1. Інструкція
Інструкція - це правовий акт, що містить директиви, настанови, які регламентують організаційні, фінансові, науково-технічні, технологічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб.
Інструкція оформлюється на бланку й має такі реквізити:
1) назву документа;
2) гриф затвердження;
3) заголовок;
4) текст;
5) дату;
6) місце видання;
7) підписи.
Заголовок до тексту інструкції вказує на коло об'єктів, осіб чи питань, на які поширюються її вимоги. Текст інструкції починається розділом "Загальні положення", у якому викладено мету її видання, вказано на межі поширення та на порядок використання. У тексті інструкції послуговуються словами "необхідно", "повинен", "забороняється", "конче потрібно".
Інструкція набуває юридичної сили з моменту затвердження її керівником установи.
Окрему групу становлять посадові Інструкції, що регламентують організаційно-правовий статус працівника, його обов'язки, права та створення належних умов для його праці, їх розробляють для кожної посади, передбаченої штатним розкладом.
Текст посадової інструкції поділяється на такі розділи:
1) загальні положення;
2) посадові обов'язки;
3) права;
4) відповідальність;
5) взаємини (посадові зв'язки).
У розділі "Загальні положення" вказують:
- назву посади із зазначенням структурного підрозділу;
- порядок призначення на посаду та звільнення;
- нормативні документи, якими керується працівник;
- кваліфікаційні вимоги (освіта, стаж роботи).
У розділі "Посадові обов'язки" зазначають основні характеристики роботи та вимоги до рівня ЇЇ виконання.
У розділі "Права" перераховують повноваження працівника: право брати участь у нарадах, давати вказівки, самостійно підписувати документи в межах своєї компетенції, звертатися з пропозиціями до керівника тощо.
У розділі "Відповідальність" визначають критерії оцінювання роботи та відповідальність працівника згідно з чинним законодавством.
У розділі "Взаємини" вказують, з ким працівник узгоджує проекти документів, від кого, у який термін і яку інформацію отримує.
Зразок посадової інструкції:
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник голови Правління
начальник Головного управління
Ощадного банку України
у м. Києві й Київській області
(підпис) (ініціал(и) та прізвище)
"_"_2007 р.
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ
начальника відділу банківської безпеки Головного управління Ощадного банку України у м. Києві й Київській області
1. Загальні положення
1.1. Начальник відділу призначається і звільняється з посади наказом начальника Головного управління за погодженням департаменту банківської безпеки Ощадного банку України.
1.2. Начальник відділу безпосередньо підпорядковується начальнику Головного управління, а в разі його відсутності -заступникові начальника Головного управління, що виконує його обов язки.
1.3. Начальник відділу за погодженням з департаментом банківської безпеки Ощадного банку України визначає єдину технічну політику щодо використання в установах Ощадбанку м. Києва й Київської області засобів охорони, системи контролю, зв 'язку та спеціального транспорту.
1.4. Начальник відділу зобов 'язаний знати:
- закони України, укази Президента, постанови, декрети, розпорядження Кабінету Міністрів" загальнонормативні документи Національного банку України, а також інші нормативні акти, що стосуються діяльності установ Ощадного банку;
- основи банківської справи, організації та управління праці;
- основи трудового законодавства, правила й норми охорони праці, техніки безпеки.
1.5. У своїй роботі начальник відділу керується чинним законодавством, положенням про відділ банківської безпеки, нормативно-технічними документами, цією Інструкцією, а також розпорядженнями керівництва Головного управління та Правління Ощадбанку.
2. Посадові обов 'язки
Начальник відділу виконує такі обов 'язки:
- безпосередньо керує відділом банківської безпеки:
- бере участь у роботі нарад, засідань і комісій при начальнику Головного управління кредитного комітету під час розгляду питань, пов 'язаних із безпекою банківської установи;
- подає на розгляд начальникові Головного управління пропозиції щодо організаційного та матеріального забезпечення, штатної кількості відділу банківської безпеки, визначає посадові обов 'язки його структурних підрозділів;
- вирішує кадрові питання;
- надає організаційну та методичну допомогу керівникам відділень Головного управління з питань керівництва підрозділами безпеки, безпосередньо координує їх діяльність;
- організовує навчання та підвищення кваліфікації всіх категорій працівників підрозділів безпеки;
- забезпечує виконання відділом банківської безпеки постанов правління, наказів та розпоряджень Голови Правління Ощадбанку, начальника Головного управління з питань банківської безпеки;
- у разі необхідності делегує частину своїх повноважень співробітникам відділу банківської безпеки.
3. Права
3.1. Начальник відділу має право:
- отримувати від установ Ощадного банку України інформацію та документацію, необхідну для виконання поставлених завдань;
- вимагати від працівників Головного управління і його структурних підрозділів обов язкового виконання нормативних актів щодо безпеки установ Ощадбанку;
-у межах своєї компетенції ознайомлюватися з документами щодо кредитно-фінансової, комерційної діяльності Головного управління і його структурних підрозділів;
- отримувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення з питань, що виникають під час перевірки стану безпеки;
- вимагати від підлеглих безумовного виконання своїх посадових обов 'язків, дотримання трудової дисципліни.
3.2. Начальник відділу підтримує ділові контакти з такими самими підрозділами Національного банку України, інших банків, міністерств та відомств, а також з юридичними та фізичними особами.
4. Відповідальність
Начальник відділу несе відповідальність за:
- неякісне і невчасне виконання завдань;
- невиконання наказів, розпоряджень керівництва;
- недотримання правил банківської безпеки;
- невиконання своїх обов 'язків відповідно до цієї Інструкції.
Інструкцію
розробив (підпис) С. М. Боженко
2. Положення
3. Правила
ДОКУМЕНТАЦІЯ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ
1. Заява
2. Правопис власних назв
І. Власні імена
II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв
III. Назви держав, адміністративно-територіальні назви
IV. Назви установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів