Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 12.3. Інтернет-торгівля в сучасному світі

Інтернет-торгівля поширена на всій території, де існує мережа "Інтернет". Зрозуміло, інтенсивність поширення - різна. Мешканці великих міст користуються інтернет-крамницями частіше, ніж інші жителі. Це пов'язано з транспортним чинником у процесі доставки товарів. За часткою користувачів Інтернет перше місце посідає Північна Америка. На другому - Австралія і Океанія. Європа знаходиться на третьому місці. Далі йдуть Латинська Америка, Азія, Африка. У Африці мережа Інтернет зростає найстрімкішими темпами

Користувачами інтернет-крамниць та інтернет-аукціонів переважно є активні користувачі мережі "Інтернет". А це передусім, молоді люди, які з фінансової точки зору вже є самостійними.

Жінки є активнішими інтернет-покупцями ніж чоловіки. Інтернет стає все більше адаптованим під жіночу аудиторію. Кількість жінок в Інтернеті зростає стрімкішими темпами ніж кількість чоловіків. Жіноча аудиторія більше тяжіє до простих послуг і , як правило, уникає складних мережевих та мультимедійних послуг. Люди віком старше 60-ти років та молодше 15-ти років є найменш чисельними категоріями користувачів інтернет-магазинів та ін-тернет-аукціонів. Багато країн мають свої певні особливості. Дослідження, виконане в листопаді 2000 року, виявило, що близько мільйона британських дітей потайки від батьків використовують їхні банківські картки з метою здійснення купівель в Інтернеті. 70 відсотків дітей знали сайти на яких роблять покупки їх батьки. 20 відсоткам дітей були відомі паролі рахунків дорослих.

Найпопулярнішим товаром в інтернет-крамницях залишаються книги. Далі, за своєю часткою, товари, що купуються через "Інтернет", посідають місця у такій послідовності:

o комп'ютери та комплектуючі;

o побутова техніка;

o програмне забезпечення;

o фільми;

o косметика в парфумерія;

o музичні диски;

o білети в кіно, театр, на концерти;

o продукти харчування;

o товари для дітей;

o карти для сплати послуг мобільного зв'язку та Інтернету. Інтернет-торгівля найбільш розповсюджена в країнах які

мають найвищий рівень готовності до електронного бізнесу. Це -США, Гонконг, Сінгапур, країни ЄС.

Готовність країн до електронного бізнесу залежить від:

o стану базової інфраструктури та технологій (доступ до об'єктів інфраструктури, швидкість функціонування, ціни, надійність, забезпеченість обладнанням для доступу до Інтернету, стан ринку інформаційно-телекомунікаційного обладнання);

o доступу до необхідної інфраструктури;

o каналів розповсюдження та доставки;

o поточного рівня використання мережі "Інтернет" приватним сектором та бізнесом;

o доступності консалтингових послуг;

o якості людських ресурсів;

o державного регулювання електронної комерції.

США належать до країн, де стрімко розвивалася сфера комунікаційних технологій, істотно зростала кількість користувачів, радикально зменшувалася ціна комп'ютерів та їх комплектуючих. 1990 року у США лише 15% родин мали комп'ютери. Нині частка перевищує 50 відсотків.

Професор І. Дахно з власного досвіду засвідчує, що вже восени 1995 року сім'ям американської професури не вистачало одного комп'ютера і їх було більше.

У США турбота про інвалідів охопила і сферу інтернет-комер-ції. Там полегшують купівлю товарів через "Інтернет" слабо зрячими чи сліпими людьми. Найвагомішим фактором інтернет-тор-гівлі більшість американських покупців вважала зручність. Ціни в інтернет-крамницях є нижчими. Світова фінансово-економічна криза сприяла зростанню он-лайн продажів з огляду на нижчі ціни в інтернет-крамницях.

Інтернет-торгівля Європи також розвивається швидкими темпами. Стабільно зростає кількість користувачів мережі "Інтернет". У Західній Європі чільні місця на ринку електронної комерції посідають Велика Британія, Франція та Німеччина. Європейським покупцям як і американським, інтернет-крамниці є зручнішими і вигіднішими. Найкраще у Німеччині через "Інтернет" продавалися книги, компакт-диски та комп'ютерні програми. Ці товари користувалися популярністю і поміж французьких покупців. У Франції була і певна особливість. Там зростали інтернет-продажі предметів розкоші. 80% француженок купували через "Інтернет" одяг, взуття та аксесуари категорії "люкс".

Кожен третій мешканець країн ЄС користується послугами інтернет-крамниць.

Найактивнішими інтернет-покупцями у Південно-Східній Азії є мешканці Сінгапуру. Інші чільні місця в Азії посідають мешканці Японії, Південної Кореї і Таїланду.

Активізації інтернет-торгівлі у Китаї сприяла підготовка країни до проведення літньої Олімпіади. У червні 2008 року вперше в історії Китай випередив США за загальною кількістю користувачів "Інтернету". Їх у Китаї було 253 млн, а у США - 223 млн. Якщо брати до уваги показник розповсюдженості "Інтернету" (тобто кількість користувачів у розрахунку на сто жителів), то тут Китай відставав від США майже вчетверо. Найактивніше он-лайнове населення Китаю приростало за рахунок молоді віком до вісімнадцяти років.

Інтернет-торгівля Індії та Китаю наздоганяє Японію та Південну Корею. Слабшими місцями у сфері електронної комерції Індії та Китаю залишалися системи електронних платежів та служби доставки товарів. Серед населення зберігалася недовіра до придбання товарів через "Інтернет".

