Педагогіка - Пальчевський С.С. - Моральність.

Передбачає формування компетенції про основи політичного життя країни та світу. Сюди входять знання про політичний устрій держав світу; політичні організації та інституції; принципи, процедури та регламенти суспільної взаємодії; виборчу систему країни; характер важливих державотворчих процесів; ознаки розвинутого громадянського суспільства. Поряд із цим формування політичної освіченості передбачає виховання сприйнятливості плюралізму думок, толерантного ставлення до опонентів, неприйняття насильства у будь-яких формах. Важливою складовою громадянського виховання є також формування культури міжетнічного та міжнаціонального спілкування.

Моральність.

Вона тісно пов'язана з іншими елементами громадянської культури. Людина високих моральних норм завжди законослухняна, з увагою ставиться до громадянських і політичних інтересів своїх співгромадян. "Один із найвищих принципів істинної моральності, - говорив у свій час В.Г. Бєлінський, - полягає в повазі до людської гідності у всякій людині, незалежно від особи, а насамперед за те, що вона - людина, а вже потім за її особистісні достоїнства". Поганим громадянином вважав він того, хто не став "передусім людиною". На жаль, як стверджував його співвітчизник і сучасник, поет Ф.Н. Глінка, багато громадян "...входячи у вельможі, виходять із людей".

Важливими моральними нормами, які формуються у процесі виховання, стають совість, правдивість, справедливість, рівність, свобода, гідність, повага, толерантність, працелюбство, відповідальність, здатність до співчуття, співпереживання та ін. Моральні норми накреслюють ту межу, за якою починаються правопорушення та аморальність.

Трудова активність учнів.

Є необхідною умовою самореалізації особистості. Без праці, як вважав А.П.Чехов, не може бути "радісного і чистого життя". Праця, у якій би формі вона не виступала, має важливу профілактичну функцію, вберігаючи підростаючу людину від хибних доріг життя. "Правильно жити, - писав французький учений-природо-дослідник Жан Анрі Фабр, - значить працювати. Коли машина без діє, її починає роз'їдати іржа".

Трудове виховання слугує підґрунтям для розуміння економічних законів суспільства, розвиває здатність до соціальної творчості та самореалізації в умовах ринкових відносин.

Громадянськість як система психоутворення формується поступово. У дошкільному віці дитина сприймає певні елементи громадянськості: державну символіку, національні обряди, звичаї, одяг. Важливо в цей час навчати її державної мови, допомогти їй засвоїти найважливіші відомості про свою країну. Молодшим школярам бажано допомогти засвоїти такі ключові поняття громадянськості, як: Батьківщина, громадянське суспільство, патріотизм, держава, народ, нація, громадяни. Слід залучити їх до тих видів діяльності, які розвивають і формують громадянські якості. Прагнення до самоствердження у підлітковому віці опираються на силу прикладу для наслідування, що веде до визрівання бажання здійснювати чесні та суспільно значущі вчинки й дії, сприяє усвідомленню значущості громадянських якостей, прагненню старшокласників до самореалізації. У цей час для старших підлітків особливої актуальності набуває проблема не лише особистісного, а й громадянського самовизначення, оскільки їх починають хвилювати не лише питання: як знайти цікаву роботу, а й - як стати потрібним своїй державі, заслужити увагу суспільства.

Виховна робота, спрямована на виховання громадянської культури, охоплює всі види діяльності вихованців: ігрову, навчальну, трудову, спортивну, художню, громадську. Для цього використовуються різні форми роботи: навчальні заняття, екскурсії, походи, краєзнавчі експедиції, різноманітні шкільні та позашкільні свята, акції і т. д.

Формуванню громадянської культури сприяє належна організація учнівського самоврядування.