Фінанси - Юрій С.І., Федосов В.М. - Економічна безпека

Економічна безпека — сукупність умов і чинників, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність та сталість, здатність до постійного оновлення і самовдосконалення; спроможність держави самостійно виробляти і здійснювати власну економічну політику, а також визначати та реалізовувати власні національні інтереси.

Економічний і соціальний комітет Європейського Союзу — інституція, що представляє інтереси держав — членів ЄС в економічній і соціальній сферах і здійснює дорадчі функції; надає Комісії та Раді свої висновки щодо запланованих до ухвалення правових актів у випадках, коли консультації з ним є необхідною передумовою законності ухваленого правового акта. Крім того, Комісія і Рада можуть ухвалювати рішення про додаткові консультації з Економічним і соціальним комітетом, що виходять за межі потреб, зазначених у Договорі. Основна робота Комітету зводиться до надання фахових висновків з питань економічного і соціального розвитку ЄС у розрізі таких напрямів: сільське господарство та його розвиток у розрізі регіонів; економічний та грошово-кредитний розвиток; зайнятість, соціальна політика і громадянство; зовнішні відносини; формування єдиного ринку, виробництво та споживання; розвиток транспорту, енергетики, інфраструктури й інформаційного суспільства.

Екосестейт — наука, яка вивчає теоретико-методологічні засади забезпечення економічної безпеки держави.

Євроакції — акції, які емітуються міжнародними кредитно-фінансовими інститутами і розміщуються одночасно на різних ринках.

Євробюджет — сукупність економічних відносин з приводу формування і використання централізованого міждержавного фонду грошових коштів країн — членів ЄС.

Єврооблігації — боргові цінні папери на пред'явника, що випускаються позичальником (як правило, в іноземній валюті) для отримання довгострокової позики на євроринку. Дохід за єврооблігацією сплачується один раз на рік, а погашення відбувається наприкінці строку разовим платежем або упродовж певного строку із фонду погашення.

Європейська Комісія (Комісія Європейського Союзу) — виконавчий орган ЄС, до компетенції якого належить переважна більшість ініціатив у сфері фінансів. Відповідно до своїх повноважень Комісія розробляє і пропонує законодавчі акти, керує запровадженням політики ЄС, розпоряджається бюджетом, підтримує зовнішні відносини, забезпечує нагляд та контроль за дотриманням законів ЄС, вказує шляхи та перспективи розвитку.

Європейська система центральних банків — система, до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена згідно з умовами Маастрихтського договору для забезпечення стабільності цін, проведення узгодженої валютної політики країн-учасниць та закордонних валютних операцій, розрахункових операцій у межах платіжного балансу та ін. Діяльність Європейської системи центральних банків ґрунтується на ринкових принципах саморегулювання (співвідношенні попиту і пропозиції на валютні ресурси, дотриманні вимог вільної конкуренції тощо) і державного та наддержавного регулювання економіки.

Європейський інвестиційний банк — установа, створена у 1968 р. відповідно до Договору про Європейське економічне співтовариство, основне завдання якої полягає у сприянні за допомогою власних ресурсів і доступу на ринок капіталу збалансованому та стійкому розвитку спільного ринку.

Європейський центральний банк — головний елемент Європейської системи центральних банків. Як юридична особа виконує базові функції, надає консультації національним державам і наднаціональним органам щодо економічної оцінки законів та інших юридичних норм ЄС, а також щодо валютної, цінової політики відповідним органам; його діяльність базується на принципі незалежності від національних держав та наднаціональних органів у прийнятті рішень.