Екологічний менеджмент - Семенов В.Ф. - 15. 3. Сертифікація екоаудиторів

Державне управління в сфері ЕА здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, органами виконавчої влади на місцях, Міністерством охорони навколишнього середовища і природних ресурсів.

Функції Кабінету Міністрів полягають у:

• призначенні проведення обов’язкового ЕА екологічно небезпечних об’єктів, негативний вплив яких на стан навколишнього середовища може підсилюватися чи поширюватися за межі однієї області;

• призначенні проведення ЕА військових і оборонних об’єктів;

• призначенні проведення обов’язкового ЕА національних, державних, галузевих, регіональних екологічних програм і природоохоронних заходів;

• затвердженні переліку екологічно небезпечних видів діяльності;

• визначенні лімітів відрахувань на проведення обов’язкового ЕА з Державного фонду охорони навколишнього середовища при підготовці проекту державного бюджету.

Функції місцевих рад:

1) несуть відповідальність за свою територію і приймають рішення про проведення ЕА;

2) визначають граничні розміри відрахувань на ЕА з позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища;

3) інформують населення про результати ЕА; А) проводять контроль за виконанням вимог законодавства про ЕА.

Функції Аудиторської палати в сфері екологічного аудиту:

1) проводить сертифікацію аудиторів;

2) затверджує стандарти ЕА і процедури окремих типів природоохоронних і спеціальних екологічних аудитів;

3) відповідно до міжнародних стандартів розробляє і затверджує кваліфікаційні вимоги для сертифікації екоаудиторів;

4) затверджує список офіційно акредитованих аудиторів з питань екології, регулярно його уточнює, переглядає і публікує.

15. 3. Сертифікація екоаудиторів

Сертифікація (визначення кваліфікаційної відповідності) екоаудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.

Ступінь відповідності кваліфікаційним вимогам проводиться у вигляді письмового чи усного іспиту (атестації).

Особи, які не склали іспит, мають право перескласти його не раніше, ніж через рік.

Термін дії сертифіката не може перевищувати 5 років.

Якщо екоаудитор не займається роботою за профілем більш як два роки, він автоматично втрачає право займатися ЕА і для відновлення сертифіката повинен повторно пройти сертифікацію.

Призупинення дії сертифіката можливо у випадках:

• кількаразового встановлення фактів низької якості екоаудиторських перевірок;

• систематичного чи грубого порушення діючого законодавства України, встановлених норм і стандартів екоаудиту.

15.4. Права й обов’язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій

Екоаудитори і екоаудиторські організації мають право:

1. Самостійно визначати форми і методи ЕА на умовах чинного законодавства, норм і нормативів, умов договору з замовником;

2. Одержувати необхідні роз’яснення в письмовому вигляді, усній формі від замовника та об’єкта аудита;

3. Вносити пропозиції про залучення на договірних умовах до участі в проведенні ЕА технічних експертів, вчених і т.д.;

4. Піднімати питання про відхилення запропонованих для аудиту матеріалів, що не відповідають вимогам ЕА;

Екоаудиторам забороняється:

• проводити ЕА в організаціях, власниками яких є родичі;

• проводити ЕА на об’єктах, частина власності яких належить екоаудитору.

Правопорушення в сфері ЕА. Ними є:

1) надання фальсифікованих даних щодо об’єкта ЕА;

2) надання позитивного висновку стосовно фінансування і реалізації проектів, програм, що можуть чи призвели до негативного впливу на навколишнє середовище або здоров’я людей;

3) проведення ЕА людьми, які не мають сертифіката;

4) будь-яке втручання в процес ЕА, не санкціоноване суб’єктами ЕА;

5) підготовка свідомо неправдивих висновків ЕА;

6) порушення умов конфедиційності результатів ЕА.

15.4. Права й обов’язки екоаудиторів і екоаудиторьских організацій
15.5. Екоаудит у сучасній економіці України
РОЗДІЛ 16. ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ
16.1. Умови екологічного страхування
16.2. Світовий досвід екологічного страхування
16.3. Поняття »забруднення» в екологічному страхуванні, класифікація збитків
16.4. Можливості проведення екологічного страхування в Україні
ЧАСТИНА 5. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
РОЗДІЛ 17. РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
17.1. Сутність поняття ресурсозбереження
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru