Українське ділове мовлення - Шевчук С.В. - 24. Особливості відмінювання іменників ІІ відміни

До II відміни належать: а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (день, обрій, дім) та із закінченням -о (батько, Петро); б) іменники середнього роду із закінченнями -о, -е (озеро, небо, море, попе) та -а (орфогр. -л) (щастя, життя, міжгір я), крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн- (теляти, курчати, імені).

За відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду залежно від їх лексичного значення мають закінчення -а (-я) та -у (-ю).

Закінчення -а (-я) Закінчення -у (-ю)

мають іменники, які означа- мають іменники, які означають: ють: назви збірних понять: колективу,

назви істот, осіб: учителя, то- люду, ансамблю; варииш, вола, Діда Мороза; назви маси, речовини: чаю, бензину назви предметів: ножа, глобу- (але хліба, вівса); са, зошита; назви установ, закладів, орга-

назви тварин і дерев: ведмедя, нізацій: інституту, клубу, театру, вовка, клена; комісаріату;

назви мір довжини, площі, назви будівель та їх частин: вокзалу, ваги, об'єму, часових про- палацу, поверху, коридору (з наго-міжків: метра, гектара, лосом на закінченні -а (-я): млина, кілограма, кілометра, тижня, гаража, куреня, а також у назвах місяця (але року, віку); архітектурних деталей: карниза);

іменники з термінологічним назви явищ природи: дощу, вітру, значенням: квадрата, атома, туману, граду; ромба, відмінка, числівника, назви держав і територій: Кавказу, підмета; Донбасу, Китаю, Казахстану;

власні назви населених пунк- назви абстрактних понять, станів, тів: Києва, Харкова, Лондона, процесів, суспільних і наукових Обухова; теяш'.руху, мітингу, польоту, бігу;

гідроніми з наголошеним назви відчуттів: болю, жалю, стра-закінченням: Дніпра, Дінця, ху;

Дністра (але Нілу, Єнісею); назви просторових понять: лугу, назви місяців, днів тижня: майдану (але горба, хутора); жовтня, понеділка, вівторка, назви ігор, танців: футболу, хокею, четверга; вальсу (але гопака, козачка);

зменшені форми: садка, ліска, терміни іншомовного походження: ярка. синтезу, імпульсу, сюжету.

Деякі іменники мають паралельні закінчення -а (-я) чи -у (-ю) залежно від: а) значення: каменя (одиничне) - каменю (збірне); листопада (місяця) - листопаду (пори опадання листя); блока (частини споруди) - блоку (об'єднання держав); б) наголосу: мости - мосту; столи - столу; полки - полку.

У давальному відмінку однини іменники чоловічого та середнього роду, що означають назви живих істот, мають закінчення -о в і, -вві (-сві) та -у (-ю) Петрові, начальникові, журавлеві, немовляткові і Павлу, шахтарю, добродію, не* мовлятку. Якщо поряд вживаються два іменники чоловічого роду у давальному відмінку, перший із них слід вживати із закінченнями -ові, -вві (-єві), а наступний - з>*у (-ю) директорові Кравчуку Андрію Петровичу, деканові Голубенку (закінчення -ові, -вві (-єві) переважають у назвах істот, -у (-ю) - у назвах неістот).

У знахідному відмінку однини іменники, що називають конкретні предмети, мають паралельні форми: купив плащ і плаща; знайшов олівець і олівця.

В орудному відмінку поряд із закінченнями -ом, -ем (-єм) (майданом, болем) вживаються закінчення -ям: знанням, обличчям та -им, яке мають прізвища на -ов, -ев (-ее), -ів (-їв), -ин, -ін (-/##): Виноградовим, Гаршиним (але: Дарвіном, Чапліном).

25. Розділові знаки у реченнях із вставними словами, словосполученнями і вставленими компонентами

Вставними називають такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловлюваної думки. Вставними можуть бути слова, словосполучення й речення. Вони різняться між собою лише за обсягом, ступенем поширеності та структурою: Може, мій вчинок - суцільна легковажність? (Загр.); Найважливіше, здається мені, для письменника протягом усього життя не втратити чуття єдності, спільності своєї особистої долі з долею народною (Гонч.); Хай ще син поспить у теплім ліжку. Хай усмішка на вустах цвіте, За сьогодні підросте він трішки. Кажуть, що у сні дитя росте! (Ткач.).

