Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - ТЕМА 6. Теорія кривих байдужості і споживчий вибір

Виникнення теорії кривих байдужості (індиферентності) пов'язане з еволюцією поглядів про вимір суб'єктивної корисності споживачем. Оскільки оцінка корисності по абсолютній шкалі на практиці є неможливою, прихильниками теорії граничної корисності була запропонована ідея опису поведінки споживача за допомогою показників переваг або ранжування не окремих одиниць товарів, а наборів товарів. Сумнівною є оцінка людиною на скільки, наприклад, яблуко цінніше апельсина; реалістичніше очікувати, що вона зможе оцінити на скільки два яблука і один апельсин для неї будуть корисніші від, нехай, одного яблука та двох апельсин.

Вперше на цс звернув увагу економіст кембриджської школи Ф. Еджуорт, чиї дослідження лягли в основу концепції кривих індиферентності (байдужості).

6.1. Теорія споживчого вибору і вихідні умови аналізу поведінки споживача згідно концепції кривих байдужості

Можливість впорядкувати оцінку корисності різних споживчих наборів і описати цей порядок графічно базується на прийнятті ряду аксіом. Перша аксіома полягає в тому, що переваги наборів товарів вже є сформовані, що означає, що покупці можуть порівняти і класифікувати всі набори товарів і послуг. Іншими словами, із двох наборів А і В споживач надасть перевагу В замість А, чи А замість В, чи буде однаково оцінювати ці два набори. Другою важливою аксіомою є та, що переваги є транзитивні: якщо набір А корисніший набору В, а В корисніший С, то А повинен бути корисніший С. Графічним виразом порядкової корисності є карта кривих індиферентності. Сутність третьої аксіоми полягає в тому, що не враховуючи вартості, споживачі завжди надають перевагу більшій кількості будь-якого товару, ніж меншій його кількості. Ці три аксіоми становлять основу моделі теорії споживання. Вони не пояснюють споживчі переваги, а лише їх описують. Проте лише смаки, переваги не визначають поведінку покупця, так як на споживчий вибір впливають і бюджетні обмеження (фіксований дохід покупця), які разом з цінами на товари і послуги ставлять межі споживанню людей.

6.2. Криві байдужості і гранична норма заміщення

Одним із кроків по прийняттю споживчого рішення є оцінка переваг тих чи інших наборів, які складаються з декількох товарів з різною їх кількістю. Ці набори можна скомпонувати так, щоб вони мали різну або однакову сукупну корисність.

Різні набори декількох товарів, які мають однакову сукупну корисність, називають наборами індиферентності (байдужості). Ці різні набори, які складаються з різної комбінації двох товарів X і У, представлені в таблиці 6-1.

Таблиця 6-1. Набори індиферентності (гіпотетичні дані)

Набори байдужості можна представити графічно за допомогою кривої байдужості КБ (графік 6-І).

Для побудови цієї кривої використаємо дані таблиці 6-1. Ця крива є графічним відображенням наборів байдужості. Крива байдужості демонструє всі можливі комбінації двох товарів X і У, які дають споживачеві однакове задоволення, тобто, які мають однакову сукупну корисність.

Графік 6-7. Крива байдужості (індиферентності)

Крива байдужості характеризується наступними властивостями. По-перше, криви байдужості є спадною. Це пояснюється тим, що для збереження однакової сукупної корисності різних наборів, збільшення кількості одного продукту, яке супроводжується зростанням сукупної корисності цього продукту, можливе лише шляхом зменшення сукупної корисності іншого продукту на таку ж величину, а це можливо досягти лише зменшивши кількість цього іншого продукту. Лише за таких умов збережеться однакова сукупна корисність різних наборів двох продуктів, які залишатимуться наборами байдужості. Так, для збереження однакової сукупної корисності наборів А і В, збільшуючи кількість товару X з 2 до 3 одиниць, а значить, і збільшуючи сукупну корисність цих 3 одиниць товару А', необхідно зменшити на таку ж величину сукупну корисність товарів У в наборі, зменшуючи їх кількість з 9 до 5 одиниць. Отже, існує обернена залежність між двома товарами в наборі, яка на графіку проявляється в спадному характері кривої байдужості.

Другою властивістю кривої байдужості є її випуклість по відношенню до початку координат. Це означає, що нахил кривої байдужості зменшується в міру руху по кривій байдужості вниз, і крива стає все більш пологою. Нахил кривої байдужості відображає величина граничної норми заміщення (ГНЗ). Гранична норма заміщення показує, в якій мірі споживач готовий замінити один товар (У) іншим товаром (X) так, щоб при цьому одержати тс саме задоволення. ГНЗ товару X товаром У показує на кількість товару У, від якого готовий відмовитись споживач для того, щоб одержати одну додаткову одиницю товару X. На графіку 6-1 товар У, від якого необхідно відмовитись, нанесений на вертикальну вісь, а товар X, кількість якого збільшується на одну одиницю, - на горизонтальну вісь. Граничну норму заміщення блага X на благо У вимірюють за формулою:

Із рухом вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується. Так, в нашому прикладі при русі з точки А в точку В (графік 6-1 та таблиця 6-1) для збільшення кількості товару Хна 1 одиницю (з 2 до 3) необхідно відмовитись від 4 одиниць товару У (9 - 5). При цьому ГНЗ в точці В становитиме 4 (4: 1). Рухаючись вниз з точки В я точку С, для збільшення кількості товару X на 1 одиницю (з 3 до 4) споживач поиинен відмовитись вже від 3 одиниць товару У (5 - 2). При цьому ГНЗ в точці С тепер становитиме 3 (3:1). В точці О ГНЗ становитиме 1/10(1/10: 1).

