Історія економіки та економічної думки - Козюк В.В. - 2.3. Особливості змішаних економічних систем індустріально розвинених країн світу. Теорії трансформації ринкової економіки

2.3.1. Формування та сутність змішаної ринкової економіки

Економічну систему індустріально розвинених країн Європейської цивілізації 50-80-х років XX ст. визначають як змішану економічну систему (mixed market economy), змістом якої є поєднання та взаємодія ринкових і неринкових відносин, ринкового механізму та державного регулювання.

В економічній літературі основний зміст змішаної ринкової економіки типологізують на основі фундаментальних зрушень у структурі економічних систем національних економік і співвідношення в господарському механізмі ринку та плану.

Вирізняють такі ознаки змішаної ринкової економіки:

o Механізм функціонування і розвитку економіки є органічним поєднанням ринкового механізму та державного регулювання. Держава, ринок, фірма та інститут соціального партнерства - функціональні елементи змішаної системи.

o Ринок і властиві йому механізми є важливим регулятором економічних процесів, найефективнішою системою координації рішень економічних агентів.

o Зросла роль держави як інституту свідомої координації в управлінні ринковими відносинами. Держава формує економічну політику, забезпечує певний рівень централізованого управління (регулювання, планування, прогнозування, проектування, програмування) економікою, використовує основні форми державного регулювання економіки: грошово-кредитну (монетарну), бюджетно-податкову (фіскальну), цінову, адміністративно-економічну та соціально-психологічні методи. Держава перетворилася на важливий суб'єкт господарювання, збільшуючи масштаби державного сектору в економіці. Вона виконує функції соціального захисту населення, стимулювання НТП та забезпечення для нього інституціонального середовища, контролю над інвестиційним процесом і вироблення стратегії з цього питання. Етатизм як форма державного втручання в економіку трансформувався у неоетатизм, став елементом змішаної економічної системи.

o Розвинувся плюралізм (поєднання) різних форм власності. Співіснують різні суб'єкти управління підприємствами (власники, менеджери, профспілки тощо).

o Забезпечується реалізація вищих макроекономічних цілей: макроекономічної ефективності й конкурентоспроможності, стабільного економічного зростання, соціальної справедливості.

o Сформувався і функціонує новий механізм макроекономічного регулювання, що охоплює такі елементи: ринкові й державні регулятори, корпоративне управління та інститут соціального партнерства, зокрема у формі трипартизму (взаємодії трьох суб'єктів: держави, роботодавців, їх спілок, асоціацій та працівників в особі профспілок). Система свідомої узгодженої координації в управлінні ринковими відносинами сприяла швидкому відновленню повоєнної економіки, забезпеченню зайнятості, повному використанню виробничих потужностей, стабілізації цін, паралельному зростанню заробітної плати та продуктивності праці, рівновазі платіжного балансу, регулюванню соціальних процесів.

Склалися різні типи та моделі змішаної економічної системи провідних країн світу. В економічній літературі наявні різні підходи до їх ідентифікації у критеріальних аспектах.

Поширеними є такі погляди:

1) у Західній Європі змішана економіка набула ознак соціально-ринкового спрямування, у США - вільноринкового капіталізму, в Японії - державно-керованого капіталізму. Тип змішаної соціально-ринкової економіки характеризує поєднання елементів індивідуалізму, корпоративізму1 та державної стратегії соціального захисту;

2) є такі національні моделі ринкової економіки: німецька неоліберальна, французька неоетатична, англійська неоетатична, шведська модель розподільного соціалізму, американська неоліберальна, японська державно-керована корпоративна ринкова економіка, південнокорейська, китайська;

3) наявні три варіанти моделей змішаної економіки: консервативний (виступає за обмежене опосередковане втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов діяльності приватного бізнесу), ліберальний (передбачає проведення інституціональних і соціальних реформ, раціональне поєднання ринкового механізму і державного регулювання), соціал-реформістський (обґрунтовує реформування капіталізму в напрямі "демократичного соціалізму").

В історичному аспекті ідейні джерела змішаної економічної системи започатковані представниками німецької історичної школи, традиційного інституціоналізму, соціал-реформізму, неолібералізму та у вченні Дж.М. Кейнса.

Представники німецької історичної та соціальної шкіл обґрунтовували необхідність державного регулювання ринкового механізму та зростаючу активність держави в економічному житті, розробили теорії "організованого капіталізму", "державного соціалізму", "ліберального соціалізму" і "соціального плюралізму".

Представники раннього та позитивістського інституціоналізму наголошували на важливості "революції в економічних функціях держави", яка має бути організатором національного виробництва і суспільного контролю щодо механізмів ринкової економіки.

Соціал-реформістський варіант модифікації ринкової економіки вперше почав розробляти Дж.С. Мілль у середині XIX ст. Ґрунтуючись на твердженні, що закони розподілу є суб'єктивними і формуються суспільством, він пропонував рекомендації щодо реформування суспільних відносин, визначаючи "розумні межі" діяльності уряду. Один з основоположників лібералізму Дж. Гобсон обґрунтував політику перерозподільного оподаткування, суспільного контролю за бізнесом.

У кінці XIX - першій половині XX ст. представники соціал-демократичних економічних концепцій (Е. Бернштейн, К. Каутський, Р. Гільфердінг, Е. Турбін, А. Кросленд, Т. Майєр та ін.) у руслі доктрини демократичного соціалізму розробляли програми еволюційних прогресивних суспільних перетворень, економічних реформ, переходу до суспільства майбутнього як багатоваріантного, що не має чітких часових меж реалізації. Програми соціал-демократичних партій пропонували утвердження суспільної власності, державне планування, справедливий розподіл, забезпечення політичних і соціальних прав людей. У1940 р. англійський лейборист Е. Турбін у праці "Політика демократичного соціалізму" наголошував на посиленні ролі держави в економічних і соціальних процесах.

Питання механізму активного втручання держави у макроекономічні процеси з використанням ринкових важелів розробляв Дж.М. Кейнс.

У1950-1980-х роках проблеми модифікації ринкових систем у змішану економічну систему, синтезу ринкового механізму і державного регулювання економіки розглядали представники різних напрямів економічної думки: інституціоналізму, неолібералізму, неокейнсіанства та неокласичного синтезу, неокласики.