За значенням вставні слова і словосполучення поділяються на такі групи:

а) слова і словосполучення, що виражають оцінку вірогідності повідомлюваного (впевненість або невпевненість): безсумнівно, безперечно, без усякого сумніву, в усякому разі (випадку), напевно, дійсно, думаю, зрозуміло, здається, очевидно, природно, припустімо, розуміється, само собою зрозуміло, слід гадати, скажімо, сподіваюся. Сюди належать слова було, буває, бувало, трапляється, як звичайно, як завжди, як водиться, що вказують на ступінь звичайності викладених фактів;

б) вставні слова, які виражають почуття мовця, дають емоційну оцінку повідомлюваних фактів: на щастя, на жаль, на радість, на біду, ніде правди діти, нічого гріха таїти, чого доброго, на диво',

в) вставні слова, що вказують на порядок думок та їх зв'язок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, отже, нарешті, словом, одним словом, власне кажучи, можна сказати, передусім, між іншим, наприклад, повторюю, наголошую, головним чином, проте, однак, крім того та ін.;

г) слова і словосполучення, що вказують на джерело повідомлення: кажуть, повідомляють, за повідомленням.., за даними.., за визначенням.., з погляду.., по-моєму, по-твоєму, пам 'ятаю, на думку.., за словами..;

ґ) вставні слова, що вказують на способи оформлення думок або характер висловлювання: взагалі, власне кажучи, одним словом, можна сказати, м 'яко кажучи, так би мовити, що називається, як кажуть, якщо говорити правду та ін.;

д) вставні слова, звернені до співрозмовника або до читача з метою активізації його уваги до повідомлюваного: розумієте, бачиш, уявіть, вірите, послухайте, погодьтеся, даруйте мені, дозвольте.

Від вставних слів, словосполучень і речень слід відрізняти вставлені компоненти, які є ширшою, але менш однорідною синтаксичною групою і за змістом, і за синтаксичною будовою. Із семантичного погляду вставлений компонент зумовлений прагненням мовця якнайяскравіше підтвердити висловлену думку новими варіантами особистих сприймань, оцінок, зіставлень, спостережень, уточнень. Смислові навантаження вставлених компонентів, як правило, ситуативні; додаткові пояснення, зауваження диктуються обставинами мовлення і психологічним плином думок мовця. Тому найпоширенішою функцією вставлених речень є уточнення, роз'яснення, доповнення змісту основного речення: Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), Не витерпів лихої долі, Помер на панщині (Шевч.).

Деякі вставлені компоненти зі значенням побічних зауважень зі змістом основного речення не пов'язуються: Кінцем чобота допоможеш знічев 'я йому (грибу) впасти на листяне ліжко (нащо навстоячки дрімати?). Вони можуть семантично співвідноситися як з якимось членом основного речення або його частиною, так і зі змістом речення загалом: Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примружені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огорнули тепло і ніжність (Донч.); І по-линець під ногами сивів, прогрітий сонцем, і деревій, це дике дитя степу, він теж сивий (чомусь більшість трав степових мають сизувато-сивий відтінок, від сонця чи від чого вони посивіли?) (Гонч.).

На письмі вставні слова і словосполучення виділяються комами: Безперечно, осика відіграє вельми важливу роль у народній медицині (Бул.); Нарешті, без належного знання дохристиянських вірувань годі зрозуміти історію української культури та літератури, як давньої, так і нової... (митрополит Іларіон); Архаїчний і національний характер української хустки, на думку більшості дослідників, полягає саме в білому кольорі (Вороп.).

Деякі слова залежно від контексту (наприклад, звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно) можуть вживатися то як вставні, то як невставні. Пор.: Морозний сніг, блискучий та легкий, Здається, падає на серце прямо (Рил.); Імені осіння ніч короткою здається (Л. Укр.).

Не є вставними й, отже, не відокремлються комами слова: ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, навіть, між іншим, врешті-решт, буквально, майже, за традицією, при цьому, притому, якраз, як-не-як, тим часом, до того ж та ін.

Після сполучників перед вставним словом ставиться кома: Чи просто везе мені, щастить, чи, може, само наше життя таке вже стало врожайне повноголосними видатними людьми? (Гонч.).

На початку речення сполучник від вставного слова, як правило, не відділяється: А може, сад дрімає в мені, в моїй просвітленій душі (Серд.).

Якщо вставне слово стоїть після сполучника а, то кома після нього може ставитись і не ставитись: Коло творчих пошуків Володимира Івановича Вернадського таке, що з плином часу його ідеї не застарівають, а, навпаки, стають ще актуальнішими (З підр.).

Якщо в одному з двох вставних словосполучень, що повторюються, пропущене слово, тоді замість коми ставиться тире:

Низький рівень культури усної й письмової ділової мови спричинений, з одного боку, мовною неграмотністю, з другого - низьким рівнем національно-мовної свідомості індивідів (3 газ.).

Вставні речення різних типів, приєднувані за допомогою сполучників і сполучних слів, відділяються комами: Малишко, як мені здасться, зумів осягнути саму душу народної поезії, внутрішні закони її розвитку (Гонч.).

Вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення), які передають додаткову інформацію, зауваження, найчастіше беруться у дужки: Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові {рано вони зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур (Гонч.).

Однак іноді у подібних випадках замість дужок ставлять коми й тире, якими, як правило, виділяють ускладнені або складні вставлені компоненти: Зі скреготом і брязкотом у двір, - якщо те, що залишилося, можна назвати двором, - в "іжджають два бульдозери (Довж.).

Вставлені конструкції, які граматично значно тісніше пов'язані з основним реченням, тобто немає потреби різко відмежовувати їх від нього, як правило, виділяються тире: Позбавити людину рідної мови - чи то згідно з її волею, чи всупереч їй - аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (Рус).

Якщо вставлене речення з обох боків виділяється двома тире, то кома ставиться перед другим з них або ж комами з тире виділяється вся вставлена конструкція: Про літературу кажуть - нехай не буде це сприйнято як тривіальність, - що література є дзеркалом життя (Смол.); Сьогодні устав рано, боявся проспати, - мама ще вдосвіта пішла на ферму, - похапцем зібрався і вже був рушив з двору, як згадав про квіти (Цюпа).

Якшо вставляється пряма мова без слів автора, то вона береться в лапки й виділяється дужками: Об "їздив батько далеких і близьких родичів, навіть вмостився в одну туристську групу {^Подивлюся, як там за морями-океанами люд живе.,,'*⁹) (Бол.).

Якщо крім прямої мови є ще й слова автора, то лапок може не бути: Виявляється, вони встають нерано {Валеріан пізно працює! - пояснила товаришка Підмогильна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити (Смол.).

Вправа 148. Напишіть звіт про практику в таборі відпочинку.

Вправа 149. Напишіть звіт про екскурсію до музею Т. Г. Шевченка.

Вправа 150. Напишіть індивідуальний звіт про виконання громадського доручення.

Вправа 151. Від поданих іменників утворіть форми родового відмінка однини, поясніть закінчення -а (-я) чи -у (-ю). Виконуючи вправу, користуйтеся "Орфографічним словником".

Документ, договір, наказ, лист, наряд, план, протокол, список, стіл, Волгоград, Степан, гай, палац, вокзал, град, барвінок, листопад, вівторок, сад, роман, верстат, завод, тролейбус, Кавказ, Київ, Дністер, ґрунт, дощ, дощик, Париж, балет, сантиметр, рік, хліб, відмінок, мінімум, вираз, інвентар, інститут, успіх, кінець, мороз, Сибір, штаб, голос, підмет, ваучер, брокер, сертифікат, юрист, апарат, абзац, пункт, факт, формуляр, об'єкт, варіант, принцип, проект.

Вправа 152. Подані словосполучення поставте у давальному

відмінку однини; поясніть закінчення.

Ректор Петренко Василь Олегович, директор Шульга Іван Іванович, керівник Ільїн Михайло Гнатович, бригадир Кузьменко Хома Лукич, президент Рощин Степан Федотович. ,

Вправа 153. Складіть речення з поданими нижче словами. Запам'ятайте їх значення.

