Історія економічних вчень - Тарасевич В.М. - П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

Французький публіцист, економіст і соціолог, родоначальник анархізму

Основні твори - "Що таке власність" (1840), "Система економічних протиріч, або Філософія убогості" (1846)

Методологія.

Прудон вважається першим економістом, який застосував в економічних дослідженнях діалектику Гегеля. Категорії Прудон розглядає як ідеї, що породжуються рухом чистого розуму. Останній формулює себе як теза, антитеза і синтез. Теза (певна думка) розкладається на дві думки, що знаходяться у суперечності між собою, на позитивне і непозитивне, на "так" і "ні". Діалектичний рух полягає у боротьбі двох об'єднаних в антитезі антагонізмів. Синтезом є нова думка, яка сформувалась в результаті злиття двох думок, що знаходились у суперечності між собою.

На основі даного методу в кожній економічній категорії Прудон виділяє "погану" і "гарну" сторони, які й утворюють її протиріччя. Наука повинна усунути все дурне для того, щоб залишити все гарне, - у цьому мислитель вбачає діалектичний рух. Із абсолютного розуму необхідно вивести і логічно розвити реально існуючу дійсність. Таким чином, господарська практика у Прудона є результатом застосування категорій, вічних ідей.

Теорія вартості.

Розглядаючи вартість товару, Прудон приходить до висновку, що "лише праця, і лише вона одна, створює всі елементи багатства" і всякий продукт є "деяка кількість праці". Однак, "один і той же продукт у різні епохи і в різних місцях може коштувати більше або менше часу, більших або менших витрат". В конкретний же період вартість незмінна в алгебраїчному вираженні, хоча її грошовий вираз може змінюватись. Тому для визначення абсолютної цінності необхідно розробити спеціальний принцип. Який він? За Прудоном, вартість складається з двох частин: мінової, - пов'язаної з різноманіттям потреб людини, і яка породжує обмін; і споживчої, - пов'язаної з достатком. Мінова вартість створюється рідкістю благ, а споживча - достатком. Оскільки ж рідкість і достаток - це протилежні поняття, то між міновою і споживчою вартістю існує протиріччя.

Для його розв'язання Прудон вводить нову категорію яку він називає конституйованою вартістю. Конституйована вартість є синтезом споживчої і мінової вартостей, виражається безпосередньо у годинах робочого часу і створюється у процесі обміну на ринку. Саме обмін з'єднує елементи суспільного багатства в єдине ціле у певній пропорції і перетворює їх у конституйовану вартість.

За Прудоном, гроші принципово не відрізняються від інших товарів. Усі товари з конституйованими вартостями мають здатність обмінюватися.

Теорія доходів.

Погляди Прудона на доходи базуються на теорії трьох факторів виробництва. Кожний власник землі або капіталу, який сам нічого не виробляє і "свій доход отримує ні за що, є або паразитом, або шахраєм"; ті ж власники, які працюють, заслуговують лише на заробітну плату, а не на доходи56. Таким чином, вчений вказує на експлуататорську природу всіх доходів, окрім заробітної плати, і засуджує ті операції, прибуток від яких вище законної винагороди.

Особливо негативно Прудон ставився до відсотка, вважаючи його основною формою експлуатації, яка має досить серйозні негативні наслідки для економічного розвитку. Завдяки існуванню відсотка у суспільстві не може бути реалізованим весь вироблений продукт, тому що капіталісти до витрат виробництва додають відсоток, і внаслідок цього робітники не мають можливості викупити продукт власної праці. З огляду на зазначене, Прудон вважав, що сучасне суспільство не здатне підтримувати рівновагу виробництва і споживання, оскільки "власники перестали працювати, їх споживання, згідно економічним принципам, непродуктивне"57. Тому необхідні соціальні реформи, перш за все, відносин власності.

Теорія реформ.

Власність за Прудоном - "це крадіжка": "ні праця, ні володіння, ні закон не можуть створити власність" . Власність не може сама по собі відтворюватися й існує лише завдяки насильству й обдурюванню. А раз так, то вона приречена на загибель, оскільки не виробляє нічого, але вимагає щоб дохід відповідав капіталу. "Індивідуальне володіння є необхідною умовою соціального життя", у той час як "власність вбиває життя". Саме тому необхідно знищити власність і залишити володіння, засноване на особистій праці.

Заходи, спрямовані на встановлення соціальної справедливості, Прудон поділяв на декілька головних груп:

1) деконцентрація крупної власності і визнання головної ролі у економічному розвитку дрібної власності й дрібного виробництва;

2) знищення відсотку шляхом поетапного введення дарового кредиту через створення Народного банку;

3) ліквідація нетрудових доходів і встановлення еквівалентного обміну шляхом заміни грошей на робочі квитанції;

4) відміна уряду як підсумок проведення реформ.

Таким чином, Прудон висуває проект реорганізації суспільних відносин на засадах анархічних ідей.