Досить активно розвивається інтернет-торгівля в Росії. Щорічно її обсяги зростають на 20-30 відсотків. Основні товари - книги та друкарські видання. Значно меншу роль відіграють одяг та взуття. Інтернет-торгівля у Росії ще не стала масовою. Логістика - ключова ланка інтернет-торгівлі Росії. Законодавча база інтернет-торгівлі в Росії є слабкою. Система правового регулювання електронного бізнесу в Росії поки-що не склалася.

На початку 2009 року в Україні налічувалося 3168 онлайн-магазинів. Це було приблизно вдвічі-втричі більше, порівнюючи з періодом дворічної давності. Попри всі недоліки, в Україні інтер-нет-торгівля стала конкуренто спроможною альтернативою традиційному бізнесу. З'явився сегмент споживачів, які купують у сфері інтернет-торгівлі, навіть, продукти харчування. Найактивнішими в Україні були столичні користувачі мережі "Інтернет". На Київ та Київську область припадає 70 % користувачів сфери інтернет-торгівлі. Кияни здійснювали близько 60 % всіх інтернет-покупок в Україні. Українські покупці інтернет-крамниць купували здебільшого товари так званого "вторинного попиту". Це - комп'ютери та побутова техніка, засоби зв'язку, косметика, книжки, диски, товари для дітей та дому. Покупців приваблювали: нижчі ціни, широкий асортимент продукції, краще подання продукції, спеціальні пропозиції і знижки, скорочення витрат на доставку товарів, швидкість доставки, якість товарів. Більшість покупців оплачували замовлення після доставки їм продукції. Готівку передавали кур'єрові після того як переконувалися у якості замовленого товару. Була мізерною частка покупців, які сплачували свої покупки за допомогою електронних грошей.

Майбутнє світової інтернет-торгівлі фахівці вбачали у залученні до неї мобільних телефонів та у тривимірній візуалізації "Інтер-нету".

Методами використання мобільної комерції в роздрібній торгівлі є:

o спеціальні веб-сторінки та адреси URl, виділені для покупців через "Інтернет" з допомогою мобільного телефону;

o передача інформації та відповіді на запитання покупців за допомогою sms;

o транзакції (покупки, надіслання запитів про наявність товарів тощо);

o інформація про товар на екрані мобільного телефону. Фахівці запевняють, що використання нових можливостей

"Інтернету" переведе інтернет-торгівлю на якісно новий рівень і процес купівлі товару через "Інтернет" нагадуватиме відвідини крамниці, коли товар розглядається з усіх боків і, у разі потреби, консультантові ставляться питання.

Українська інтернет-торгівля значною мірою залежить від змін в інтернет-торгівлі у світі. Збільшення українського сегменту "Інтернету" спостерігається в усіх напрямах. Стрімко зростає аудиторія "Інтернету". Інтернет-економіка України представлена галузями комп'ютерної техніки та комунікаціями, рекламою, медіа індустрією, інтернет-послугами, інтернет-торгівлею. В Україні добре продаються через Інтернет товари, що не вимагають контактів з покупцем. Це - книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Перспективними напрямами інтернет-торгівлі є туристичні послуги, продаж та оренда житла, продаж автомобілів, коштовностей, рідкісних товарів.

Є підстави сподіватися, що кількість користувачів мережі "Ін-тернет" та інтернет-торгівлі в Україні буде поступово зростати.

Світова фінансово-економічна криза здійснила в Україні певну "чистку" інтернет- продавців, вразивши найбільш не оптимально побудовані інтернет-фірми.

Українську інтернет-торгівлю ускладнює нестабільний стан банківського сектору. Ситуацію погіршило різке зростання курсу долара.

Україна, порівнюючи з іншими державами світу, має досить низький рівень розвитку інтернет-технологій і незначне поширення інтернет-торгівлі.

Для успішного розвитку електронної торгівлі необхідні три умови:

o наявність покупців;

o наявність у населення електронних грошей (грошових коштів на банківських рахунках, доступ до яких забезпечується картками найпопулярніших світових систем);

o дешеві системи доставки покупцям.

В Україні користувачі Інтернету складають лише кілька відсотків від кількості населення. Безготівкові гроші населення-незна-чні. Системи доставки або ж дорогі, або ж ненадійні. Електронний бізнес стримує недовіра споживачів до Інтернет-ресурсів. В Україні недостатньо законодавчих актів, які б чітко регулювали сферу інтернет - послуг. Кілька актів вже є. Це, зокрема:

o Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 29).

o Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 36).

o Закон України "Про електронний цифровий підпис" від (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 36).

12 вересня 2006 року на розгляд Верховної Ради України було внесено проект Закону України "Про електронну торгівлю".

2008 року Асоціація учасників електронного бізнесу України запропонувала запровадити добровільну сертифікацію своєрідного "знаку якості". Знак мав запевняти покупців, що їх у відповідній інтернет-крамниці не обдурять і запропонують якісний товар. Сертифікація мала підняти рівень довіри покупців до он-лайн крамниць і значно збільшити в Україні масштаби інтернет-торгівлі. Пропонувалося ведення "чорного списку" інтернет-крамниць, щодо яких зафіксовано порушення прав споживачів. Швидкість роботи українських сайтів у багатьох випадках є незадовільною. Використовується застаріле і низькоякісне устаткування та недосконале програмне забезпечення. В Україні практично відсутні надійні служби доставки, які б спеціалізувалися на доставках замовлень на всій території України.