Фінанси - Лондар С.Л. - 12.5. Особливості фінансування органів місцевого самоврядування європейських країн

Для порівняльного аналізу особливостей фінансування органів місцевого самоврядування країни відбирають за типом державного устрою. Оскільки Україна є унітарною країною, тому для порівняння варто порівнювати і використовувати позитивний досвід зміцнення доход мої бази місцевих бюджетів унітарних європейських країн.

У зарубіжних країнах особливостями фінансування органів місцевого самоврядування використовується фінансове вирівнювання - система інструментів та заходів щодо усунення фіскальних диспропорцій шляхом перерозподілу фінансових ресурсів по вертикалі системи бюджетів і по горизонталі між територіальними одиницями. Формула фінансового вирівнювання дає змогу об'єктивно оцінити потребу в централізованій підтримці.

Для України корисним є польський досвід застосування фінансового вирівнювання:

Si+J - вирівнювальний трансферт зміни (області) на бюджетний рік; Р, - базові податкові надходження на душу населення у всіх змінах країни, зібрані у першій половині базового року;

в, - базові податкові надходження на душу населення певної зміни, зібрані у першій половині базового року;

п - кількість населення на ЗО червня базового року;

В|4, - коефіцієнт відношення національних бюджетних доходів бюджетного року до реальних доходів, зібраних протягом першої половини базового року.

Необхідно звернути увагу на те, що вирівнювальний трансферт 8(М безпосередньо залежить від в, і тісно пов'язаний з основним податком, що стягується зміною, а також на чітку процедуру саме пропорційного перерозподілу фінансових ресурсів в процесі фінансування органів місцевого самоврядування.

Крім того, для узагальнення сучасних тенденцій у сфері місцевих фінансів використовують такі показники, як частка видатків місцевих бюджетів у ВВП, частка доходів місцевих бюджетів у ВВП, частка місцевих податків у ВВП, частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів. Частка видатків та доходів місцевих бюджетів у ВВП згруповано в таблицю 12.4.

Таблиця 12.4

Частка видатків та доходів місцевих бюджетів у ВВП

Як видно із даних таблиці 12.4, середній рівень частки видатків місцевих бюджетів у ВВП постсоціалістичних країн становить 7,4 %, що на 6,1 відсоткових пункти нижче, ніж у країнах-членах Європейського Союзу. Середній рівень частки доходів місцевих бюджетів у ВВП постсоціалістичних країн становить 7,6 %, що на 4,9 відсоткових пункти нижче, ніж у країнах-членах Європейського союзу. В Україні

показники частки доходів місцевих бюджетів у ВВП перевищують середній рівень постсоціалістичних країн, але є значно нижчими за середні значення у країнах-членах Європейського союзу, що пояснюється відсутністю ефективних інструментів фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні.

Для проведення порівняльного аналізу доходів місцевих бюджетів європейських унітарних держав використовуються відносні показники структури доходів місцевих. Порівняльний аналіз структури загального обсягу надходжень місцевих бюджетів дає змогу зробити висновок про те, що в більшості країн місцеві бюджети формуються в основному за рахунок власних доходів. Трансферти складають приблизної/З від загальних надходжень (Швеція, Словенія, Словаччина, Чехія, Молдова, Україна, Литва, Латвія, Данія. Великобританія, Франція, Албанія, Португалія, Естонія, Фінляндія). В деяких країнах (Угорщина, Італія, Польща) трансферти складають понад 40 %.

Аналіз динаміки надходжень трансфертів з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевих урядів з 1988 року свідчить, що в більшості країн відбулося зростання частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів. Лише наприкінці 1990 років відбулося незначне скорочення трансфертів у загальному обсязі надходжень місцевих бюджетів.

У таких країнах, як Великобританія, Італія, Іспанія, Данія, Португалія і Франція рівень цих надходжень перевищує 40 %, у Фінляндії і Швеції він становить близько 20% загального обсягу надходжень до бюджетів місцевих урядів. Системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування цих країн є централізованими, в той час як у Фінляндії, Швеції, де власні надходження складають понад 50 %, системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування можна вважати децентралізованими.

Рівень централізації системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування не впливає на рівень фінансової автономії органів місцевого самоврядування. Наприклад, у Великобританії частка надходжень від операцій з капіталом у загальному обсязі власних доходів бюджетів місцевих урядів сягає 10 %, у той час як у Швеції, Фінляндії, Данії, система фінансового забезпечення місцевого самоврядування яких є децентралізованою, цей показник значно нижчий.

Основну частку — понад 70 % поточних надходжень місцевих урядів, складають податкові надходження. Найвищий рівень податкових надходжень у загальному обсязі поточних доходів - понад 80 % мають Швеція і Данія, найнижчий - близько 52 % - Великобританія. Основну частину податкових надходжень бюджетів місцевих урядів становлять податки з доходів фізичних осіб, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості капіталу: у Швеції - 100 %, Данії - 94 %, у Франції та Іспанії цей показник дорівнює приблизно 20 %.

Вагомий внесок у дохідну частину бюджетів робиться завдяки податку на майно. Внутрішні податки на товари і послуги становлять понад 40 % податкових надходжень бюджетів місцевих урядів Іспанії, близько 10 % - у Франції. Неоднорідною є динаміка показників неподаткових надходжень до бюджетів місцевих урядів. Так, у Швеції й Великобританії відбувається збільшення частки доходів від підприємницької діяльності й власності - з 41 до 52 % у Швеції і з 51 до 54 % у Великобританії. У Данії, Франції та Іспанії на початку 90-х рр. цей показник мав тенденцію до підвищення, а наприкінці 90-х рр. вій становив близько 10 %.