Ботаніка - Неведомська Є.О. - 5. Значення покритонасінних у природі та житті людини

Покритонасінні утворюють складні багатоярусні рослинні угруповання на всіх материках Землі, продукують величезну органічну масу в біосфері, підтримуючи при цьому відносно сталий склад і вологість довкілля.

Серед покритонасінних виокремлюють більше 2000 видів культурних і господарсько цінних дикорослих рослин.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте насінні рослини.

2. Дайте загальну характеристику відділу Голонасінні (Pinophyta).

3. У чому полягає значення голонасінних у природі та житті людини ?

4. Дайте загальну характеристику відділу Покритонасінні, або Квіткові (Magnoliophyta).

5. У чому полягає значення покритонасінних у природі та житті людини?

Цікаво знати, що

^ Бурштин утворився зі смоли вимерлих хвойних.

^ Найстаріше дерево на Землі - сосна остиста. Їй близько 5000 років, і на ній досі з'являються шишки. Росте сосна в США, у Білих горах Каліфорнії.

^ З живиці хвойних дерев роблять скипидар.

^ У ялини змієподібної, рослини нашої флори, зовсім немає гілок.

^ Хвоя у ялиці м'яка і неколюча, має ніжний, приємний смолистий запах. Аромат хвої залежить від наявності в ній ефіру борнеолу, який має бактерицидні властивості.

^ У хвої ялиці вітаміну С в 6 разів більше, ніж у лимонах.

^ Тис ягідний - вічнозелене хвойне дерево - має міцну бурувато-червону деревину, яка не піддається руйнівній дії повітря, не гниє у воді. Тому його ще називають негний-деревом. Хвоя, кора і деревина тиса отруйні. Це одне з найотрутніших дерев в Україні.

^ Перша держава хліборобів - Шумер утворилася на Близькому Сході приблизно 5 - 7 тисяч років тому.

^ Перший хліб на Землі був з дикого ячменю.

^ Хліб у тому вигляді, що ми знаємо, був випечений на початку XVI століття в Англії лондонськими пекарями. Вони вперше випекли з білого пшеничного борошна рум' яні булочки і піднесли їх у дар королю.

^ До появи грошей пшениця була мірилом вартості: за міру пшениці давали дві міри ячменю. Коли ж з' явилися карбовані монети, на них з одного боку робилося зображення колоса пшениці.

^ Капуста городня дуже багата на вітамін С, якого в ній міститься стільки само, як і в лимонах та апельсинах.

^ Сік лимона або цибулі у пригодницьких романах використовується в якості невидимого чорнила. Як невидиме зробити видимим? Варто потримати аркуш над вогнем, як з' являється напис.

Назви рослин із античної міфології

У Горицвіт весняний (Adonis vernalis) ще називають адонісом. Ця

назва походить від імені красеня-юнака, про якого розповідає давньогрецька міфологія. Богиня краси і кохання Афродіта передала юнака на виховання Парсефоні - богині царства мертвих. Та не схотіла Парсе-фона розлучатися з вихованцем, і Зевсу довелось вирішувати суперечку між богинями. Зевс запропонував, щоб Адоніс півроку проводив під землею, у Парсефони, а півроку - на землі. Тому і з'являється адоніс-горицвіт на землі ненадовго, лише навесні.

^ Вороняче око звичайне (Paris quadritilia) носить ім'я античного героя - Паріса, сина троянського царя Пріама і цариці Гекуби. За легендою, богиня розбрату Еріда покотила на весільному бенкеті між гостями золоте яблуко з написом: "Найвродливішій". Богині Гера, Афіна і Афродіта засперечались, кому з них воно повинно належати - і Паріс присудив яблуко Афродіті. Вдячна богиня допомогла Парісу викрасти Єлену, дружину спартанського царя Менелая, через що й відбулася Троянська війна. Ім'я Паріса стало символом красеня, спокусника. Уважно вдивившись у квітку воронячого ока навесні, бачимо, що хоча вона скромна, але сповнена вишуканої краси: пелюстки її видовжені і загострені. І восени ця рослина, прикрашена посередині чорно-сизою ягідкою, виглядає ефектно. Тому й, справді, рослина гідна зватись ім' ям красеня Паріса.

