Фінанси, гроші та кредит - Коваленко Д.І. - Інфляція витрат виробництва

Традиційно вона виникає за надмірного попиту. Попит на товари більший (АО), ніж пропозиція товарів (А8), у зв'язку з тим, що виробничий сектор не в змозі задовольнити потреби населення. Цей надлишок попиту призводить до зростання цін. Спостерігається наявність великої кількості грошей за малої кількості товарів.

Інфляція попиту може бути спричинена:

o мілітаризацією економіки та збільшенням військових витрат. Військова техніка та військова продукція не функціонують на ринку, її купує держава та направляє в запас. Гроші для обслуговування цієї продукції за суттю не потрібні, оскільки вона не переходить із рук в руки;

o дефіцитом бюджету та зростанням державного боргу. Покриття дефіциту здійснюється або державними позиками, або емісією банкнот, що дає державі додаткові кошти, а отже, і додатковий попит;

o кредитною експансією банків. Розширення кредитних операцій банків та інших кредитних закладів призводить до збільшення кредитних знарядь обігу, які також створюють додаткові вимоги на товари та послуги;

o надходженням іноземної валюти в країну, яка за допомогою обміну на національну грошову одиницю спричинює загальне зростання обсягу грошової маси, а отже, і надлишковий попит;

o надмірні соціальні виплати тощо.

Графічне зображення інфляції попиту зображено на рис. 5.2. Як видно з графіка, стимулювання сукупного попиту на горизонтальному відрізку 1 кривої АБ (фаза депресії) не містить у собі інфляційної небезпеки, оскільки воно зумовлює зростання реальних обсягів виробництва без зростання рівня цін. На відрізку 2 кривої АБ (фаза пожвавлення) відбувається часткове інфляційне зростання, оскільки приріст виробництва (0_1 -" 0_2) починає відставати від приросту зростання рівня цін (Р1 -" Р2), при постійному збільшенні сукупного попиту на товари і послуги (АБ1 -" АВ2). На відрізку 3 економіка досягає повної зайнятості в усіх секторах виробництва та спостерігається потенційний обсяг національного виробництва (0_2).

Рис. 5.2. Модель - інфляція попиту

Це означає, що будь-яке подальше зростання сукупного попиту не може бути задоволене наявними виробничими ресурсами. Виробничі можливості економіки за такого рівня технологій та виробничих потужностей вичерпані. І тому зростання сукупного попиту (АЭ2 -" АЭ3) спричинює не зростання обсягів виробництва, а суто інфляційне зростання цін (від Р1 до Р3).

Отже, інфляція попиту спостерігається тоді, коли зростання рівня цін відбувається під впливом загального збільшення сукупного попиту на товари і послуги, спричиненого:

- безпосередньо дією монетарних факторів (надлишковою емісією грошей);

- досягненням потенційного рівня національного виробництва (такий обсяг ВНП, який виробляється в країні за умов повної зайнятості і використання всіх ресурсів).

Інфляція витрат виробництва

Цю інфляцію розглядають зазвичай з позиції

зростання цін під впливом наростаючих витрат виробництва, насамперед зростання витрат на заробітну плату.

Причини такої інфляції:

o зниження темпів зростання продуктивності праці, спричинене циклічними коливаннями або структурними змінами у виробництві, що призводить до збільшення витрат на одиницю продукції, а отже, до зменшення прибутку. У кінцевому результаті це приводить до зниження обсягу виробництва, скорочення пропозиції товарів та зростанні цін;

o розширення сфери послуг, поява нових видів з більшою заробітною платою та відносно низькою, порівняно з виробництвом, продуктивністю праці. Як наслідок виникає загальне зростання цін на послуги;

o підвищення оплати праці за певних обставин в результаті активної діяльності профспілок, що контролюють номінальну заробітну плату. Компанії відповідають на таке зростання інфляційною спіраллю: підвищення заробітної плати призводить до зростання цін та нового підвищення заробітної плати;

o високі непрямі податки (вони включаються до ціни товарів) характерні для багатьох держав;

o загальний рівень витрат зростає.

Графічне зображення інфляції пропозиції зображено на рис. 5.3. На рис. 5.3 показано, що інфляція витрат виникає внаслідок змін (збільшення) витрат виробництва і пропозиції (зменшення) на ринку. Зростання цін на сировинні ресурс зумовлює зростання витрат на одиницю продукції, що призводить до скорочення прибутків підприємств. Це спонукає товаровиробників до зменшення обсягу пропозиції (АБ1 -" АБ2) товарів та послуг, що, в свою чергу, спричинює зростання цін (Р1 -" Р2) (за умови постійного рівня попиту на товари і послуги з боку всіх економічних суб'єктів - АБ). Таким чином, графічно інфляцію витрат можна проілюструвати зміщенням кривої АБ ліворуч (АБ1 -" АБ2).

Отже, інфляція пропозиції (витрат) має два основних джерела:

- зростання цін на енергію та сировину;

- зростання номінальної заробітної плати.

Рис. 5.3. Модель - інфляція витрат (пропозиції)

Інфляція витрат та інфляція попиту взаємопов'язані та взаємообумовлені, їх важко чітко розділити. Надлишкова грошова маса в економіці завжди породжує підвищений попит, спричинюючи порушення рівноваги ринків у сфері сукупного попиту і сукупної пропозиції, реакцією на яке є зростання цін. Будучи продуктом розбалансованого грошового ринку, інфляція попиту розповсюджується далі, вражає виробництво і споживання, деформує споживчий попит, посилює нерівномірність і непропорційність розвитку різних галузей господарства, призводячи в результаті до інфляції витрат.

Будь-яка сучасна система економіки інфляційна і в ній діють фактори, які призводять до інфляції попиту та витрат.