Показники оцінки виробничих процесів за класифікаційними ознаками можна об'єднати в декілька груп:
— за властивостями — економічні, екологічні та показники безпеки;
— за способом вираження — ті, що виражаються розмірними одиницями, безрозмірні, вартісні;
— за кількістю характеристик, котрі визначаються, — одиничні, комплексні;
— за застосуванням — базові, відносні;
— за стадією визначення — проектні, виробничі, експлуатаційні.
Економічні показники характеризують загальну вартість природних ресурсів, що використовуються у виробництві, вартість природних ресурсів на одиницю продукції, що випускається, величину плати за забруднення навколишнього природного середовища викидами, стоками, відходами тощо, видатки на природоохоронні заходи та відшкодування збитків.
Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище внаслідок вилучення з нього природних ресурсів та забруднення довкілля викидами, стоками, відходами. До екологічних показників відносять також кількість та концентрацію шкідливих речовин у викидах, стоках та відходах, а також ймовірність аварійних викидів, стоків, відходів при функціонуванні виробництва.
Кількісні, вартісні та відносні показники використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища можна визначити за допомогою рівнянь матеріального та енергетичного балансів.
Відносні виробничі показники оцінки забруднення довкілля визначаються за формулами:
Де — коефіцієнти відповідно корисного використання природних ресурсів, забруднення атмосфери, водних басейнів, ґрунтів;
— кількість природних ресурсів, що використовуються при виробництві певного виду продукції, маса природних ресурсів, котрі перейшли відповідно у викиди, стоки та відходи.
За масою природних ресурсів, котрі переходять в готову продукцію, оцінюється екологічність технології виробництва продукції (безвідходна, маловідходна, відкрита).
Викиди, стоки, відходи повинні очищатися з одночасним вилученням з них корисних речовин, котрі можуть використовуватись для виробництва нових виробів. Ступінь очищення викидів, стоків та відходів від шкідливих речовин характеризує чистоту, екологічність технологічного процесу та підприємства.
Ступінь чистоти виробничих процесів можна оцінити за допомогою безрозмірних коефіцієнтів:
За значеннями коефіцієнтів чистоти технологічні процеси класифікуються таким чином: Rч = 1 — ізольовані відносно атмосфери, водних басейнів, ґрунтів; Rч 0,9—1 — чисті; Rч = 0,5—0,9 — напівчисті; Rч = 0,5 — брудні.
Матеріалоємність виробів оцінюється таким коефіцієнтом:
де m м.c — матеріалоємність продукції, що випускається;
m е.т — матеріалоємність еталонного взірця продукції, що випускається за сучасними технологіями.
Більш повним є показник питомої матеріалоємності, котрий враховує продуктивність виробу, термін його експлуатації, витрату матеріалів на виготовлення та на запасні час* тини протягом терміну експлуатації.
де m виг — витрата матеріалів на виготовлення виробу;
m з.ч — витрата матеріалів на запасні частини протягом терміну експлуатації виробу;
N — продуктивність виробу;
Т — термін експлуатації виробу.
На показник матеріалоємності технологічних процесів впливає рівень використання відходів виробництва R відх .
де — маса відходів, використовуваних у виробництві для виготовлення неосновної продукції;
— загальна маса відходів, що утворюються при виготовленні основної продукції.
Енергоємність продукції можна оцінити за допомогою двох показників
де Е заг — загальна кількість енергії, що використовується у виробництві;
n — число одиниць виготовленої продукції;
Еі — кількість енергії, що необхідна для виготовлення
і-ї продукції;
Е ет— кількість енергії, що витрачається на виготовлення продукції на сучасних підприємствах.
Для еколого-економічної оцінки конкретних видів виробництв або підприємств загалом використовуються такі показники:
1) коефіцієнт суспільної корисності виробництва продукції
де Q кoр — корисний ефект функціонування підприємства для суспільства;
Р кoр — негативний вплив функціонування підприємства на навколишнє природне середовище;
З вир — видатки на виробництво та запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище;
2) коефіцієнт суспільної корисності експлуатації виробів, випущених підприємством
де Q e, Р e - відповідно корисний та негативний ефекти внаслідок експлуатації виробів;
З e — видатки на експлуатацію та запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище;
3) коефіцієнти негативного впливу об'єктів на навколишнє природне середовище
4) коефіцієнт ресурсоємності виробництва
де R n , R e — кількість природних ресурсів, використовуваних для випуску та експлуатації продукції;
5) узагальнений коефіцієнт еколого-економічної оцінки виробництва продукції та її експлуатації
Вказані вище показники розраховують за видами продукції підприємства.
Іншими показниками еколого-економічної оцінки процесів та виробництв є ймовірність забруднення природних комплексів, небезпека порушення екологічної рівноваги в навколишньому середовищі, можливість деградації природних комплексів, ймовірність захворювання людей та тварин від забруднень природних комплексів.
3.4.5. Ефективність заходів з охорони навколишнього природного середовища
3.5. Оцінка забруднення земель та ґрунтів
3.5.1. Загальні положення
3.5.2. Вплив забруднення ґрунтів на здоров'я людей та його нормування
3.5.3. Порушення та рекультивація земель
3.6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів
3.6.1. Загальні положення
3.6.2. Водокористування та водоспоживання
3.6.3. Джерела забруднення води