Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - 4.1. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

В попередніх темах були розглянуті лише можливі ціни і відповідні їм величини попиту та пропозиції. Проте не з'ясованим залишається питання, якою в дійсності буде ціна товару і скільки в цьому випадку буде вироблено і спожито?

Основним завданням даної глави є з 'псування механізму формування ринкової ціни товару, а також форм державного регулювання цін та їх наслідків.

4.1. Ринкова рівновага попиту і пропозиції

Ринок певного товару представлений, з одієї сторони, ринковим попитом (який становить суму індивідуального попиту на цей товар всіх споживачів) та, з іншої сторони, ринковою пропозицією (яка є

сумою індивідуальної пропозиції даного товару всіх його виробників).

В умовах конкуренції, яка притаманна ринковій системі, взаємодія ринкового попиту і ринкової пропозиції товару коректує його ціну до того моменту, поки величина попиту і величина пропозиції не зрівноважаться. В результаті цього встановлюється рівноважна ціна, тобто ринкова ціна, при якій величина попиту і величина пропозиції є однаковими. Це є ціна рівноважної кількості товару, тобто ціна, при якій бажання виробників виробляти товар в певній кількості відповідає бажанням покупців купувати його в кількості виробленого.

На графіку кривих ринкового попиту та пропозиції (графік 4-1) рівноважна ціна Щр) і рівноважна кількість продукту (Кр) знаходяться в точці перетину кривих попиту та пропозиції (в точці рівноваги Р). Причиною встановлення рівноважної ціни і рівноважної кількості продукту є конкуренція виробників і споживачів.

Графік 4-1. Ринкова рівновага

Припустимо, що в деякий момент ціна купівлі-продажу перевищує ціну рівноваги і становить Цх. Це означає, що при такій високій ціні пропозиція товару (К) буде перевищувати попит на нього (Аг). Між виробниками цього товару виникне конкуренція за збут його надлишкової кількості, яка проявлятиметься у вигляді зниження ціни кожним. Більш низька ціна буде стимулом для споживачів щодо збільшення купівлі цього товару (діє закон попиту), а для виробників - сигналом щодо скорочення обсягів його випуску (діє закон пропозиції).

Зниження ціни і обсягів випуску виробниками і збільшення покупок споживачами буде тривати доти, доки не встановиться ринкова ціна, яка зрівноважить бажання виробників виробляти продукт з бажанням споживачів його купувати в однаковій кількості.

Якщо ж ціна купівлі-продажу буде нижчою від рівноважної, наприклад, Ц2, то тепер виникне дефіцит товарів, оскільки при ціні Ці пропозиція (/<з) буде меншою за попит (А4). Тепер вже конкуренція між споживачами за придбання дефіцитного товару проявиться у більш високій ціні, яку будуть пропонувати покупці. Вища ціна стане сигналом для деяких покупців до скорочення купівлі товару (діє закон попиту), а для виробників, навпаки - сигналом для збільшення обсягів його виробництва (діє закон пропозиції*). Ріст ціни і обсягів випуску та зменшення купівлі товару будуть тривати доти, доки знов же не встановиться рівноважна ціна, яка зрівняє величини попиту та пропозиції. Ці пристосування на ринку товару показані на графіку 4-1 стрілками.

Попит та пропозиція товару X, які були розглянуті в темах 2 і З, характеризувались наступними значеннями (див. таблицю 4-1).

Проаналізувавши дані таблиці 4-1, можна визначити рівноважну ціну. Вона становить 4 г. о., оскільки при цій ціні величина попиту і величина пропозиції є однаковими (6 од.).

Такий же результат (рівноважна ціна 4 г. о. і рівноважна кількість продукту 6 од.) одержимо і використавши графічний метод. На графіку 4-2 побудовані криві попиту і пропозиції продукту X на основі даних таблиці 4-1. Точка перетину цих кривих (точка Р) вказує на рівноважну ціну (4 г. о.) і рівноважну кількість продукту (6 од.).

Таблиця 4-/. Попит, пропозиція та ціна продукту X (дані гіпотетичні)

Отже, формування ринкової рівноважної ціни реалізує бажання виробників і бажання покупців купувати по цій ціні товар в однаковій кількості. Таким чином, рівноважна ринкова ціна забезпечує функціонування ринку даного товару без його надлишку і дефіциту. Вона одночасно обумовлює ефективне використання обмежених ресурсів, оскільки стимулює виробників випускати товар з витратами не вище ринкової ціни.