Фінанси підприємств - Славюк P.А. - 6.3. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Залучення власного капіталу зі зовнішніх джерел шляхом додаткової емісії акцій є складним і дорогим процесом. Тому це джерело формування власних фінансових ресурсів використовують лише в обмежених випадках.

З позиції фінансового менеджменту основною метою емісійної політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових коштів у мінімально можливий термін.

Розроблення ефективної емісійної політики підприємства охоплює такі етапи.

1. Дослідження можливостей ефективного розміщення передбачуваної емісії акцій.

Аналіз кон'юнктури фондового ринку (біржового і позабіржового) включає характеристику стану попиту та пропозиції на акції, динаміку рівня цін їхнього котирування, обсяги продажу акцій, нові емісії та низку інших показників. Результатом проведення такого аналізу є визначення рівня чутливості реагування фондового ринку на появу нової емісії.

Оцінку інвестиційної привабливості своїх акцій проводять з позиції оцінки перспективності розвитку галузі, конкурентоспроможності виробленої продукції, а також рівня показників свого фінансового стану. У процесі оцінювання визначається можливий ступінь інвестиційної переваги акцій своєї компанії порівняно з акціями інших компаній.

2. Визначення мети емісії. У зв'язку з високою вартістю залучення власного капіталу із зовнішніх джерел мета емісії має бути досить вагомою з позицій стратегічного розвитку підприємства і можливостей істотного підвищення його ринкової вартості в майбутньому періоді. Основними цілями, якими керується підприємство, є:

1) реальне інвестування (створення мережі нових філій, дочірніх фірм, нових виробництв із великим обсягом випуску продукції і т. п.);

2) необхідність істотного поліпшення структури використовуваного капіталу (підвищення частки власного капіталу задля зростання рівня фінансової стійкості: забезпечення вищого рівня власної, кредитоспроможності і зниження за рахунок цього вартості залучення позикового капіталу; підвищення ефекту фінансового левериджу і т. п.);

3) намічене поглинання інших підприємств;

4) інші цілі, що вимагають швидкої акумуляції значного обсягу власного капіталу.

3. Визначення обсягу емісії. Обсяг емісії визначають на основі раніше розрахованої потреби в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел.

4. Визначення номіналу, видів і кількості емітованих акцій. Номінал акцій визначається з урахуванням основних категорій їх майбутніх покупців (найбільші номінали акцій орієнтовані на їхнє придбання інституційними інвесторами, а найменші - на придбання населенням). У процесі визначення видів акцій (простих і привілейованих) установлюють доцільність випуску привілейованих акцій; якщо такий випуск визнано доцільним, то встановлюється співвідношення простих і привілейованих акцій.

5. Оцінка вартості створюваного акціонерного капіталу. Відповідно до принципів такої оцінки акціонерний капітал оцінюють за двома параметрами: а) передбачуваний рівень дивідендів (згідно з обраним типом дивідендної політики); б) витрати з випуску акцій і розміщення емісії.

6.3. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства тощо).

Згідно із Законом України "Про господарські товариства" акціонерним визнається товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Статутний капітал акціонерного товариства не може бути меншим за суму, еквівалентну на момент створення товариства 1 250 мінімальних заробітних плат. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності, має дорівнювати загальній номінальній вартості випущених акцій, вказаній в установчих документах.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" визначає акцію як цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними і на пред'явника, простими і привілейованими. Усі акціонерні товариства повинні випускати прості акції, яким надається право голосу. Можуть також випускати привілейовані акції. Сума простих акцій - це залишковий капітал підприємства, тому що власникам привілейованих акцій надається першочергове право під час сплати дивідендів і розподілі активів у разі ліквідації товариства. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Випуск акцій обов'язково має супроводжуватись його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Бланки акцій обліковуються на позабалансовому рахунку "Бланки суворої звітності".

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що передплатили акції, і третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити передплату акцій, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними. Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язане видати акціонерам акції (сертифікати акцій). Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції.

Учасники купують акції в разі створення акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а в разі додаткового випуску акцій у зв'язку зі збільшенням статутного фонду - договору з товариством.

Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником (утримувачем) за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступника юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством.

Під час створення акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої передплати (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкриту передплату акцій акціонерного товариства організовують його засновники. Вони в будь-якому разі зобов'язані бути утримувачами акцій на суму, не меншу ніж 25% статутного фонду, і строком не менше ніж два роки.

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст і порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступну відкриту передплату, де вказують його фірмове найменування, предмет, цілі та строки діяльності товариства, склад засновників, дату проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається, номінальну вартість акцій, їх кількість і види, переваги і пільги засновників, місце проведення, початковий та кінцевий строки передплати акцій, склад майна, що його вносять засновники в натуральній формі, найменування банківської установи та номер поточного рахунку, на який мають бути внесені початкові внески. За рішенням засновників, у повідомлення може бути включена й інша інформація. Строк відкритої передплати не може перевищувати шести місяців.

Особи, які хочуть придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше ніж 10% вартості акцій, які вони передплатили, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку передплата припиняється. Якщо до того часу не вдалося охопити передплатою 60% акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які передплатили акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо передплата акцій перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхилити зайву передплату, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у передплаті проводиться згідно з переліком передплатників із кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайвої передплати, рішення про прийняття або відмову зайвої передплати ухвалюють установчі збори. Якщо засновники або установчі збори відмовляються від зайвої передплати, то внесені суми повертають у передбаченому порядку.

До дня скликання установчих зборів особи, які передплатили акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше ніж 30% номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані акції мають бути реалізовані або анульовані у строк не більше ніж один рік. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше ніж через рік після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

У разі несплати в установлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом підприємства, сплачує за час прострочення 10% річних від суми простроченого платежу.

За несплати протягом трьох місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із його господарською діяльністю.