Екологія і організація природоохоронної діяльності - Шматько В.Г. - Джерела забруднення води

Забруднення води може бути хімічним, фізичним, тепловим та мікробним. Наприклад, стічні води котелень містять пом'якшувачі, продукти корозії. Наявність на поверхні масел, нафти погіршує обмінні процеси, знижує вміст кисню у воді, що призводить до загибелі флори і фауни річок та інших водоймищ. Синтетичні поверхнево активні речовини (СПАР) згубно впливають на розвиток фітопланктону. Свинець, ртуть, кадмій, нікель, цинк, марганець, потрапивши у воду, роблять її токсичною, що призводить не лише до загибелі зоопланктону, але й завдає шкоди здоров'ю людей. Стічні води гальванічних дільниць за вмістом металів перевищують ГДК в 2000-5000 разів. Пестициди, що потрапляють у воду при обробці лісопосадок, садів, городів, негативно впливають на живі організми та людей, які споживають таку воду. Великої шкоди водним об'єктам завдає будівництво мостів та інших споруд на річках, які порушують їх гідрологію.

Господарсько-побутові стоки призводять до біологічного забруднення води, що може викликати різні захворювання (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Наслідки споживання людиною забрудненої води

Особливо небезпечні стічні води пунктів санітарної обробки білизни та спецодягу, стоки від лікарень, побутові стоки. Органічні забруднення часто призводять до непередбачуваних процесів - зв'язування кисню у воді, загибелі живих організмів та фітопланктону. Надлишки фосфору та азоту у воді призводять до її цвітіння та порушення біологічної рівноваги у водоймах.

Радіоактивні речовини, потрапляючи в воду, викликають її іонізацію, що несприятливо впливає на розвиток живих організмів. Фітопланктон та риби здатні засвоювати велику кількість радіоактивний речовин та накопичуватися їх у своєму організмові. Споживання такої риби небезпечне для здоров'я людей.

Водні об'єкти з допустимим ступенем забруднення можуть використовуватися для всіх видів водокористування без обмежень; з помірним ступенем забруднення використовуються лише для культурно-побутового водокористування; з високим ступеням забруднення - небезпечні для будь-якого виду водокористування. Водні об'єкти з надзвичайно високим ступенем забруднення непридатні для всіх видів водокористування.

Гранично допустимі скиди (ГДС) речовин у водні об'єкти характеризуються максимально допустимою масою речовин, які можуть бути відведені у встановленому режимі за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. ГДС встановлюється з врахуванням ГДК шкідливих речовин у місцях водокористування та водовідведення, асимілюючої здатності водного об'єкта та оптимального розподілу маси речовини, що скидаються, між водокористувачами.

Підприємства в обов'язковому порядку погоджують об'єми скидів у водоймища з місцевими органами охорони природи.

При скиданні стічних вод у каналізацію підприємство укладає договір з органами господарсько-комунального господарства на водоспоживання та водовідведення. В угоді вказується об'єм водоспоживання та водовідведення, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків за водокористування і водовідведення.

Крім виробничих та господарсько-побутових стоків, існують зливові стоки, які відводяться з території підприємства та населених пунктів періодично. їх об'єм визначається за формулою:

де Упо - питома кількість опадів на одиницю площі території підприємства за одиницю часу;

И - площа підприємства, селища (міста); і - час випадання опадів.

У разі неможливості скидів стічних вод у водоймища в міську каналізацію підприємство будує необхідні очисні споруди, які забезпечують необхідну очистку стічних вод.