^ Андромеда багатолиста (Andromeda polifolia) названа за античним міфом. Андромеда, дочка Кофея та Касіопеї, була надзвичайно вродливою дівчиною і мала бути принесена в жертву морській потворі. Персей, захоплений красою дівчини, вбив потвору і посватався до Анд-ромеди. Після смерті Андромеди Афіна перетворила її на сузір'я. Рослина андромеда, яка зростає на сфагнових болотах північної частини Полісся, справді гарна: невисока, з рожевими глечикоподібними квіточками - дзвониками. Своє коріння вона ховає серед болотяного моху.

^ Нарцис завдячує своєю назвою давньогрецькому міфу про кра-сеня Нарциса, який закохався за присудом богині правосуддя Немезіди у своє віддзеркалення у воді. Так і помер Нарцис від любові до самого себе.

З історії назв культурних рослин

У Зерна проса треба було очищати, просіваючи його через сито. Звідси слово просо ввійшло у мови усіх слов'янських народів. Очищені від плівок зерна проса називалися пшоном.

^ В українській і білоруській мовах жито - джерело життя. І це не випадково. Сільське населення харчувалося в основному чорним житнім хлібом. Коли селяни їли чорний хліб, вони з любов' ю примовляли: "Житній хліб білій паляниці дідусь". Однак вони помилялися. Пшениця як культурна рослина з' явилася понад сім тисяч років тому, а жито - тільки тисячу років тому.

^ Французи, поляки, словаки називають картоплю земляними яблуками. Церква Росії охрестила бульби картоплі чортовими яблуками. Іспанці за зовнішню подібність із їстівним грибом трюфелем називали бульби картоплі тартуфелем.

^ У Давньому Римі качани капусти називали капут, що означало голова. Звідси і пішла назва капусти.

^ За золотаво-жовтий цвіт пелюсток, що розташовані навкруги у вигляді променів сонця, соняшник називали квіткою сонця. Болгари називають цю рослину "солнцеглядом", росіяни - "подсолнечником".

^ Давні слов'янські племена одержали гречку від торгівлі з Грецією. Звідси і її назва - гречка, від слова грек.

У Індіанці майя називали кукурудзу маїсом. В Іспанії, Німеччині, Австрії та інших європейських країнах зерна цієї рослини називають маїсом. У Туреччині цю рослину називали кокороз. Коли Туреччина у XVIII сторіччі вела війни з Болгарією, Сербією та Росією, про кукурудзу довідалися і в цих країнах.

Походження назв плодових рослин

^ Рослина аґрус була відома в культурі багато століть і тому мала кілька назв: берсень, криж, агриз, агруст. Старовинна російська назва берсень під іноземним впливом була замінена на крижовник, що походить від польського слова "криж" - неправильно перекладена поляками німецька назва рослини - "кристдорнбере" - хрестова тернина. Згадки про аґрус є в літописах Київської держави за XI століття.

> Рослина апельсин поширилася з Південно-Східної Азії. Мандрівник Васко да Гама в 1498 році завіз апельсин у Португалію зі східного берега Африки. Через деякий час цю культуру, заради великих солодких плодів, почали посилено розмножувати в Італії, Франції, Голландії, вирощуючи її у спеціальних приміщеннях. Від кольору плодів пішла французька назва "оранж". А німці назвали цей плід "апфельсіне" ("апфель" - "яблуко", "Сіна" - "Китай"), тобто "китайське яблуко". У нас це слово почали вимовляти як апельсин. Цікаво, що від французького "оранж" будівля, де вирощували апельсини, дістала назву оранжереї. А слово "оранжерея" стало основою для назви міста Оранієнбаум (тепер місто Ломоносов) під Санкт-Петербургом.

^ У свій час слов'янська мова запозичила у готів слово "вейн-гардс", яке означало "місце, де росте виноградна ліана". Зараз це слово означає й саму виноградну лозу, й її плоди. Виноград - цікава і дивовижна рослина, про яку складено багато легенд та вигадок. Стародавні люди дивувались здатності винограду обвивати дерева і вибиратись на їх верхівки. В одному із старогрецьких міфів розповідається, що юнак Ампел, улюбленець бога вина і розваг Діоніса, виліз на високе дерево, по якому вився виноград, щоб зірвати виноградне гроно, впав і розбився. Бог Діоніс, гірко сумуючи за своїм улюбленцем, змусив і виноград плакати. З того часу з настанням весни прозорі краплі виноградних сліз, виблискуючи на сонці, поволі скочуються по безлистих пагонах і падають на землю. З цього міфу пішла грецька назва винограду. Слово "ам-пел" перекладається на українську мову як виноград. Звідси ж походить і слово "ампелографія", що означає виноградарство, тобто науку про сорти та види винограду. Ампельними називають виткі рослини, які використовують у декоративному садівництві.

^ На Україну горіх проник з території Румунії, яка раніше називалась Волощиною, і тому дістав назву - горіх волоський. Звідки ж інша назва - грецький горіх? Батьківщина цього дерева не Греція, а Середня Азія та Закавказзя, звідки воно поширилося в інші країни. У Європу цей горіх потрапив завдяки грецьким купцям, тому і закріпилася ця назва. Римляни називали горіх жолудем Юпітера і королівським горіхом.

^ Слово "гранат" походить від латинського слова "гранатус", що означає "зернина, зернистий". Плоди граната кулясті, вкриті твердою яскраво-червоною або жовтою шкіркою. Ніби стільники з медом, вони наповнені напівпрозорими, прохолодними на дотик, смачними зернами. Це насіння, кожне з яких оточене соковитою рожевою м'якоттю. У таджицькій легенді розповідається: давно колись в одного східного володаря тяжко захворіла донька. Багато лікарів, сподіваючись на високу нагороду, лікували її. Та все було даремно. Тоді засмучений батько розіслав гінців у всі кінці країни на пошуки нових, досвідченіших лікарів. Вони знайшли мандрівника, який успішно лікував людей якоюсь рідиною. Гінці схопили його і привели у палац володаря. Мандрівник почав лікувати дівчину. Незабаром вона одужала, стала життєрадісною. Щедро нагородивши мандрівника, володар захотів дізнатися, чим той лікував його доньку. "Я поїв хвору соком граната", - відповів він.

Гранатовою столицею називають селище Куву, яке знаходиться на сході Узбекистану, бо там найбільші в Середній Азії плантації граната. Мабуть, не випадково кожна третя дівчина селища має ім'я Анорхон, яке походить від узбецького слова "анор" - гранат.

^ Багато спірних міркувань щодо походження слова "малина". Одні вважають, що назва рослини походить від російського слова "мал", тобто - малий, через те що плід складається з багатьох маленьких кістянок. Інші - що ця назва пов'язана або з кельтським словом "мелен" - жовтий, або з латинським "муллес" - червоний.

^ У дикому стані порічки ростуть на берегах річок, тобто "по річці".

^ Свою назву смородина дістала від старослов'янського слова "смород"- запах.

Походження культурних рослин

^ Перші сорти культурної пшениці були виведені на плодючих землях у межиріччі Тигру і Єфрату понад сім тисяч років тому. Дика пшениця із ламким колосом і зерном, що швидко обсипається, перетворилася у цінний сорт пшениці, який згодом поширився по всій Азії і Європі.

^ Хліборобам Близького Сходу жито було відоме як бур'ян у посівах пшениці. Та в міру поширення пшениці на північ ця теплолюбна культура замінювалася більш витривалим житом. Вперше спробували пекти хліб із жита північні народи - кельти.

^ Дикі сорти картоплі зростали в Південній Америці. 1565 року, майже через 70 років після відкриття Америки, картопля вперше була завезена в Європу. Перша картопля не була схожа на сучасну. У неї було високе бадилля і дрібні бульби, гіркуваті на смак, адже містили значну кількість отруйної речовини соланіну, який часто спричиняв отруєння організму. Тому проти чужоземної рослини виступила не тільки церква, а й селяни. Відтак виникла помилкова думка, що картопля отруйна, і бульби назвали "чортовим яблуком". Спроби силою примусити селян вирощувати картоплю призводили до бунтів. Та згодом картопля стала одним із основних продуктів харчування. Недарма кажуть: "Картопля - другий хліб". І це вірно: за поживністю картопля втричі перевершує жито. Коли вперше почали вирощувати картоплю в Україні - не встановлено. Відомо лише, що спочатку садили її на Лівобережжі, зокрема у Харківській та Полтавській губерніях, а в 1742 році почали вирощувати й на Правобережжі, тобто у Подільській, Волинській та Київській губерніях. На городах киян картопля відома з 1764 року.

^ Дика капуста і донині зростає на скелястих берегах Середземного моря. Нині відомі різноманітні види капусти: качанна капуста, цвітна капуста, савойська капуста, капуста кольрабі, брюссельська капуста.

