Ринок фінансових послуг - Сич Є.М. - 2.4. Інші види фінансових послуг

2.4.1. Ринок ломбардних послуг

Ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Батьківщиною ломбарду вважається Ломбардія - область Північної Італії, де в XIII ст. виникли банківські контори, що видавали позички під заставу майнових цінностей.

В Україні ломбардними і позичковими операціями вперше почали займатися ще в 1800 році.

За результатами дослідження, яке здійснила GfK Ukraine у вересні 2009 року загалом 4,3 % українців у віці старше 16 років повідомили, що вони користувалися послугами ломбардів хоча б один раз. Більше за всіх ломбарди відвідували мешканці південних та центральних областей (7 % та 6 % відповідно). Серед мешканців Києва послугами ломбардів користувалися 5,2 %. Найнижчий рівень користування послугами ломбардів зафіксований в північному регіоні (2,3 %).

Ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних осіб з одержання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України.

Ринок ломбардних послуг - це система економічних відносин, які виникають з приводу купівлі-продажу специфічного товару "ломбардні послуги" в процесі задоволення суспільних потреб у кредитуванні під заставу рухомого майна. Цей ринок складається в умовах множинності осіб, які потребують позичкових ресурсів.

Ломбардні послуги кваліфікуються як фінансові послуги, що надаються фізичним чи юридичним особам у формі позичення коштів ломбардною установою під заставу товарів або валютних цінностей.

До фінансових послуг ломбарду належать:

- надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

- надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

До супутніх послуг ломбарду, якщо інше не встановлено законом, належать:

- оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та (або) умов договору;

- надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією;

- реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та (або) умов договору.

Об 'єктом ломбардної послуги є зворотний рух вартості між кредитором і позичальником на умовах оплати. Предметом ломбардних послуг є:

- надання грошових позичок під заставу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у виробах і брухті;

- приймання на зберігання виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

- реалізація невикуплених виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 387, від 07.05.1998 № 653 та від 04.06.1998 № 802 до Державної скарбниці НБУ;

- надання грошових позичок під заставу рухомого майна з прийманням закладеного рухомого майна на збереження ломбарду (заклад), у тому числі предметів домашнього вжитку та особистого користування;

- надання грошових позичок під заставу нерухомого майна (іпотека), у тому числі землі, споруд, будівель, квартир, будинків, а також підприємств та їхніх структурних підрозділів як цілісних майнових комплексів;

- надання грошових позичок під заставу цінних паперів;

- надання грошових позичок під заставу майнових прав;

- надання грошових позичок під заставу валютних цінностей;

- реалізація закладених валютних цінностей відповідно до чинного законодавства;

- здійснення застави в міжнародному обороті;

- реалізація невикупленого закладеного майна через пункти реалізації ломбарду, а також мережу магазинів роздрібної, комісійної й оптової торгівлі (у тому числі лотки, торгові місця), а також аукціони, публічні торги.

Ломбардна операція складається з двох взаємозалежних частин. Перша частина - безпосередньо кредитна операція, тобто надання кредитором грошової позики позичальнику на умовах строковості, платності та повернення. Такі умови передбачають, що позичальник повинен повернути одержану позику в обумовлений термін і сплатити кредитору відсотки за користування позикою. Згідно з чинним законодавством ця кредитна операція є операцією короткострокового фінансового кредиту.

Ломбардний кредит - короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту. Вартість застави, як правило, перевищує суму кредиту. Позичальник зберігає право власності на закладене майно. Якщо кредит не повернено вчасно, право власності переходить до кредитора, який, реалізуючи майно, утримує з виторгу суму боргу та нараховані проценти. Сучасною формою ломбардного кредиту є банківський кредит під заставу депонованих у банку цінних паперів.

Другою частиною ломбардної операції є забезпечення зобов'язань позичальника, а саме одержання кредитором: а) впевненості в тому, що зобов'язання позичальником будуть виконані належним чином та у термін; б) додаткового інструменту примусу позичальника до належного виконання зобов'язань. Під час проведення ломбардної операції засобом забезпечення зобов'язань позичальника кредитору є тверда застава майна позичальника (або третьої особи). Законодавство вимагає укладання договору застави у письмовій формі, а в деяких випадках (залежно від предмета застави) - у нотаріальній, між заставником (позичальником) і заставоутримувачем (кредитором). Тобто договір про заставу є похідним від кредитного договору, тому що сама застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання і залежність від основного зобов'язання, оскільки припиняється з припиненням останнього. Інакше кажучи: немає основного зобов'язання - немає застави (обернене твердження неправильне, тобто основне зобов'язання, не забезпечене заставою, може існувати та існує у переважній кількості випадків).

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 18.12.2003 № 170 "Про затвердження Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ" визначені вимоги, яким має відповідати ломбардна установа.

Ломбардні позики, як один із різновидів цивільно-правових угод, регулюються Цивільним кодексом України. Якщо ломбардна установа здійснює заставні операції, в яких предметами застави є побутові та ювелірні вироби із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, то ця діяльність має здійснюватися відповідно до таких документів:

- Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними ";

- Постанови Кабінету Міністрів України "Про правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді й виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на правах власності";

- "Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виготовлення та реалізацію виробів з їх використанням, збирання і переробку твердих і рідких відходів виробництва, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, брухту цих матеріалів, про умови та правила здійснення цих видів діяльності та контролю за їх додержанням", затвердженої наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України та Міністерства фінансів України від 11.12.1996 № ЛП-39.

Відповідно до цих законодавчих актів реєстрацію ломбардної діяльності здійснюють органи державного пробірного нагляду Міністерства фінансів України шляхом надання ломбардним установам спеціальних ліцензій. Одержання цих реєстраційних документів - досить складна та дорога справа, оскільки для реєстрації ломбардна установа повинна мати спеціальні безпечні сховища та приміщення, складне ювелірне обладнання для здійснення оцінки та зважування ювелірних виробів, дипломованих спеціалістів-ювелірів і т. ін. Органи, що проводять реєстрацію та ліцензування, здійснюють відповідний поточний контроль за діяльністю ломбардів у розрізі операцій із дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.