Платіжні системи - Вовчак О.Д. - 3.4. Обладнання системи масових платежів

Сучасна система масових електронних платежів вимагає наявності пластикової картки та термінала.

Для карток із магнітною смугою в міжнародній практиці прийнято стандарт ISO: три доріжки у верхній частині картки. Але деякі країни встановили свої власні стандарти. У Франції діють стандарти Transac: три горизонтальні магнітні доріжки в середній їх частині. Завдяки тому, що на зворотному боці картки лишалося вільне місце, де можна було розмістити й три доріжки ISO, є можливість використовувати такі картки у французьких автоматах (за стандартами Transac) і за кордоном (за стандартами ISO).

Інша проблема нормативного характеру виникла у зв'язку з розміщенням мікропроцесора. Більшість європейських країн хотіли б розмістити його на звороті картки в середній її частині, що для деяких країн було неприйнятно. Було вирішено — розмістити мікропроцесор на лицьовому боці картки (зліва або справа).

Застосування банкоматів відображає намагання банків наблизити свої послуги до клієнтів. їх цінність для споживача полягає у тому, що вони розширюють часові та просторові межі, в яких клієнт може здійснити банківські операції. Для банку банкомат є ефективним засобом, який дозволяє скоротити персонал відділень, отримувати прибуток, зберігати хорошу позицію на споживчому ринку тощо.

Перші автомати для видачі готівки з'явилися 1971 р. у США, їх встановлювали у приміщеннях банківських відділень і виконували вони лише одну операцію — видачу готівкових грошей з банківського рахунку в межах визначеного ліміту. Вони приводилися в дію за допомогою спеціальної дебетної картки або кредитної картки загального призначення.

Сучасні банкомати — це автоматичні апарати, що працюють без участі людини, розміщені всередині чи поза банком, які можуть видавати готівку та виконувати стандартні фінансові операції.

Розповсюдження автоматів для видачі готівкових грошей пояснюється двома причинами. Перша — це легкість використання для клієнта, який може отримати готівкові гроші в будь-який день і час; друга, яка має особливе значення в тих країнах, де розповсюджені розрахунки чеками, — це прагнення банків стимулювати оплату малих сум готівкою, а не чеком.

Для банків банкомати дозволяють зменшити операційні витрати та знизити потребу у відкритті нових відділень. Крім того, банки збільшують доходи, беручи плату за користування банкоматами.

Існує два варіанти використання автоматів для видачі готівкових грошей. Клієнт за допомогою своєї картки може отримати гроші в автоматі, що встановив банк, в якому він обслуговується. У цьому разі банк несе витрати тільки на обслуговування свого автомата, а з клієнта за цю операцію стягується невелика плата. Або клієнт одержує гроші в автоматі, що належить іншому банку, якщо існують міжбанківські зв'язки в цій сфері; в цьому випадку банк, який видав картку, платить комісійний збір за "міжбанківський обмін" і пізніше стягує цю суму зі свого клієнта.

Типовий банкомат має три пристрої для вводу інформації і три вихідних пристрої. Пристрої вводу інформації — це зчитувач інформації з карток, цифрова клавіатура і функціональна клавіатура. Вихідні пристрої — це електронне табло для повідомлень, пристрій для видачі готівки та принтер, який підтверджує факт виконання операції. За допомогою цих пристроїв здійснюється взаємодія клієнта зі системою.

Здебільшого банкомати забезпечують виконання таких операцій:

- видача готівки: з поточного і строкового рахунків, з рахунку кредитних карток;

- прийняття вкладів на поточний, терміновий та інші рахунки;

- переказ грошей: з поточного рахунку на строковий, з термінового на поточний, з рахунку кредитних карток на поточний;

- платіжні операції: списання з поточного і термінового рахунків, післяплата.

Крім того, більшість власників карток за допомогою банкоматів можуть замовити нову чекову книжку, повну або проміжну виписку з рахунку, поцікавитися наявними коштами на рахунку та депозитах. При використанні найбільш сучасних банкоматів можливі також послуги щодо оплати рахунків, отримання довідок стосовно переказу коштів, постійних платіжних доручень, замовлення єврочеків тощо. Банкомати працюють у режимі реального часу напряму або телефонними каналами, які зв'язані з центральним комп'ютером банку.

Існують два шляхи, яких може дотримуватися банк, вибираючи стратегію використання банкоматів:

1) експлуатація незалежної власної мережі обслуговування;

2) участь у спільній мережі обслуговування.

Перевага власної системи у тому, що власник зберігає над нею повний контроль. Крім того, вона забезпечує фінансовій установі престиж і незалежність від загальнонаціональних систем.

