Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - 4.5. Вплив податків та субсидій на ринкову рівновагу

Зміни параметрів ринкової рівноваги державою можуть відбуватися і за допомогою податкового регулювашія та субсидій.

Головним інструментом впливу держави на економічну активність є податки. Податкова система використовується для перерозподілу прибутків. Вона скорочує приватне споживання або інвестиції, звільняє ресурси для суспільних цілей. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Основну групу податків становлять прямі і непрямі податки. Прямі податки сплачуються безпосередньо з доходів платників податків. Непрямі податки включаються безпосередньо в ціну товару і сплачуються споживачами при купівлі товару. Прямі прибуткові податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропозиції.

Розглянемо загальний механізм впливу непрямих податків на ринкову рівноваїу на прикладі виробників, тому що саме вони найістотніше впливають на рівень ціни. Виробники розглядають податки як додаткові витрати виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції, яке викликає зсув кривої пропозиції ліворуч на величину податку. Зсув кривої пропозиції залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення. Податок може стягуватися, як правило, за твердими ставками з одиниці товару (акцизний збір в Україні), або як відсоток до ціни товару (податок на додану вартість).

Спочатку розглянемо, яким чином реагує крива пропозиції при встановленні податку за твердою ставкою. Крива пропозиції змішується паралельно ліворуч на величину податку (77) по вертикалі, і, як результат, відбувається зміщення точки рівноваги з Ро до Р (графік 4-15).

Нова рівноважна ціна (Цп) буде вища за попередню (Цп > Цо)% а обсяг продажу знизиться з Ко до К. Отже, можна зробити висновок, що непрямі податки призводять до зростання рівноважної ціни та зниження обсягу продажу.

Зрозуміло, що непрямий податок не є вигідним для споживачів: без нього вони могли б купити більше, за більш низькою ціною (рівновага Ро та ринкова ціна Цо). Чи є вигідним податок для виробника? Виробник включає податок у ціну товару, продає його і віддає податок державі. Розглянемо ще раз графік і ми побачимо, що непрямі податки знижують виторг виробника. Якщо порівняти величину виторгу виробника, коли немає непрямого податку (площа ОЦоРоКо), і виторг виробника, який він має після сплати податку (площа ОЦпРК), то очевидним є зниження виторгу. Площа прямокутника ЦпрПпРА визначає суму

податкових надходжень, що сплачується державі. Загальна сума податку (С + В) визначається величиною податку, що помножено на обсяг реалізації (/Сі).

Розглянемо вплив відсоткового податку, який є залежним від ціни (вартості) товару (графік 4-16). Цей вплив є особливим. Особливість його полягає у способі переміщення кривої пропозиції. Вона також зміщується ліворуч, бо оплата податку спричиняє зростання витрат виробництва, але це вже буде "непаралельне" переміщення кривої пріюзиції. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів продукції - менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропозиції, більше - для цін, що відповідають більшим обсягам пропозиції (графік 4-16).

У тих випадках, коли ринкова рівновага не забезпечує достатній (з точки зору уряду) обсяг пропозиції якогось товару, уряд може стимулювати пропозицію шляхом грошових платежів (субсидіювання), що виплачуються виробникам за виготовлений товар. Субсидія дає можливість виробляти більше продукції і продавати ЇЇ за нижчою ціною, ніж до субсидії. Тому крива пропозиції буде зміщуватися праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі (графіки 4-17), Субсидії вважаються "податком навпаки", вони по-

крившоть частину витрат виробника. Досить часто субсидіювання проводиться в сільському господарстві, у сферах транспорту, освіти, охорони здоров'я тощо.

У мікроекономічиому аналізі впливу податків та субсидій на ринкову рівновагу надзвичайно важливу роль відіграє теорія еластичності, яку слід брати до уваги для визначення економічної політики фірми

та уряду. Ця теорія враховується урядом підчас вибору підакцизних товарів. Існує правило, згідно з яким, чим несластичнішим є попит і пропозиція, тим меншим буде зниження обсягу виробництва, що виникає внаслідок впровадження непрямого податку. Більш придатні для такого оподаткування галузі, де товари є несластичними за попитом і пропозицією, ніж галузі, в яких виробляються товари та послуги, що характеризуються високим рівнем цінової еластичності попиту і пропозиції.

Від еластичності попиту і пропозиції залежить розподіл податку між споживачами і продавцями. Основний тягар податку завжди сплачує більш нееластична сторона ринку.

Еластичність попиту і пропозиції також впливає і на субсидії. Існує правило, згідно з яким більшу вигоду від урядових субсидій отримає менш еластична сторона ринкових відносин.

Отже, розподіл вигод від субсидій між споживачами та виробниками, так само, як і розподіл податкового тягаря, визначається відносною еластичністю попиту і пропозиції.

Графік 4-17. Впливи на ринкову ріновагу