Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - 4.6. Види податків і зборів у Польщі. Їхній вплив на доходи підприємств і домогосподарств

Податкову систему Польщі становлять 11 видів податків. Податки в Польщі поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки стосуються персонального доходу, прибутків чи майна.

Головними прямими податками є:

- податок з доходів фізичних осіб;

- податок з доходів юридичних осіб;

- податок зі спадщини та дарування;

- сільськогосподарський податок;

- податок на лісове господарство;

- податок на нерухомість;

- транспортний податок;

- податок з власників собак.

Податок зі спадщини та дарування, сільськогосподарський податок, податки на лісове господарство і нерухомість, транспортний податок та податок з власників собак є місцевими податками, які становлять доходи гмін.

Непрямі податки включаються до ціни товарів або послуг. їх платниками є продавці, але фактично податковий тягар лежить на споживачеві. У межах цієї категорії можна назвати:

- податок на товари та послуги (ПДВ);

- акцизний збір;

- податок з ігор.

Доходи гмін (органів місцевого самоврядування) також охоплюють чотири види зборів, які не мають всіх ознак податків згідно з положенням про податкові обов'язки.

Квазіподатки, так звані внески (насамперед внески до фонду соціального страхування), також є елементами польської податкової системи, що підлягають щорічній переоцінці.

Податок із доходів фізичних осіб є джерелом доходу державного бюджету, так само, як і бюджетів територіальних одиниць з самоуправлінням, однак цей дохід (від "податкової картки") передусім є безпосереднім джерелом доходу гмін.

У1999 р. загальний реалізований дохід від податку з доходів фізичних осіб становив 23 115,2 млн зл., або 18,36 % загального податкового доходу.

У ВВП дохід від податку з доходів фізичних осіб становив: у 1996 р. - 8,6 %, 1997 - 8,3,1998 - 8,2, у 1999 р. - 5,2 %.

Зниження частки податку з доходів фізичних осіб у ВВП у 1999 р. було спричинене запровадженням реформи в системі охорони здоров'я 1 січня 1999 р., яка сприяла можливості вирахування з податків внеску на послуги з охорони здоров'я. Шкалу цього податку у 2004 р. подано у табл. 4.8.

У 2004 р. прибутковий податок і внески працівників та роботодавців на соціальне забезпечення становили 43,1 % від вартості робочої сили, в тому числі: прибутковий податок - 5,1 %, внески працівників на соціальне страхування - 21,1, роботодавців-17 %.

За паритетом купівельної спроможності вартість робочої сили в 2004 р. (за рік) дорівнювала 17 319 дол. США.

Таблиця 4.8. Шкала податку з доходів фізичних осіб, зл.

Багато фахівців вважає, що в Польщі слід значно знизити податок з доходів фізичних осіб, а ряд вчених пропонують ввести єдину ставку податку (16-17 %), щоб зменшити обсяги приховування доходів населення від оподаткування, легалізувати доходи некримінального походження. Зокрема, керівники Платформи обивательської виступали за єдиний -15 % - податок з доходів фізичних осіб, що коштувало їм влади в 2006 р. З 2009 р. у Польщі планується ввести дві ставки податку з доходів фізичних осіб: 18 і 32%.

На початку листопада 2004 р. верхня палата польського парламенту (сенат) ухвалила новий Закон про податок на доходи фізичних осіб. Найсуперечливіший пункт цього Закону - запровадження додаткової, четвертої податкової ставки для найбагатших поляків - 50 % від річного доходу. Кількість платників податків, яких стосується ставка, сягає 4-4,5 тис. осіб - це у країні з 38-мільйонним населенням, де податки платять понад 20 млн осіб. За даними Міністерства фінансів Польщі, найбагатші поляки, яких нині оподатковують за найвищою ставкою (40 % від своїх доходів), а це близько 1 % від усіх платників податків, вже сьогодні дають Скарбниці майже третину (29,74 % ) всіх надходжень від оподаткування фізичних осіб. Однак приватні податкові радники дуже швидко знайшли вихід із ситуації для своїх заможних клієнтів. По-перше, найбагатші поляки, скориставшись членством Польщі в Європейському Союзі, мають право платити податки в інших країнах спільноти, тобто там, де ставки нижчі. Щодо артистів, то вони можуть перейти зі штатних працівників установ культури на індивідуальну трудову діяльність і тоді не платитимуть не тільки 60, а й нинішніх 40 %, бо така діяльність оподатковується за найнижчою ставкою, тобто 19 %.

Отже, додаткові надходження до бюджету опинилися під загрозою, тому Президент Польщі не підписав цей Закон.