Релігієзнавство - Кислюк К.В. - Шавуот

Суккот — Свято Кущів, у цей день у Палестині починалися жнива, тому Суккот називають ще святом врожаю. Сама ж назва свята походить від давньоєвр. "сукка" — курінь, житло євреїв під час Виходу (можливо, і хліборобів під час жн ив). У цей день — це найпомітніша риса свята — Господь заповів будувати курінь (Лев. 23:42), у якому родина повинна провести сім днів. Такі курені з трьома стінами і дахом, через який можна побачити небо, дуже часто можна спостерігати і в сучасному Ізраїлі.

Шавуот

Шавуот відзначає день, коли Мойсееві була дарована Тора. На Шавуот немає особливих ритуалів, дотримуються тільки освячені традицією звичаї. Один з таких звичаїв — прикраса синагоги квітами і рослинами, що символізують цвітіння на горі Синай під час дарування заповідей. Вікна будинків прикрашають паперовими аплікаціями теж з рослинними мотивами. Ще один звичай — на свято дарування Тори їдять молочну і борошняну їжу, тому що "Тора солодка і приємна як молоко та мед", або на згадку про землю, де "тече молоко і мед" (Вих. 3:17).

Ханукія

Ханука

Ханука (давньоєвр. освячення) відзначається в грудні за сонячним календарем в ознаменування повторного освячення Єрусалимського храму після його осквернення ворогами іудейської віри. Це привело до повстання, що закінчилось короткочасним відновленням незалежності Ізраїльського царства під владою місцевої династії М аккавеїв у 164 р. до н.е. Успіх по-встаннябув ознаменований руйнуванням старого жертовника і будівництвом нового. У храмі був також установлений новий великий семисвічник—менора. Тоді ж вирішили відзначати цю подію й увічнити її для нащадків (2 Мак. 10:8). Далі сталося диво: протягом вось-м и діб не вгасав вогник у світильнику, хоча оливи мало вистачити лише на одну добу. Відтоді вісім вогнівстали символом свята, і Талмуд вимагає, щоб у кожний з восьми дні в Хану к и запал ювал и по одному світильнику. Фактично на свято використовують дев’ять світильників або свічок. Дс’вяту "свічку запалювання" ставлять у центр святкової менори, що отримала назву "ханукія". Вогонь ха-нукії повинні бачити перехожі з вулиці.

Пурим

Пурим (давньоєвр. жереб) — свято на честь порятунку євреїв від масового винищення в той час, коли вони були позбавлені власної держави і перебували під владою перського царя завдяки зусиллям улюбленої його дружини єврейки Естер.

Свято Пурим відзначається за 1 місяць і 1 день до єврейської Пасхи. У цей день жінки й чоловіки збираються в синагозі послухати читання книги Естер, де йдеться якраз про ці події. Ті, хто зібрався в синагозі, надягають маски й карнавальні костюми, оскільки це дні "гостини та радості" (Ест. 9:22). Вони приносять із собою тріскачки, якими створюють шум щоразу, коли чують при читанні книги Естер ім’я свого ворога. Після служби в синагозі буває трапеза, учасники якої, дотримуючись традиції, напиваються до несамовитого стану. Крім того, ритуал Пурима містить у собі заповідь "посилання дарунків один одному та дарунків убогим" (Ест. 9:22).

На відміну від біблійних "великих" і "малих" свят, єврейський Новий рік — Рош-Гашана, і свято "Судного дня" — Йом-Кипур, більше спрямовані на особистість людини. їхня мета — етично-релігійне переосмислення життя.

Цих два свята пов’язані з віруваннями в те, що Господь має три книги—одну для грішників, другу—для праведників, а третю — для більшості людей. Недарма за кілька днів до початку нового громадянського року (Рош-Гашана), що припадає на вересень-жовтень за сонячним календарем, євреї вітають один одного словами: "Нехай Вас запишуть у хороший рік!" Щоб це побажання збулося, необхідно велику частину новорічного дня провести в синагозі в молитві. Цього дня євреї моляться про мир, злагоду між людьми й особисте благополуччя. Вони говорять: "Нехай буде добрим і солодким цей рік!" — і вмочають при цьому яблуко і шматочок хліба в мед. Існують також звичаї йти до річки і немовби струшувати з себе у воду свої минулорічні гріхи, а також сурмити в синагозі в шофар — особливу трубу з баранячого рогу, наче говорячи: "Прокиньтеся ті, хто спить, прокиньтеся від сну". У шофар сурмлять у синагозі по 10 разів у кожний із двох святкових днів.

Йом-Кипур

Йом-Кипур — Судний день, або День Очищення, в який через 10 діб після початку єврейського нового року за місячним календарем Бог визначає долю кожної людини на наступний рік. За годину до настання свята починається піст, що триває 25 годин. Підчас посту Судного дня забороняється пити будь-яку рідину, купатися й навіть носити шкіряне взугтя. Цей пост має одночасно демонструвати каяття людини, спонукати до дисципліни і самоконтролю, нагадувати про співчуття, наочно показуючи, як це — обходитися без їжі навіть один день. Молитви підчас цього свята – найтриваліші в році. Під Час молитви люди повинні згадати свої гріхи за минулий рік і на знак звільнення від них ляснути в долоні.