Знаменитість - авторитет, дефект - недолік, дипломат - дипломант -дипломник.

Довідка. Слово знаменитість вживається тоді, коли йдеться про велику популярність особи (переважно причетної до мистецтва і літератури); слово авторитет - коли йдеться про повагу до особи, колективу; слова дефект і недолік- синоніми. Недолік означає упущення, недогляд, помилку в якій-небудь справі, діяльності, роботі. Це термін ділового спілкування (усунути недоліки в роботі); дефект - це вада, яку можна побачити або фізично відчути на чомусь чи на комусь конкретно (дефект мовлення, дефект психіки); дипломат - посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю; дипломант - переможець конкурсу; дипломник- автор дипломної роботи.

Вправа 154. Із поданих речень випишіть вставні компоненти і схарактеризуйте їх за значенням: 1) виражають упевненість або невпевненість; 2) емоційну оцінку висловлюваного; 3) вказують на джерело повідомлення; 4) зв'язують думки; 5) активізують увагу до повідомлюваного; 6) е способом оформлення думки.

1. Що ми не встигли - встигнуть наші внуки і, сподіваймось, зроблять все як слід! (Заб.). 2. Воно мені, мабуть, так мало бути. Мабуть, воно так сказано мені! (Вінг.). 3. Боявся сси, Тарасе, що вмреш на чужині, між чужими людьми. Отже, ні! Посеред рідної великої сім'ї спочив ти одпочинком вічним (Кул.). 4. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів (Л. Укр.), 5. Я не журюсь нітрошки, Що хтось тебе [мову] забуває, "Б'є, мовляв, цвяхи в дошку, В труну забиває" (Бич.). 6. Є, на жаль, люди, які вважають; що їм цілком достатньо так-сяк засвоєної російської мови, а вже, скажімо, українська їм ні до чого (Дзюба). 7. Певно, не малий час минув, поки люди затвердили вигуки, навчилися розуміти їх, поки ті зразки - вигуки - почали викликати однакові враження... (Мирн.). 8. яка сила, яка міць залізокутих слів! і се чоловік писав не під безпосереднім подихом україни, на руїнах січі де-небудь, а в далекім кос-аралі, серед пустинь киргизьких, і се, власне, сильно підкреслює, як глибоко були заложені в душу шевченка основи українського слова (Хотк.). 9. офіційно імперією держава називалася з xviii століття. однак усі історичні риси імперії вона зберегла з часів московського царства. це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими. це була, по-друге, держава з необмеженою владою над величезними територіями (Поп.). 10. думаю, що все ж тут тобі не можна бути (Лаз.). 11. кажуть, не можна руйнувати гніздо лелеки, бо тоді не уникнути нещастя (3жури.). 12. я шану, повірте, знаю не з книг (Сокол.). 13. можливо, грека трохи дивували суворих скіфів грізні ритуали. він, може, часом щось і не второпав, а часом грек, бувало, й торопів (Кост.). 14. була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліч в італії (Л. Укр.).

вправа 155. перепишіть речення, поставте необхідні розділові знаки при вставних компонентах. поясніть їх уживання.

1. 1 мабуть кожен, хто знав василя земляка, не раз ловив себе на здивуванні від двох - таких різних, мало схожих один на одного - його образів (3 жури.). 2. а я піснями біль тамую. увечері бувало сидимо, - задумаюсь, затихну, засумую (Сим.). 3. а ми зустрічались. не тут і не в цьому столітті - в наступному кадрі чи може в минулому світі. можливо були ми квітками в одному суцвітті чи просто сусідніми днями в спекотному літі (Апар.). 4. із тобою було б нам гірко, обіймав би нас часом сум, і бувало б темніла зірка у тумані тривожних дум (Сим.). 5. одного разу чуєте стою на човні з вудками на дніпрі і бачу: серединою дніпра уявіть собі мчить проти течії човен без вітрил, мотора і весел. Я певна річ за весла і до човна. 6. на щастя сом пішов понад берегом і я слава богу встиг ухопитися за кущ. сом видно втомився. ну й сом я вам скажу! (З те. Остапа Вишні). 7.1 може стало десь боляче всесвіту? (Серб.). 8. вибрати потрібне слово - то велике вміння і навпаки якщо ви користуєтеся словом неточним, то це власне те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися цвяхом (Цюпа). 9. слово агапіта (знахар-чудотворець) як сказали б мабуть сучасні медики було словом талановитого гіпнотизера (Із кн. "Дванадцять місяців**). 10. не знаю, чи побачу вас, чи ні а може власне і не в тому справа а головне що десь в далечині є хтось такий, як невтоленна спрага (Кост.). 11. що гріха таїти! більшість учителів я певен полегшено зітхнули, що нарешті здихались мене, а коли б вірили в бога, то й перехрестилися б, особливо ті, які дивувалися й мені здається навіть були незадоволені і розчаровані, що іспити я склав цілком пристойно (Іван.). 12. коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось може й ніякою (Кост.).