Недоліком є те, що створення мережі банківських авто-матів-касирів і маркетинг вимагають значних затрат, обсяг її операцій обмежений, тому що вона здатна обслуговувати лише операції власників карток певного виду, які проходять через цю установу.

Щоб підвищити економічність використання банківських автоматів, банки об'єднують свої мережі та надають можливість клієнтам користуватися автоматами різних банків на великих територіях. Спільна мережа банкоматів — це спільне підприємство кількох фінансових установ. Організаційну структуру цього підприємства та специфічні деталі функціонування мережі визначають банки-учасники.

Вивчення теми потребує розкриття важливості обслуговування клієнтів банків із використанням новітньої техніки, зокрема, надання їм електронних послуг у торговельних точках.

Електронні платежі в торговельних точках заміняють розрахунки готівковими грошима або чеками і розрахунки за допомогою карток із випискою квитанції. Ідея полягає в тому, щоб здійснювати оплату повсякденних покупок у магазинах, кафе, на бензоколонках тощо через термінали, які з'єднані з банківським комп'ютером і приводяться у дію за допомогою пластикової картки. При такому платежі сума покупки негайно списується з рахунку покупця і перераховується на банківський рахунок магазину.

У торговельних точках надають такі фінансові послуги:

- перевірку та гарантування чеків;

- дозвіл на здійснення торговельних операцій за допомогою платіжних карток;

- прийом інформації про платіжні картки;

- обслуговування платіжних карток;

- використання електронної системи розрахунків.

Основними компонентами системи електронних платіжних терміналів для роздрібної торгівлі з функціонального погляду є:

- термінали, що встановлюються на підприємствах роздрібної торгівлі;

- концентратори або пристрої контролю терміналів (контролери);

- система зв'язку;

- комутаційний центр;

- банківські системи ЕОМ;

- електронні системи перевірки платоспроможності покупців.

Термінали встановлюються в приміщеннях торговельних центрів або безпосередньо в місцях обслуговування покупців. Вони використовуються службовцями торговельної фірми для введення і передачі інформації про платіжні операції в комутаційний центр або в банківську систему ЕОМ та для зворотного отримання і читання на екрані монітора інформації про реакцію банку на платіжні операції клієнта. Термінали можуть бути надані в розпорядження торговельних фірм банком, і в цьому разі вони вважаються власністю банку. Торговельні фірми можуть встановити власні термінали або модифікувати свої електронні касові апарати для надання їм ще й функцій терміналів, і в цьому разі вони вважаються власністю торговельної фірми.

Для характеристики систем банківських ЕОМ, що виконують функцію обробки інформації за угодами в системі розрахунків у торговельних точках, використовується така термінологія:

- банківська система клієнта (споживача) — банківська система ЕОМ, в якій зберігається інформація щодо банківських депозитних рахунків клієнта або карткових рахунків і обробляється як частина операції в системі розрахунків у торговельних точках;

- система перевірки платоспроможності — це те саме, що й банківська система клієнта;

- банківська система торговельника — система банківських ЕОМ, в якій зберігається інформація, що стосується рахунку торговельної фірми й обробляється (кредитується) як частина операції в системі розрахунків у торговельних точках.

Технічні засоби, що застосовуються в таких системах, дозволяють фінансовим установам обслуговувати своїх клієнтів тільки у визначених, наперед вибраних точках. Можна зрозуміти всю важливість міжбанківських зв'язків, які дозволяють приймати на будь-якому терміналі картки різних емітентів.

Існує дві системи експлуатації терміналів: система, заснована на прямому і постійному зв'язку термінала з банком клієнта, і "непряма", або "автономна".

За допомогою системи першого типу можна підключитися до рахунку клієнта та негайно дебетувати його. Це гарантує грошове забезпечення платежу. Ця система має два недоліки. Передусім, вона потребує наявності такої ж кількості терміналів, як банків або організацій, що випускають картки і ведуть рахунки клієнтів. Другий недолік — постійна завантаженість ліній телекомунікацій і витрати на їх постійну експлуатацію. При системі другого типу каса не пов'язана безпосередньо і постійно з фінансовим центром. За допомогою секретного коду термінал спочатку "перевіряє" право пред'явника картки на її використання, а потім, у разі необхідності, — його право використовувати цю картку на ту чи іншу суму. Періодично інформація передається до фінансового центру в години найнижчого тарифу на переговори.

Користування електронними системами має низку переваг для клієнта:

- швидкість здійснення операцій;

- зниження плати за послуги банку;

- більш швидке зарахування коштів на рахунок продавця порівняно з іншими методами платежу, оскільки така операція здійснюється автоматично в момент покупки;

- скорочення паперового документообігу та витрат обігу;

- можливість придбати товар, не маючи при собі готівкових коштів.