^ Петро І привіз з Голландії дивну рослину - соняшник. Ця рослина на якийсь час стала лише прикрасою Ботанічного саду. Соняшник з крупним насінням прийшов у Росію з півдня в середині XVIII століття.

^ Дика гречка росла на схилах Гімалаїв. З Індії культурні сорти гречки купці привезли в Китай, Єгипет, Вавилон.

Рослини - засоби для зцілення

^ Український учений Амбодик-Максимович Нестор Максимович

- засновник науки про цілющі властивості лікарських трав.

^ Запах цибулі оберігає людину від захворювань, а вживання у їжу веде до якнайшвидшого одужання. Це пояснюється тим, що летючі речовини

- фітонциди, що виділяються цибулею, убивають гнильні бактерії.

^ Першим, хто виявив і випробував на собі цілющі властивості картоплі, був мореплавець Магеллан, який здійснював кругосвітню подорож. У своїх нотатках він писав, що "цей корінь на перших порах запобігає і виліковує цингу, а згодом втрачає свою силу". Про ці властивості картоплі знав і російський мандрівник І. Крузенштерн, який брав бульби картоплі у кругосвітню морську подорож 1803-1806 років. Вони врятували його команду від цинги. Коли 1805 року він прибув на Камчатку, де лютувала ця хвороба, то порадив місцевим жителям запасатися на зиму картоплею, ріпою і капустою.

^ Листки подорожника великого українці використовують як засіб від наривів, при перев' язуванні ран як кровоспинний засіб.

^ Свіжі потовчені листки полину гіркого українці застосовують як кровоспинний засіб при крововиливах на тілі, а розведену настоянку з цієї рослини використовують для примочок від синців, ран, при хворобах очей та укусах комах.

Рослини - символи України

^ Чорнобривці, оспівані в піснях, стали символом українського села.

^ Калина звичайна є символом рідної української землі, батькової хати, символом любові, безсмертя.

^ Верба є своєрідним символом повноти життя, довголіття, жіночої краси, м' якості жіночої натури.

^ Конвалія є символом ніжності, радості й краси, вірності й чистоти кохання.

^ Барвінок є символом краси і безсмертя.

^ Ромашка лікарська є символом доброти і ніжності.

^ Мак є символом поєдинку любові та ненависті. Червоні пелюстки - це любов, чорна середина - ненависть.

^ Соняшник є своєрідним оберегом домашнього затишку.

^ Каштан кінський є символом Києва.

"Смачні дерева"

> Цукеркове дерево росте в Кореї, Китаї, Японії, Індії. Плоди м' ясисті, жовто-оранжевого кольору, дуже пахучі та солодкі. Ними охоче ласують люди, не оминають і птахи.

> Молочним деревом називають бросиум корисний. Якщо надрізати кору дерева, потече в' язкий, пахучий, приємний на смак сік, що містить у собі 57% води, 3-5% цукру і смоли, 37% воску.

> Лимонним деревом називають баобаб - мешканця африканських саван. З його плодів, схожих на огірки, готують напій, схожий за смаком на лимонад.

> Хлібне дерево, або артокарпус, росте на островах Океанії та Зондського архіпелагу. На міцних гілках виростають велетенські довгасті кремово-золотисті плоди, інколи завдовжки близько 1 м, в діаметрі - 0,5 м, масою до 20 кг. Майже протягом цілого року - з листопада по серпень - дерево утворює свої плоди, які мають своєрідний гострий запах і містять 60-80% крохмалю, 14% цукру та 1% олії. Плоди знімають з дерев довгими, роздвоєними на кінці палицями. Потім короткими загостреними кілками їх наколюють і залишають на ніч до наступного дня. Уночі м' якоть плодів, наче пшеничне тісто на дріжджах, починає бродити. А вранці "хлібне тісто" вже можна заготовляти на майбутнє - його силосують. Викопують метрової глибини ями, стінки і дно яких вистеляють камінням та банановим листям, і складають туди, утрамбовуючи, очищені від шкірки плоди. Зверху яму накривають листям та придавлюють камінням. Згодом, коли "тісто" перебродить, яму відкривають, беруть його, скільки треба, додають води та кокосової олії і замішують, довго розминаючи у спеціальних дерев' яних коритах. Невеликі шматки тіста загортають у листя та печуть у печах чи на розжареному камінні. Спечений хліб майже не відрізняється від пшеничного хліба.

