Питанням екологічної освіти останнім часом приділяється багато уваги. Вивчення курсу "Основи екології" та "Загальна екологія" є обов'язковим для всіх спеціальностей усіх форм навчання. З огляду на це, за останні 2—3 роки видається велика кількість підручників і навчальних посібників. Переважна більшість із них може бути використана студентом для опанування теоретичних засад екології як науки. Донедавна проведенню лабораторно-практичних занять приділяли обмаль уваги. З виходом "Лабораторного та польового практикуму з екології" колективу авторів Національного університету "Києво-Могилянська академія", під редакцією проф. Замостяна В.П. та проф. Дідуха Я.П., організація та проведення практичних і лабораторних робіт суттєво поліпшились.

Лабораторний практикум з основ екології передусім має відповідати програмі курсу і допомогти студенту оволодіти основними поняттями екології. Крім того, практикум покликаний закріпити уявлення про екологію як науку комплексну, основою якої є систематизація і узагальнення результатів, отриманих з використанням різних методів природничих наук.

Одним із найскладніших питань залишається організація лабораторних робіт відповідно до навчальної програми, оскільки не до всіх розділів є можливість провести лабораторний експеримент, зокрема глобальної екології та екосистемології. Це насамперед пов'язано із обмеженістю в часі лабораторного практикуму. Але загалом деталізація практикуму можлива при подальшому поглибленому вивченні окремих розділів екології при оволодінні дисциплінами "Популяційна екологія", "Ландшафтна екологія" тощо.

Практикум охоплює п'ятнадцять лабораторно-практичних занять. З окремих тем передбачено проведення практичних робіт у формі семінарів, для чого запропоновано низку тем для написання рефератів. Лабораторно-практичні роботи передбачені щодо основних розділів навчальної програми, а саме: "Факторіальна екологія", "Популяційна екологія", "Вчення про екосистему", "Прикладні аспекти екології". Теми рефератів стосуються переважно останнього і найбільш об'ємного розділу програми — "Екологія і практична діяльність людини". Це зумовлено, насамперед, значним обсягом питань, що пропонуються до вивчення в даному розділі, а також актуальністю і необхідністю поглибленого розгляду прикладних та соціальних аспектів екології як науки.

Крім коротких теоретичних відомостей по темі та ходу виконання роботи, студентам надана можливість самоконтролю при оволодінні матеріалом. Пропонується широкий спектр додаткової літератури.

Даний лабораторний практикум є результатом десятирічної роботи автора. Організацію і постановку всіх запропонованих лабораторно-практичних робіт автором виконано самостійно, під час викладання курсу "Загальна екологія" на біологічному факультеті Ужгородського національного університету і курсу "Основи екології" для студентів хімічного факультету, які навчаються за спеціальністю "Екологія і охорона навколишнього середовища".

Вчення про фактори навколишнього середовища

Лабораторна робота № 1

Тема: Визначення окремих факторів навколишнього середовища.

Мета: набути практичних навичок визначення фізичних параметрів навколишнього середовища.

Завдання: ознайомитись із приладами для вимірювання деяких факторів навколишнього середовища, замалювати їх, провести виміри температури, вологості, освітленості, швидкості вітру, тиску.

Матеріали: термометри (ртутний, спиртовий), термометр-щуп, психрометр Асмана, психрометр аспіраційний, люксметр, анемометр ручний, секундомір, барометр.

Теоретичні відомості

Живі організми перебувають під постійним впливом абіотичних факторів, що творять фізико-хімічні умови навколишнього середовища. Для вимірювання параметрів навколишнього середовища застосовують різноманітні фізичні прилади.

Температура. Для вимірювання температури повітряного, ґрунтового, водного середовища використовують термометри. Принцип дії термометра базується на властивості речовини змінювати об'єм залежно від температури. Залежно від вимог до проведення досліджень використовують спиртовий, ртутний, або біметалічний термометр. Для вимірювання температури ґрунту використовують термометр-щуп, що дозволяє робити заміри температури на різній глибині від поверхні. Одиниці виміру — ґрадуси за Цельсієм (°С).

Для вимірювання вологості повітря застосовують аспіраційний психрометр Асмана або простий аспіраційний психрометр (рис 1).

Міжнародне співробітництво з проблем охорони природи.

Медичні аспекти екології.

Екологічна політика.

Охорона природи і розвиток культури.

Естетичний аспект охорони природи.

Екоетика та екоестетика.

Охорона природи і школа.

Основні положення екологічної та природоохоронної освіти.