Вода характеризується складом та властивостями, котрі визначають її придатність для конкретних видів водокористування. Оцінка якості води дається за ознаками, котрі вибираються та нормуються в залежності від виду водокористування. Один з показників води вважається лімітуючим. Лімітуючою вибирають ознаку, що характеризується найменшою нешкідливою концентрацією речовини у воді. Узагальнена числова оцінка якості води дається за індексом, котрий є сукупністю основних показників за видами водокористування* Якість, склад та властивості води у водоймах регламентуються гігієнічними вимогами та санітарними нормами. Для гігієнічної оцінки води використовують такі показники:
— кількість завислих речовин;
— кількість плаваючих речовин;
— температура;
— водневий показник рН;
— мінеральний склад;
— розчинений кисень;
— біологічно повне споживання кисню (БПК повне );
— хімічне споживання кисню (ХСК);
— наявність збудників захворювань;
— кількість лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП);
— кількість каліфагів у бляшкоутворюючих одиницях;
— наявність життєздатних яєць гельмінтів та найпростіших кишкових;
— кількість хімічних речовин (табл. 3.27).
Для санітарної оцінки води використовуються показники:
— гранично допустимі концентрації речовин у воді;
— орієнтовно допустимі рівні речовин у воді (ОДР);
— лімітуючі ознаки шкідливості (санітарно-токсикологічний, загальносанітарний, органолептичний з розшифруванням його властивостей: запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, надання присмаку);
— клас небезпеки речовин.
Хімічні речовини у воді поділяються на класи небезпеки: І клас — надзвичайно небезпечні; II клас — високонебезпечні; III клас — небезпечні; IV клас — помірно небезпечні.
Віднесення шкідливих речовин до класу небезпеки залежить від їхньої токсичності, кумулятивності, здатності викликати віддалені ефекти, від виду лімітуючого показника шкідливості (табл. 3.28).
Крім державного контролю, стан води контролюється підприємствами, котрі використовують воду та скидають стоки у водоймища. Для цього на підприємствах при заводських або спеціальних лабораторіях створюються пости, обладнані необхідною апаратурою для проведення аналізів. При проведенні контролю за станом вод та стоків використовуються фізичні, хімічні, біологічні та органолептичні методи.
Таблиця 3.27. Гігієнічні вимоги до складу та властивостей води
Фізичні методи використовуються для визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води і стоків.
Таблиця 8.28. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування
Назва речовини | Клас небезпечності | Гранично допустима концентрація, мг/л |
Аміак (за азотом) | III | 2,0 |
Амонія сульфат (за азотом) | НІ | 1,0 |
Активний хлор | III | ВІДСУТНЯ |
Ацетон | III | 2,2 |
Бензол | II | 0,5 |
Дихлоретан | II | ОДР 0,02 |
Залізо | НІ | 0,3 |
Кадмій | II | 0,001 |
Капролактам | IV | 1,0 |
Кобальт | II | 0,1 |
Кремній | II | 10,0 |
Марганець | III | 0,1 |
Мідь | НІ | 1,0 |
Натрій | II | 200,0 |
Нафтопродукти | IV | 0,1 |
Нікель | III | 0,1 |
Нітрати (N0) | III | 45,0 |
Нітрити (Nop | II | 3,0 |
Ртуть | III | 0,0005 |
Свинець | II | 0,03 |
Селен | II | 0,01 |
Скипидар | IV | 0,2 |
Фенол | IV | 0,001 |
Хром (С25+) | НІ | 0,5 |
г Хром (С2І+) | III | 0,05 |
Цинк | ПІ | 1,0 |
Етиленгліколь | III | 1,0 |
Кількість завислих часток визначається за допомогою мембранних та паперових фільтрів, через котрі пропускається проба об'ємом 100—600 мл. Прозорість, каламутність визначаються за допомогою приладів або органолептичним порівнянням взірців.
Хімічні методи використовуються для визначення кислотності, лужності у воді металів, солей, органічних та синтетичних речовин.
Бактеріальний аналіз виконується за спеціальними методиками в лабораторіях санітарно-епідеміологічних станцій. Заслуговує на увагу контроль забрудненості за допомогою бактерій — біотестування. Деякі бактерії при появі забруднень починають світитися. Чим більше у воді токсичних речовин, тим сильніше світяться бактерії.
3.6.6. Способи очищення стічних вод
3.7. Визначення антропогенного впливу на повітряне середовище
3.7.1. Вплив промислових викидів в атмосферу на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, ґрунт та водоймища
3.7.2. Визначення ступеня забрудненості атмосфери
3.7.3. Визначення категорії небезпечності підприємств залежно від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
3.7.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
3.7.4.1. Розрахунок аерозольного виносу електроліту з акумуляторів
3.7.5. Розрахунок гранично допустимих викидів для одиночного джерела або близько розташованих одиночних джерел
3.7.6.1. Нагріті газоповітряні суміші