> Ковбасне дерево зустрічається в лісах Уганди. Своєю назвою воно зобов' язане плодам, які на вигляд нагадують ковбасу. Вони звисають з кінців гілок і мають масу до 6 кг. Але в їжу ці плоди не вживаються. Плоди ростуть надзвичайно швидко - від цвітіння до дозрівання не проходить і місяця. З плодів місцеві жителі виготовляють чашки і жовту фарбу, а з кори - ліки від багатьох хвороб.

> Суничне дерево росте на Чорноморському узбережжі Кавказу і в Криму. Супліддя його завбільшки з волоський горіх і схожі на плоди садових суниць, але вони несмачні.

^ Горіх грецький, або волоський, дає плоди, калорійніші за молоко в десять, а за хліб - у три рази. За вмістом вітаміну С горіх у вісім разів перевищує смородину і в 5 разів - плоди цитрусових.

"Технічні дерева"

> Олійне дерево, або роспермум Парку, цінують африканці, оскільки з його насіння видобувають олію, яка йде на виготовлення мила.

> Свічкове дерево, яке зростає у Панамі, утворює плоди настільки багаті на жир, що коли проткнути крізь плід гніт, утвориться свічка. Горить вона без диму й кіптяви протягом 3-5 годин.

^ З найтовщого дерева баобаба використовують міцні волокна деревини - з них плетуть рибальські сітки, виготовляють папір.

Еволюційний процес

^ Голонасінні виникли не від справжніх (типових) папоротей, а від однієї з бічних різноспорових гілок найдавніших папоротеподібних рослин. Це ще раз підтверджує сформульоване відомим палеонтологом Є. Коном (1904) правило, згідно з яким у процесі еволюції нові групи організмів зазвичай виникають не від вищих представників предкового таксона, а від порівняно найменш спеціалізованих його представників.

Життєві поради

У Учені з Англії виявили, що картопля знижує кров'яний тиск завдяки речовині кокоамін. Найкориснішою є відварена картопля або приготовлена на пару. Але любителям чіпсів радіти не варто - у них кокоамінів найменше. Тож їжте варену картоплю на здоров'я!

^ Щоб забезпечити мінімальні втрати поживних речовин, важливо правильно готувати бульби картоплі перед тепловою обробкою:

1) добре захищає бульби від втрат приготування їх не обчищеними ("у мундирі");

2) при чищенні й різанні картоплі потрібно користуватися тільки ножами з нержавіючої сталі, оскільки від контакту з залізом руйнується вітамін С;

3) якщо картоплю варити в чавунці, емальованій чи елітованій чистим алюмінієм каструлі, то аскорбінова кислота (вітамін С) окислюватиметься набагато менше, ніж у простому алюмінієвому посуді, де домішки інших металів руйнують її швидше;

4) обчищені бульби найкраще варити зразу в невеликій кількості води, але якщо це зробити неможливо з якоїсь причини, тоді їх зберігайте у холодній воді (однак не більше години);

5) обчищені бульби бажано занурювати у гарячу воду, а не в холодну; це пояснюється тим, що гаряча вода відразу вбиває верхній шар клітин, і процес вимивання поживних речовин зменшується;

6) не допускати розварення бульб або тривалого їх смаження;

7) добре (майже повністю) зберігається вітамін С при варінні бульб у м' ясному бульйоні та смаженні у фритюрі (до відома: у свіжому пюре втрати вітаміну С сягають 70-80%, а після повторного підігрівання - 100%);

8) солити картоплю краще перед закінченням варіння, за 5-10 хв. до зняття каструлі з вогню (це забезпечує збереження в бульбах більшості мінеральних солей);

9) страви з картоплі споживати одразу після приготування.

^ Розварювання бульб можна запобігти, додавши у воду одну-дві ложки капустяного чи огіркового розсолу або кілька крапель оцту.

^ Зварені "в мундирі" бульби легко чистяться від шкірки, якщо відразу після варіння їх облити холодною водою.

^ Молоду картоплю легше чистити, якщо занурити у гарячу, а потім у холодну воду або перед чищенням покласти її на 10-15 хвилин у холодну воду.

^ При чищенні молодої картоплі руки темніють. Щоб запобігти цьому, слід перед чищенням бульб сухі руки змочити оцтом і висушити їх.

^ Воду, в якій варили картоплю, не виливайте (вона багата мінеральними солями та крохмалем), а використайте для супів та соусів.

^ Щоб зменшити вміст радіонуклідів у бульбах, слід після закипання злити воду, а потім залити картоплю окропом і варити до готовності.