Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 4. Висунення гіпотез та відпрацювання теоретичних засад дослідження.

Гіпотеза формується як припущення (висновок), в якому описуються чи інтерпретуються, тлумачаться форми існування явища та причини його виникнення, які не є повністю доведеними, тобто існуючі наукові ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не надають можливості достатньо повно та точно пояснити властивості явища. Вона є логічною конструкцією проміжною між існуючим та створюваним теоретичним знанням, яка будується з урахуванням наступних положень:

¨ інтуїтивність процесу висунення гіпотези поєднується з раціональними знаннями щодо фактів про об'єкт дослідження, вміннями їх аналізувати, узагальнювати та осмислювати;

¨ гіпотеза повинна відповідати меті та описувати чи інтерпретувати конкретний предмет дослідження, допускати теоретичну чи емпіричну перевірку, визначати фактори, що обумовлюють виникнення та зміну предмету дослідження;

¨ побудова гіпотези є своєрідним умовиводом, в якому хід думки йде від наслідків (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ;

¨ дослідження за своєю сутністю є процесом перевірки гіпотези, її обгрунтованння, підтвердження фактами, аргументами, дослідами.

5. Розробка програми і методики дослідження, його проведення.

У програмі дослідження вказуються послідовність і зміст його етапів.

Методика містить опис характеристик об'єкта і предмета, причин вибору та особливостей методів, прийомів, правил, засобів, умов їх застосування та проведення дослідження, фіксування та обробки його результатів.

Проведення дослідження - це безпосередня діяльність, яка спрямована на вивчення предмету дослідження. Зокрема, проведення порівняльно-правового дослідження передбачає:

1. Усвідомлення дослідником поставленого завдання.

2. Збір необхідного нормативно-правового матеріалу, літератури, статистичних даних, у тому числі міжнародно-правових

документів, матеріалів зарубіжного досвіду регулювання визначених питань.

3. Обробку і аналіз зібраного матеріалу:

а) перевірку достовірності і повноти зібраних матеріалів:

¨ перевірку точності текстів нормативно-правових документів (їх відповідності контрольним примірникам або офіційним виданням);

¨ перевірку точності І повноти відображення внесених до них змін і доповнень;

¨ перевірку наявності нормативно-правових актів, посилання на які є в текстах призначених до вивчення нормативно-правових актів;

б) розподіл зібраного матеріалу по основним питанням та розділам теми.

4. Проведення власне порівняльно-правового дослідження:

а) порівняння нормативно-правових рішень з подібних (однакових, схожих) питань, з'ясування їх загальних і відмінних ріс за

кількісними характеристиками. Складання таблиць (при необхідності), які відбивають ці кількісні характеристики;

б) якісну оцінку нормативно-правових рішень, що порівнюються, з точки зору їх відповідності існуючим потребам практики,

забезпеченості фінансово-матеріальними засобами і співставлення цих рішень з наявними найбільш вдалими рішеннями

однотипних питань;

в) оцінку нормативно-правових рішень, що порівнюються, з точки зору їх конституційності, законності, відповідності нормам

міжнародного права;

5. Підготовку та оформлення результатів дослідження:

а) підготовку та оформлення підсумкових документів, які містять результати дослідження;

б) розробку (при необхідності) рекомендацій зацікавленим органам з метою удосконалення правових норм, які регулюють

дану сферу суспільних відносин;

в) обговорення (при необхідності) підготовлених підсумкових документів і рекомендацій у зацікавлених органах і установах.

г) визначення переліку зацікавлених органів і установ, які необхідно ознайомити з результатами досліджень і направлення

до них відповідних матеріалів.