Банківські операції - Прасолова С.П. - Тема 3. Операції банків з формування власного капіталу

Під час вивчення теми студентам варто засвоїти сутність, класифікацію та джерела формування банківських ресурсів. Особливу увагу необхідно звернути та створення власних, залучених та запозичених ресурсів, зокрема на методику розрахунку власного капіталу в Україні, а також на критерії та стандарти визначення банківського капіталу згідно Базельських угод.

Засвоєння даної теми вимагає від студентів вивчення економічної характеристики та джерел формування банківських ресурсів, адже основою діяльності банків слугують сформовані ними ресурси.

Банківські ресурси - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні комерційних банків і використовуються ними для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Вони формуються за допомогою наступних основних видів пасивних операцій:

- первинна емісія акцій комерційного банку,

- відрахування від прибутку банку на формування або збільшення фондів,

- отримання кредитів від інших фінансово-кредитних установ,

- депозитні операції.

За допомогою перших двох видів пасивних операцій створюється перша група банківських ресурсів - власні ресурси.

Отже, за своїм економічним змістом банківські ресурси не однорідні, їх можна класифікувати за різними ознаками. Найпоширенішою є класифікація банківських ресурсів на залучені, позичені та власні ресурси банку, показані на рис. 3.1.

Відповідно, залучені ресурси - це грошові кошти юридичних і фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції, пов'язані з таким залученням коштів, називаються депозитними, а саме залучення - депозитним.

Рис. 3.1. Класифікація банківських ресурсів за джерелами їх формування

Позичення коштів на міжбанківському ринку, у центральному банку або через продаж власних боргових зобов'язань на грошовому ринку називається недепозитним, а отримані у такий спосіб ресурси - позиченими. Спільним для залучених та позичених ресурсів є те, що це чужі для банку кошти, його зобов'язання перед вкладниками і кредиторами. Зобов'язання банку включають кошти на поточних та інших рахунках клієнтів банків, кошти підприємств та організацій, залучені у формі строкових депозитів, кошти населення, залучені у формі вкладів (залучені ресурси), а також кошти, отримані від інших банків та кредиторів (позичені ресурси).

Джерелами формування банківських ресурсів є акумуляція грошових коштів юридичних та фізичних осіб, а також створення власного капіталу.

При цьому, як свідчать дані таблиці 3.1, головним джерелом банківських ресурсів є зобов'язання банків перед вкладниками і кредиторами, частка яких у середньому за банківською системою України становить 85-88 % від загального обсягу ресурсів, а решта (12-14,6%) припадає на власний капітал.

Таблиця 3.1. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ РЕСУРСНОЇ БАЗИ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ ЗА 2007-2010 рр., %

Але, незважаючи на те, що основою банківських ресурсів є залучені кошти, домінантну роль в ефективній діяльності банку відіграють власні ресурси. Це обумовлено тим, що саме власний капітал банку, використовують для своєрідного захисту інтересів вкладників і кредиторів та покриття збитків від банківських операцій.

Під власним капіталом комерційного банку розуміють грошові кошти, внесені акціонерами або засновниками банку до статутного фонду (капіталу) (величину капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї) називають підписним капіталом), а також кошти, утворені в процесі подальшої діяльності банку як відрахування від прибутку на створення фондів і резервів. Тобто, це залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Тим самим, власний капітал банку - це виражена у грошовій формі частина майна, яка належить його власникам, забезпечує економічну самостійність і фінансову стійкість банку, використовується для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку. Як свідчать дані табл. 1.2, питома вага власного капіталу у структурі ресурсів банків України є незначною і не перевищує 15%. Це пояснюється специфікою діяльності банків як фінансових посередників, що здійснюють мобілізацію тимчасово вільних коштів на грошовому ринку з подальшим їх розміщенням серед юридичних та фізичних осіб. Тому власний капітал у банківській діяльності має дещо інше призначення, аніж в інших сферах підприємництва. Це чітко простежується через функції, які виконує власний капітал банку.