Фінанси - Юрій С.І., Федосов В.М. - ПЕРЕДМОВА

Історія розвитку людства яскраво підтверджує незаперечну істину — діалектика духовного і матеріального становить квінтесенцію буття на Землі. Маючи глибоку філософську природу, така діалектика постійно відтворює майбутнє. Майбутнє будь-якого суспільства залежить від законів, які сформовані амальгамою моральних і побутових досягнень, створюють гармонію життя у Всесвіті і є передумовами для здоров'я, довголіття, розвитку духовності людства. Ця гармонія у вирі тисячоліть висвітлила один вічний постулат: вся попередня історія людства — це історія трагічного незбігання вимог людської природи і можливостей їх реалізації у суспільстві. І чим вищою суспільною цінністю визнається людина, тим швидшим стає поступовий рух такого суспільства до вдосконалення, до побудови найефективніших взаємовідносин.

Приходять нові ери, змінюються епохи, утверджуються традиції, однак який би еволюційний відрізок часу не брався для емпіричного дослідження, аналіз свідчить, що причинами суспільних зрушень завжди були і залишаються технічні та політичні фактори. Діалектичний підхід не поділяє цивілізації на передові чи відсталі, кращі чи гірші, а диференціює їх за ступенем розвитку та якістю життєдіяльності, тобто принципове значення має їх різноплановість. Протилежним є традиційний підхід, за якого розвиток розглядається як однолінійний процес, тобто кожна наступна формація вища від попередньої і втілює завтрашній день для менш розвинутої. Завдяки осмисленню досягнень минулого і нерозривного зв'язку всіх епох та часів виразно окреслюється парадигма стратегії розвитку, зміст якої базується на економічних чинниках, що є най-визначальнішими у загальній сутності суспільного поступу. Суспільний рух — це природно-історичний процес, яким керують закони, що не тільки не залежать від людини, а й власне самі визначають її волю, свідомість і наміри. Отже, окрему особу можна вважати відповідальною за ті умови, продуктом яких у соціальному розумінні вона залишається, хоч би як високо не підносилася над ними суб'єктивно.

Збагачуючись знаннями з вітчизняної та світової скарбниці, наповнюючись всім" що підносить і вивищує людину як гармонійно розвинену особистість, життя завжди готове давати індивідууму стільки, наскільки він сам себе оцінює. Цій ідеї повинно слугувати господарське життя держави. Валовий продукт проходить етапи розподілу, обміну і найголовніший для виробництва етап споживання — умову функціонування та розвитку людини. Отже, задоволення потреб людини для її різнобічного розвитку є природним кінцевим призначенням суспільного виробництва. У цьому аспекті мова йде про виробництво взагалі, без урахування соціально-економічної форми. Порушення такого закономірного зв'язку, підпорядкування виробництва іншим цілям є протиприродним і означає відхід від загальних принципів економічного розвитку, свідчить про деформації самої системи, тобто відхилення від домінантної складової еволюції економічного прогресу суспільства як умови розвитку людини.

У країнах з розвинутою економікою відтворювальні фактори мають менші обмеження і надають більші можливості для саморозвитку особистості. Ці об'єктивні фактори, доповнені суб'єктивними обставинами та відповідними умовами, стають барометром відкритості суспільства. Саме рівень індивідуального і суспільного обмеження відтворення характеризує ступінь використання державою надбань цивілізації.

Основним атрибутом держави, що використовується нею в ринковій економіці і за допомогою якого регулюються економічні чинники, є фінанси. Фінанси — основа, фундамент, на якому трансформуються економічні процеси. Одночасно фінанси започатковують господарські зміни у житті країни і найбільш відчутно реагують на результати таких змін. Фінанси є досить потужною, іноді навіть небезпечною, зброєю в руках державної влади. Використовуючи їх, держава може активно впливати на економічний, соціальний і навіть політичний розвиток країни як у позитивному, так і в негативному плані. Як об'єктивна категорія фінанси дедалі більше залежать від суб'єктивних дій державних органів, охоплюючи усі стадії відтворення сукупного продукту суспільства. Фінанси є динамічним чинником, що відображає рух грошей, процеси мобілізації, розміщення та інвестування відповідних ресурсів, формування доходів та здійснення витрат. Відображаючи абстрактний рух вартості при розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту для розширеного відтворення виробництва, фінанси — єдиний цілісний організм, у якому всі елементи взаємопов'язані і, як правило, доповнюють один одного, а тому зміна хоча б одного елемента або його складової зазвичай спричиняє відчутні перетворення всієї системи, що суттєво впливає на вектори економічного розвитку країни.

