Педагогіка - Пальчевський С.С. - Виховання моральної культури учня.

"Дві речі наповнюють душу завжди новим і все сильнішим здивуванням та благовінням, чим частіше і довше ми роздумуємо про них, - це зоряне небо наді мною і моральний закон у мені", - говорив у свій час німецький філософ І.Кант. Такий закон споконвіку записаний у серці людини таємничою силою, і вона впродовж століть та тисячоліть підкоряється йому. Ідея добра закладена не лише в людині, а й у природі. Ще В.І.Вернадський висловив емпіричне узагальнення стосовно того, що життя розвивається в бік добра. До такої думки він прийшов на основі своїх спостережень за будовою організму людини і виявленою у ньому перевагою лівозавитих форм молекул над право завитими. Сучасні представники природничих наук Ю.В.Кононов і З.М.Кононова, прослідковуючи геологічну будову розломів земної кори, зробили висновок, що аналогічну картину створюють завитки вихрових систем літосфери. А це значить, що ідея добра структурно виражена в нашому світі й наш розвиток суджено ототожнювати з цією ідеєю і вторити їй власною моральною позицією.

Отже, коли йдеться про моральне виховання особистості, то мається на увазі не стільки вироблення певних психологічних новоутворень, скільки збереження того, що закладено в дитину на генетичному рівні.

Моральне виховання - виховна діяльність школи, сім'ї, громадськості, що мас на меті зміцнення та розвиток тієї внутрішньої першооснови, яка обмежена почуттями сумління та совісті, й розвиток якої зумовлюється формуванням нових потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння відповідних ідеалів та принципів. Воно конкретизується у таких поняттях: етика, мораль, моральні норми, моральні переживання, моральні почуття, моральний кодекс, моральний ідеал, моральна спрямованість, моральна культура особистості.

Етика (від грец. ethika - звичка, звичай) - наука, яка вивчає основи моралі, її природу, структуру, походження і розвиток моральних норм, досліджує моральні категорії, у яких втілені моральні принципи, норми та правила поведінки.

Мораль - система ідей, принципів, законів, норм, правил поведінки та діяльності, які регулюють стосунки між людьми у будь-яких ситуаціях на засадах гуманізму та демократизму.

Моральні норми - вимоги, які визначають обов'язки людини щодо навколишнього світу, інших людей, самого себе і дають можливість оцінювати та контролювати свою поведінку, уникати докорів сумління і мук совісті.

Моральні переконання - узагальнені моральні принципи та норми, які пройшли гарт пережитих почуттів і набули якостей особистісного смислу.

Моральні почуття - стійкі переживання різноманітних найтонших відтінків, які мають особистісний смисл і слугують основою для вольових реакцій у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Моральний кодекс - сукупність моральних норм, яка має системний характер і створює ту якість неаддитивності, яка не зводиться до просто? суми якостей складових, а становить неповторність, яка лежить в основі духовного світу особистості.

Моральний ідеал - взірець моральної досконалості, який часто слугує людині для визначення власної самоцінності й стимулює до самопізнання та саморозвитку. Є орієнтиром виховного процесу.

Моральна спрямованість - стійка внутрішня позиція особистості, сформована на світоглядній основі та вмотивована моральними переконаннями. Мас визначальний вплив на поведінку людини в різних умовах та ситуаціях.

Моральна культура особистості - духовне надбання особистості, сформоване на основі прийняття нею суспільно визнаних моральних норм, принципів, моральних ідеалів, засвоєння їх як звичних форм особистої поведінки.

Для формування моральної культури підростаючої людини велике значення має система моральних цінностей: абсолютні вічні цінності, національні, громадянські, сімейні, особистісні.

Абсолютні вічні цінності - універсальні життєорганізуючі загальнолюдські цінності, сфера застосування яких необмежена. До них належать: доброта, любов, істинність, краса, справедливість, гідність, мудрість.

Національні цінності - значущі Для окремого народу цінності, які лежать в основі державотворення, створюють підґрунтя для формування почуттів патріотизму, національної гідності, історичної пам'яті.

Громадянські цінності - цінності, які лежать в основі прав та обов'язків громадянина країни і визначають його ставлення до неї.

Сімейні цінності - духовні основи життя сім'ї, завдяки яким кожний сім'янин відчуває інших членів сім'ї як необхідне доповнення до своєї завершеної внутрішньої цілісності.

Особистісні цінності - духовні цінності, які визначають ставлення особистості до самої себе у власному потенційному вимірі й здатні залежно від результатів зіставлення "Я - реального" з "Я - потенційним" викликати почуття незадоволення собою або, навпаки, задоволення.

Характер морального розвитку особистості визначають по-різному.

Наприклад, згідно з Л.Кольбергом, такий розвиток проходить три стадії: )до морального рівня (дитина виконує вимоги, боячись покарання); 2) конвенційного рівня (прагнення приналежності групі, суспільству та відповідності їхнім вимогам із метою самозбереження); 3) автономного рівня (добровільний вибір моральної поведінки, переконаність у необхідності дотримання моральних норм, прийнятих добровільно).

Моральний розвиток підростаючої людини безпосередньо пов'язаний з розвитком її національної свідомості, і у розвитку якої О.І.Вишневський виділяє три етапи: 1) етап етнічного самоусвідомлення (формування у ранньому дитинстві культу рідної оселі, сім'ї, предків, рідного села, міста; педагогіка маминої пісні та казки); 2) етап національно-політичного самоусвідомлення (усвідомлення себе у підлітковому віці як частини нації, відновлення історичної пам'яті та формування почуття національної гідності); 3) етап громадсько-державного самоусвідомлення (передбачає формування правильного розуміння понять патріотизму й націоналізму, виховання поваги до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної толерантності).

На моральне виховання у вітчизняних загальноосвітніх навчальних закладах впливає дві морально-ціннісні концепції: християнська (релігійна) і концепція вільного західного світу. Перша пов'язана із засвоєнням учнями основ християнської моралі. Друга - з цінностями західної цивілізації, які реалізуються за допомогою відомої поведінкової методики виховання, завдяки якій у вільній ігровій обстановці вирішуються проблеми в атмосфері взаємоповаги і взаєморозуміння.