вправа 156. прочитайте текст. де можливо, введіть вставні слова, словосполучення, речення. визначте, що вони виражають і чи змінюють зміст речення.

про жодне з дерев на україні не складено стільки легенд, як про дуб, що у верхній хортиці на запоріжжі. і не тільки тому, що це дерево красиве й могутнє, що воно вже сотні років зеленіє. а насамперед тому, що його вельми шанували запорізькі козаки, що сам гетьман богдан хмельницький відпочивав у його тіні перед походом на ворога.

хортицький дуб є державною пам'яткою природи. він охороняється державою з 1972 року.

усього ж на сьогодні оголошено державними пам'ятками природи понад 2600 окремих природних об'єктів та місцевостей, що мають особливу цінність. вони є незвичайними або ж типовими для нашої країни чи її окремих районів. вони оберігаються для наукових і культурно-освітніх цілей. а ще для того, щоб довго-довго люди могли милуватися їхньою красою (Із кн. "Заповідні куточки України").

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке звіт?

2. Якими бувають звіти ?

3. Яку схему має звіт?

4. З якою метою складається звіт?

5. Які іменники належать до II відміни?

6. Схарактеризуйте відмінкові закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини. Проілюструйте прикладами.

7. Які слова і словосполучення називаються вставними?

8. За допомогою яких вставних слів можна пом якшити тон викладу?

9. Які розділові знаки ставляться при вставних словах і словосполученнях?

10. Які розділові знаки ставляться при вставних і вставлених реченнях?

11. Зі "Словника української мови" (в II т.) випишіть усі значення слів мабуть, безперечно, звичайно, очевидно, нарешті. Наведіть приклади речень із цими словами.

12. Які вставні слова і словосполучення можна ввести в подані нижче речення?

1. за такі результати роботи ви не можете одержати премії. 2. завод не гарантує оплату за цю роботу. 3. наше завдання - зав'язати контакт в україні з козацтвом, обмінятися думками, спільно продовжувати працю, донести славний козацький прапор до золотоверхого києва.

Увага! Культура мовлення!

О котрій годині? Котра година?

у(в)... хвилин на ...у(ю) ... хвилин на ...у(ю)

у(в) двадцять хвилин десять хвилин на другу на третю

о пів на ...у(ю) пів на ...у(ю)

О пів на четверту За... хвилин до ...ї За чверть до десятої

О ...ій (годині)

О шістнадцятій годині

Пів на дванадцяту За... хвилин ...а(я) За чверть (за десять хвилин)

восьма ...а(я) година Сьома година

Зайдіть завтра перед восьмою годиною Завітайте будь-якого дня Прийдіть після дев'ятої години Вистава у неділю о дванадцятій годині За п'ятнадцять хвилин дев'ята За чверть восьма година Десять хвилин по восьмій годині

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

приступить к исполнению

обязанностей приходить к убеждению причитается к уплате пришло на ум пуститься на хитрость работа по силам разрушить до основания речь особая с вашего согласия свести на нет с виду

с глазу на глаз с готовностью с давних пор семейное положение с красной строки скрыться из виду следующим будет выступать смещать с должности

приступити до виконання

обов'язків переконуватися належить виплатити спало на думку вдатися до хитрощів робота під силу зруйнувати доще'нту мова окрема за вашою згодою звести нанівець на вигляд віч-на-віч охоче, з охотою здавна

сімейний стан з нового рядка зникнути з очей, щезнути далі виступатиме знімати з посади