Зменшення граничної норми заміщення пояснюється тим, що споживачі із збільшенням кількості одного продукту все менше бажають збільшувати його кількість за рахунок зменшення кількості іншого продукту. Причиною цього є зростаюча ступінь задоволення потреби в товарі, кількість якого збільшується з одночасним зменшенням граничної корисності кожної наступної його одиниці. Діє закон спадної граничної корисності: якщо кількість одного продукту зростає, то зменшується іранична корисність кожної наступної його одиниці, і навпаки, коли кількість якогось продукту зменшується, то кожна додаткова одиниця його є ціннішою, привабливішою, для споживача. Тому споживач для збільшення на 1 одиницю продукту, який є в

Графік 6-2, Кількість товару У, від якого слід відмовитись

нього вже в достатній кількості, буде готовий пожертвувати все меншою кількістю іншого продукту, якого стає у нього все менше і який оцінюється ним вище.

Отже, чим більша кількість одного продукту, тим менша гранична корисність його додаткових одиниць і чим менша кількість іншого продукту, тим більша гранична корисність його додаткових одиниць. Це пояснює, чому рухаючись вниз по кривій байдужості, споживач буде готовий відмовитись від все меншої кількості товару У в порядку компенсації за придбання кожної додаткової одиниці товару X. Ця закономірність зображена на графіку 6-2 у вигляді висоти потовщених відрізків, яка зменшується із збільшенням на одну одиницю товару X.

Величина нахилу кривої байдужості в будь-якій її точці в той же час вимірюється і відношенням граничної корисності товару, відкладеного на графіку по горизонтальній осі (товар А), до граничної корисності товару, відкладеного по вертикальній осі (товар У). Цс означає, що граничну норму заміщення можна виразити і за іншою формулою, а саме:

ГІҐу

ГНЗху = ~. (6.2)

ГКу

В нашій моделі гранична норма заміщення в точці В становить 4/1, що показує на те, що гранична корисність третьої одиниці товару

X є в чотири рази більшою від граничної корисності п'ятої одиниці товару У. Гранична норма заміщення в точці О становить 1/10, що показує на те, що гранична корисність сьомої одиниці товару Хе в десять разів меншою від першої одиниці товару У.

Крива байдужості відображає набори байдужості, які мають однакову сукупну корисність. Але існують і інші набори байдужості - з більшою або меншою сукупною корисністю. Всі набори байдужості, які відображають набори байдужості з різною сукупною корисністю, можна представити за допомогою їхніх кривих байдужості. Сукупність багатьох кривих байдужості називають картою байдужості або індиферентності (графік 6-3).

На графіку 6-3 представлені три криві байдужості: КБ, КБ1, КБ1. Набори А, В, С, О - це набори байдужості з однаковою сукупною корисністю, зображені на рисунку кривою байдужості КБ. Набори К, Ь, М- це також набори байдужості, але які знаходяться вже на кривій КІ>. Сукупна корисність наборів К,Ь,Мє меншою від наборів байдужості А, В, С, Б, тому крива КБ1 знаходиться лівіше кривої КБ. Набори К Б, Р - це набори байдужості, які зображені на кривій КБ1, яка розміщена правіше

кривої КБ, що вказує на те, що набори байдужості 5, Р мають більшу сукупну корисність від наборів, які знаходяться на кривих КБ і КБ1.

Отже, чим правіше розташована крива байдужості, тим більшою є величина сукупної корисності її наборів. І навпаки, чим лівіше знаходиться крива, тим меншою є сукупна корисність її наборів байдужості.

Графік 6-3. Карта кривих байдужості (індиферентності)

Графік 6-4. Криві байдужості для абсолютних замінників відмовитись

Особливістю кривих байдужості на карті байдужості є те, що вони ніколи не перетинаються. Це пояснюється тим, що якби вони перетинались, то точка перетину відповідала би одному набору з різною сукупною корисністю, що є неможливим.

Форма кривих байдужості показує на різний ступінь готовності споживача замінити один товар іншим. Існують два особливих випадки кривої байдужості: для двох товарів, які для споживача є абсолютними замінниками (графік 6-4) і для двох товарів, які є абсолютними взаємодоповнювачами (графік 6-5). У першому випадку грейпфрутовий і апельсиновий сік для споживача є абсолютними взаємозамінниками - йому байдуже склянку якого соку випити. В даному випадку гранична норма заміни апельсинового соку на грейпфрутовий становить 1 і крива байдужості для абсолютних взаємозамінників є прямою спадною лінією.

Що стосується абсолютно взаємодоповнюючих товарів, то для них збільшення кількості одного товару (наприклад, правої рукавички) не підвищить задоволення людини без збільшення кількості іншого товару (лівої рукавички). В цьому випадку ірани-чна норма заміни лівих рукавичок правими дорівнює 0 кожного разу, коли правих рукавичок більше, ніж лівих,

Граірік 6-5. Криві байдужості дія абсолютно взаємодоповнюючих товарів

оскільки нормальна людина не відмовиться від будь-якої з лівих рука* вичок, з тим, щоб отримати додаткові рукавички на праву руку. Отже, гранична норма заміщення є нескінченною: наскільки б кількість лівих рукавичок не перевищувала би кількість правих, людина відмовиться від них усіх, крім однієї додаткової лівої рукавички, яку вона може обміняти на додаткову праву. Для двох абсолютно взаємодоповнюючих товарів криві байдужості мають форму прямого кута.