Система категорій розвивається від початкових, найпростіших форм до складніших, насичених новими поняттями та смисловими відтінками. У системі вартісних категорій фінанси займають особливе місце. Для розуміння цієї винятковості необхідне комплексне дослідження всіх її складових. Початковим у розумінні суті фінансів є знання економічної функції держави, адже від того, наскільки реально надаються населенню правові гарантії та суспільні блага, зі збереженням при цьому свободи вибору, залежать демократичний статус держави та характеристика результативності дії фінансів.

За нинішнього рівня знань про фінанси необхідно подавати цілісну систему знань про сутність і форми вияву фінансів, оптимізацію фінансових ресурсів у суспільстві, склад і структуру фінансової системи та функціонування окремих сфер і ланок такої системи.

Побудова і логіка викладу матеріалу дають можливість розкрити взаємозалежність змін, що відбуваються у фінансовій сфері, їх цільове спрямування, можливі альтернативні варіанти рішення і реалізації конкурсних фінансових проектів. Одночасно це дає змогу критично осмислити глибинну соціально-економічну сутність різних фінансових інститутів, а також осягнути теоретичні основи фінансової діяльності держави та її відповідних установ. Саме взаємозв'язок прийняття загальнодержавних рішень, з одного боку, та інтересів суб'єктів господарювання, з іншого, свідчить про ефективність фінансового законодавства. Сьогодні в Україні фінансові питання постають на всіх щаблях влади, в кожному регіоні, будь-якій громаді, мабуть, у кожній сім'ї відповідно до реальних можливостей та прагнення користуватись надбаннями цивілізації.

Підручник призначено для вивчення дисципліни "Фінанси" у процесі підготовки фахівців галузі знань "Економіка та підприємництво" з напряму "Фінанси і кредит" за спеціальністю "Фінанси", яка останнім часом набула ажіо-тажної популярності як серед студентства, так і серед керівництва вищих навчальних закладів. Нині за умов бурхливих економічних та політичних процесів в Україні та різноманіття господарських операцій, з більшості фінансових проблем необхідно приймати єдино правильні рішення, обов'язково нести відповідальність за їхню реалізацію, що не можливо без належної компетентності та професіоналізму відповідних працівників. Тому матеріал викладено векторіально: один напрямок допомогає ознайомитись із фінансами тим студентам, які вивчають цей курс; інший — сприяє поглибленному вивченню матеріалу тим, хто вже ознайомився із загальнотеоретичними економічними дисціплинами. Генеральною ідеєю підручника є те, що фінанси розкриваються двозначно: як елемент ринкових відносин і як обов'язковий атрибут державного регулювання соціально-економічних процесів у суспільстві.

Підручник буде корисний як для студентів і слухачів курсів підвищення кваліфікації, аспірантів, фахівців-учених і практиків, так і для непрофесіо-налів — усіх, хто бажає зрозуміти природу, суть форми, дію фінансів та мрів стати справжнім фінансистом.

Авторський колектив підручника висловлює глибоку вдячність рецензентам: Михайлу Івановичу Крупці, доктору економічних наук, професору, завідувачу кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка, заслуженому діячу науки і техніки України; Лідії Олександрівні Омелянович, доктору економічних наук, професору, завідувачу кафедри фінансів Донецького національного університету економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського; Олександру Павловичу Чернявському, доктору економічних наук, професору, завідувачу кафедри фінансів Одеського державного економічного університету за висловлені рекомендації та конструктивні пропозиції стосовно поданого у підручнику матеріалу. Авторський колектив висловлює також подяку Світлані Василівні Стецюк за допомогу в підготовці матеріалів підручника до друку.

Автори будуть щиро вдячні за відгуки і пропозиції щодо вдосконалення структури та змісту підручника, які можна надсилати за адресою: кафедра фінансів, Тернопільський національний економічний університет, вул. Львівська, 11, Тернопіль, 46020, Україна. Тел./факс +380 (352) 43-61-33-Тел. +380(352)43-59-45;