Екологічні знання - Добровольський В.В. - 4.2.5. Оцінка впливових факторів

Вся історія людства невід'ємна від природи. Людина як біологічний вил тваринного світу є частиною біосфери, а не чимось зверхнім. 1 багато віків людський рід жив у повазі (і навіть у страху) до природного довкілля, розуміючи його вирішальне значення для себе. Психологічний перелом відбувся після індустріальної революції. Принципи "Людина - цар природи", "Земля - для людей" та подібні керують сучасним суспільством. НТП породив у людей відчуття могутності, можливість досить легко задовольняти свої потреби за рахунок природних ресурсів. Філософи обґрунтували "об'єктивність" постійного зростання людських матеріальних потреб, а політики взялися втілити цей "закон" у практику. Життя більшості сучасних людей побудовано не на ідеї природних людських потреб, а на споживацьких принципах, на філософії насолоди. З дитинства людину привчають, що цінність речі залежить не від її зручності, необхідності, стану, а від модності, престижності. 1 що добиватися матеріального добробуту треба усякими засобами, не звертаючи уваги на довкілля - ні на природу, ні на людей. Ця філософія проявляється і на суспільному рівні у вигляді державної політики більшості країн (перш за все США).

Зараз завдяки НТП можливості світової економіки перевищують людські потреби. Тому зацікавлена (відносно невелика) частка людства штучно стимулює споживацький попит. Економіка працює не на задоволення природних потреб споживача (людей), а на штучно створений попит. За рахунок цілеспрямованої пропаганди, яка реалізується через рекламу, кінофільми, статті, телепередачі тощо, споживачеві постійно прищеплюється філософія об'єктивної потреби у постійній зміні речей, приладів, техніки, споруд.

Психологія людського егоїзму призводить до значно більших витрат природних ресурсів, ніж це необхідно для цивілізованого існування людства, не кажучи вже про режим бережливого, обмеженого природними потребами, способу життя. Використання природних ресурсів збільшується з роками за експотенційним законом, тобто за законом росту населення планети, але більш швидкими темпами. Наприклад, за останні сто років кількість людей збільшилася у чотири рази, а вживання води - у сім, видобуток природних енергоносіїв - у десять разів.

Враховуючи неминуче зростання кількості людей на Землі, збереження споживацької психології неминуче призведе до швидкого вичерпання природних ресурсів і збільшення до недопустимого рівня забруднення навколишнього середовища. Необхідна термінова переорієнтація людства на психологію бережливості, обмеженості попиту природними потребами. Потреби людей треба привести у відповідність до можливостей природного середовища.

У зв'язку з цим у документі ООН "Порядок денний на XXI століття" (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) відмічено: "Однією з основних причин постійної дефадації оточуючого середовища у всьому світі є структура споживання і виробництва, які не забезпечують стійкості - особливо в промислово розвинених країнах. Надмірні претензії, марнотратний стиль життя найбільш багатої частини людства величезним тягарем лягають на довкілля. Ми повинні розглянути питання про нові концепції багатства і процвітання".

4.2.5. Оцінка впливових факторів

Оцінку впливу розглянутих причин на стан довкілля рекомендується виконувати за такою залежністю:

де ШПРі- шкода довкіллю внаслідок використання і-го природного ресурсу; СnПРі - споживання i-го природного ресурсу; ККПРі - коефіцієнт концентрації i-го ресурсу в природному середовищі; Кn- коефіцієнт поновлення ресурсу у природі.

У свою чергу споживання ресурсу визначається потребами людей і ефективністю використання

де Ч - чисельність споживачів (людей); КВПРi- коефіцієнт використання природного ресурсу; Плi та Пкі- потреби і-го природного ресурсу - індивідуальні (людини) та колективні; m - кількість індивідуальних людських потреб, для задоволення яких вживається l-й природний ресурс; z - кількість потреб колективного характеру.