Громадська екологічна експертиза - експертиза, яку здійснюють незалежні групи спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань, а також місцевих органів управління за рахунок власних коштів або на громадських засадах. Громадська екологічна експертиза провадиться незалежно від державної екологічної експертизи.
Деградація ґрунту - погіршення властивостей грунту, що виявляється у перезволоженні, заболоченні, вторинному засоленні, підкисленні, дефляції, водній ерозії та осолонцюванні і супроводжується зниженням родючості.
Державна екологічна експертиза - експертиза, яку здійснюють експертні підрозділи чи спеціально створювані комісії державних правоохоронних органів на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та довгострокового планування.
Державний моніторинг навколишнього середовища - система спостережень, збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Державний фонд охорони навколишнього середовища - фонд, який утворюється за рахунок відрахування з відповідних місцевих фондів, розмір яких визначається Верховною Радою, добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень.
Джерело забруднення - точка викиду речовини (труба тощо); господарський чи природний об'єкт, що виробляє забруднюючу речовину; регіон, звідки надходять забруднюючі речовини.
Екологізація сільського господарства - перехід до прогресивної системи біосферозахисного землекористування, адаптованого до умов навколишнього середовища, з ознаками альтернативного землеробства без застосування пестицидів і добрив, спрямованого на підтримання високого рівня родючості грунту біологічними засобами.
Екологічна безпека - регульований стан навколишнього середовища, при якому згідно з чинним законодавством, нормами та нормативами забезпечується запобігання погіршанню екологічної обстановки та виникненню небезпеки для здоров'я людей. Гарантом екологічної безпеки населення є держава.
Екологічна експертиза - комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, техніко-економічних обгрунтувань та іншої документації з метою визначення відповідності поданих на розгляд матеріалів чинному законодавству, розробка конструктивних пропозицій в галузі охорони навколишнього середовища.
Екологічна інтеграція - поступове об'єднання усіх сфер діяльності під кутом зору вирішення нагальних екологічних проблем і розробки нових технологій, спрямованих на ефективне використання природно-ресурсного потенціалу та на охорону навколишнього середовища.
Екологічна інфраструктура міст - комплекс споруд, підприємств, закладів, мереж і технологічних систем (водопостачання і каналізації, енерго- і газопостачання; благоустрою; міського транспорту і шляхового будівництва; санітарної очистки міст, і населених пунктів; зеленого господарства; інженерного захисту територій; фондів охорони природи; державних і неформальних організацій екологічного профілю), який забезпечує умови збереження середовища життя людини.
Екологічна місткість - здатність екосистеми зони впливу промислового підприємства сприймати різні види шкідливих впливів і зберігати при цьому свою сталість.
Екологічна політика - розробка пріоритетів на перспективу з урахуванням здоров'я населення і збільшення тривалості життя, відтворення рослинного і тваринного світу, збереження екологічного, генетичного і матеріального базису, природної, історичної спадщини і культури.
Екологічна програма - документ державного, міждержавного, регіонального і місцевого рівня, який розробляється з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності щодо організації і координації заходів з охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.
Екологічна стандартизація - комплекс обов'язкових норм, правил, вимог, положень щодо охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Екологічна цінність території - притаманна певній території здатність до досягнення енергетичного балансу в навколишньому середовищі за допомогою сукупності відтворних і асиміляційних функцій екологічних систем.
Екологічне страхування - добровільне, обов'язкове, державне та інші види страхування громадян та їхнього майна, доходів підприємств на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Екологічний аудит - формам конкретної фінансово-господарської діяльності, спрямованої на поліпшення використання природних ресурсів і якості навколишнього середовища та визначення доцільності й ефективності природоохоронних витрат.
Екологічний банк - державна або комерційна установа для залучення і спрямування додаткових фінансово-кредитних ресурсів на реалізацію програм і заходів у галузі використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища. Комерційні екологічні банки утворюються шляхом добровільного об'єднання пайових (акціонерних) внесків певної частини коштів господарських суб'єктів, громадських організацій, спілок і фондів, власних коштів окремих громадян.
Екологічний капітал - нагромадження природних особливостей середовища, хіміко-фізичних властивостей ґрунту, води, повітря, рослинного і тваринного світу в поєднанні з інформаційно-генетичним кодом людини.
Екологічний критерій безпеки - сукупність ознак, на основі яких здійснюється оцінка, визначення чи класифікація екологічної безпеки підприємства.
Екологічний маркетинг - комплексна діяльність певної сукупності організаційних структур, спрямована на визначення, прогнозування і формування споживчих потреб, на просування природних ресурсів, товарів і послуг екологічного призначення від виробника до споживача в сфері природокористування і зменшення забруднення навколишнього середовища.
Екологічний паспорт промислового підприємства - нормативний документ, що містить інформацію про використання природних ресурсів і вплив виробництва на навколишнє середовище.
Екологічні нормативи - ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечує збереження їхньої структури і динамічних якостей. Система екологічних нормативів включає такі нормативи екологічної безпеки: граничнодопустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище, граничнодопустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування; гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні впливу фізичних та біологічних факторів.
Екологічні субсидії - інвестиційні субсидії, що покривають частину видатків на розробку нових технологій і позик на устаткування природоохоронного призначення, на відновлення якості середовища або субсидії на виплату відсотків на покриття позик.
Екологічні фактори - будь-які умови навколишнього середовища, на які живе реагує пристосувальними реакціями.
Еколого-економічний кадастр (природних ресурсів території) - систематизований аналітично-нормативний документ, без контролюючої функції якого купівля або продаж знарядь і засобів виробництва на тій чи іншій території неможливі. Кадастр містить певні кількісні і якісні показники фізичних обсягів природних ресурсів та їх використання, якісну оцінку екологічного стану території у сукупності з вартісною оцінкою рівня забруднення навколишнього середовища.
Еколого-економічні збитки (від забруднення навколишнього середовища) - збитки, завдані національному господарству внаслідок забруднення навколишнього середовища та зменшення природних і промислових ресурсів зони впливу промислового підприємства.
Економіка охорони навколишнього середовища - комплексна дисципліна, яка вивчає соціально-економічні відносини і закономірності охорони природи; залучення об'єктів навколишнього середовища в процес відтворення матеріальних цінностей, еколого-економічну ефективність та організацію цього процесу з метою визначення основних напрямів розвитку продуктивних сил і забезпечення життєво важливих потреб людини.
Економічний результат природоохоронних заходів - загальна сума, яка складається зі збитків, яких вдалося уникнути завдяки зниженню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному виробництві, невиробничій сфері і відповідних витрат населення; з приросту вартісної оцінки природних ресурсів, які заощаджуються; з приросту вартісної оцінки продукції, що реалізується, який одержано завдяки утилізації ресурсів у результаті здійснення природоохоронних дій.
Забруднення - привнесення в середовище або виникнення в ньому нових, звичайно не характерних для нього фізичних, хімічних, інформаційних чи біологічних агентів або перевищення природного середньо багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) концентрації перелічених агентів у середовищі, що нерідко спричиняє негативні наслідки.
Забруднення антропогенне - забруднення, що виникає в результаті господарської діяльності людей, у тому числі їхнього прямого чи непрямого впливу на склад та інтенсивність природного забруднення.
Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат - співвідношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, які сприяли цьому ефекту (тобто експлуатаційних витрат і капіталовкладень, приведених до однакової розмірності згідно з нормативом ефективності).
Загальний моніторинг навколишнього середовища - оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних у єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану навколишнього середовища регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Заява про оцінку впливу господарської діяльності на навколишнє середовище-документ, який подають природоохоронним органами підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять у дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідницьку діяльність.
Земельний кадастр - державний документ, який містить інформацію про якісну оцінку ґрунтів і ступінь їх придатності під сільськогосподарські культури; вилучення земель та інші відомості, спрямовані на організацію ефективного використання земельних ресурсів.
Інформаційні послуги - в галузі охорони навколишнього середовища - організація інформаційного обслуговування споживачів продукції екологічного призначення; екологічна атестація і сертифікація продукції, технологій і виробництва; комплексна еколого-економічна експертиза проектів, програм тощо.
Ліміти розміщення відходів - визначаються як фізичний обсяг відходів за класами їх розміщення, що доводяться в тоннах на рік.
Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії - джерела, що постійно існують або періодично з'являються в навколишньому середовищі у вигляді тепла надр, сонячної енергії, енергії морів, океанів, річок, енергії вітру, біомаси тощо.
Норматив плати за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів - розмір плати за одну тонну конкретної забруднюючої речовини або класу забруднюючих речовин.
Об'єкт обчислення плати за воду - обсяг води, яку водоспоживачі використовують для власних потреб незалежно від того, надходить вода безпосередньо з водогосподарських систем чи від інших водокористувачів або від підприємства комунального господарства.
Обсяг погашених запасів - обсяг видобутих і витрачених у процесі видобутку корисних копалин.
Оперативний моніторинг навколишнього середовища - спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій зі шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.
Оцінка вартості нематеріальних активів - оцінка вартості права на користування землею, водою або іншими природними ресурсами. Вартість майна цілісного майнового комплексу збільшується на вартість нематеріальних активі, факт придбання яких не відображено в балансі підприємств. Вартість цих матеріальних активів визначається на підставі експертної оцінки.
Оцінка впливу на навколишнє середовище - визначення характеру і ступеня потенційних видів впливу на стан довкілля запроектованої господарської діяльності й очікуваних еколого-економічних наслідків можливої реалізації проекту.
Плата за використання води - плата за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення. Розміри платежів обчислюються відповідно до нормативів плати, обсягів використання води та лімітів.
