм; за витратами на утримання апарату управління – відповідність фактичних витрат загальній сумі граничних асигнувань і т. д.

Перевірку здійснюють за окремими групами фінансових результатів, врахованих при нарахуванні валового прибутку. При перевірці прибутків від реалізації товарної продукції необхідно зважати на те, що вона є продовженням попереднього контролю за достовірністю даних звітності про виручку від реалізації, затрати на виробництво і невиробничі витрати, встановити, чи правильно визначена фактична сума валового прибутку, зарахована до виконання завдання, чи відображена у звітності та її частина, що отримана за рахунок порушення чинного законодавства щодо ціноутворення, стандартів, технічних умов, відхилення від рецептур тощо і підлягає внесенню до бюджету.

Крім цього, перевіряють дотримання встановленого порядку розрахунків, правильність застосування відповідних цін, обґрунтованість зарахування результатів до прибутків і збитків.

За підсумками контролю за достовірністю економічної інформації роблять висновки про можливість її використання в аналізі чи необхідність проведення відповідних коригувань.