Плата за використання прісних вод - плата для водокористувачів, водозабезпечення яких здійснюється з річок, водосховищ, каналів, прісних озер і підземних водних горизонтів та інших об'єктів, на основі нормативів.
Плата за забруднення водойм - платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні водні горизонти в межах встановлених лімітів і за перевищення лімітів скидів забруднюючих речовин.
Плата за забруднення навколишнього середовища - плата за викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у межах встановлених лімітів за 1 т забруднюючої речовини або класу забруднюючих речовин.
Плата за надра - плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення. Об'єктом плати є обсяг погашених балансових запасів корисних копалин.
Плата за погіршення якості природних ресурсів - плата за зниження родючості грунтів, продуктивності лісів, рибопродуктивності водойм тощо, що сталося в результаті володіння і користування ними на основі нормативів
Плата за розміщення відходів - стягується в межах установлених лімітів і за перевищення лімітів розміщених відходів. Нормативи плати встановлюються на підставі небезпечності токсичності відходів.
Платежі за забруднення навколишнього середовища - встановлюються відповідно до нормативів плати: за викиди в атмосферу забруднюючих речовин; за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації; розміщення відходів.
Позапроектна аварія - аварія, викликана неврахованими для проектних аварій вихідними подіями або супроводжувана додатковими порівняно з проектними аваріями відмовами систем безпеки і технологічного устаткування або помилками персоналу, які можуть призвести до тяжких пошкоджень об'єкту.
Природоохоронні заходи - усі види господарської діяльності, спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будівництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловихідних технологій і виробництв, розміщення підприємств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог, рекультивація земель, заходи щодо боротьби з ерозією грунтів, охорона надр, відтворення флори і фауни тощо.
Пріоритети фінансування - напрями фінансування екологічних заходів, до яких належать: екологічна безпека атомних електростанцій; переробка і захоронення відходів ядерних виробництв; забруднення повітря і води; проблеми виробництва токсичних речовин і небезпечних відходів; проблеми збереження біологічного розмаїття.
Проектна аварія - аварія, для якої проектом визначено вихідні події та кінцеві стани, а також передбачено системи безпеки, що обмежують її наслідки.
Просторова функція економіки навколишнього середовища - полягає у врахуванні природоохоронного фактора при розміщенні продуктивних сил суспільства. Вона базується на територіальному зонуванні довкілля відповідно до існуючих об'єктів і тих, що проектуються, залежить від природних умов, можливостей енерго-, паливо- і водопостачання, перспектив містобудування, урбанізації і демографічних факторів.
Раціональне використання природних ресурсів - досягнення максимальної ефективності використання природних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки та технології і одночасному зниженні техногенного впливу на навколишнє середовище.
Рекультивація земель - система заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності й комплексне поліпшення земель, порушених у процесі господарської діяльності людини.
Рекуперація - повернення частини матеріалів або енергії для повторного використання їх у тому самому технологічному процесі: вловлювання або виділяння цінних розчинників з використаних сумішей, використання відхідних газоподібних продуктів згорання палива для нагрівання повітря, газу або води в технологічних установках, повернення електричної енергії в живильну мережу при гальмуванні електричної машини.
Ресурсозбереження - регульований процес ефективного використання сировини із забезпеченням охорони навколишнього середовища на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, оптимізації господарських зв'язків і відповідного економічного стимулювання в усіх галузях економіки і виробничих ланках.
Римських клуб - міжнародне неурядове об'єднання політичних діячів і діячів науки, культури. Заснований в 1968 р. у Римі. Головна форма діяльності - проведення великомасштабних наукових досліджень, передусім у галузі економіки. Члени Римського клубу першими звернули увагу світового товариства на єдність процесів економічного розвитку, якості життя і стану навколишнього середовища. Першим головою Римського клубу був А. Печчеї.
Ринкова екологічна інфраструктура - комплекс бірж природних ресурсів і об'єктів, екологічних банків, центрів екологічного маркетингу, менеджменту, аудиту тощо.
Ринкові відносини у сфері охорони природи - свобода підприємницької діяльності в галузі екології; наявність значного асортименту предметів ринку і товарних мас, що конкурують між собою, розвинута екологічна інфраструктура; сприйняття суб'єктами ринку інноваційній наукового, технічного і організаційно-управлінського характеру.
Соціальна цінність території - оцінка певної території щодо її культурно-історичної, соціально-економічної та етнічної спадщини, значення у формуванні регіональної системи розселення, тобто потенційних можливостей бути місцем розвитку поселень.
Соціальний результат природоохоронних заходів - покращання фізичного стану населення і скорочення захворюваності, збільшення тривалості життя, покращення умов праці і відпочинку, додержання екологічної рівноваги, збереження естетичних цінностей природних ландшафтів, пам'яток природи, заповідних зон, створення умов для зростання творчого потенціалу особистості і розвитку культури.
Спеціально уповноважені органи управління в галузі охорони навколишнього середовища - Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких чинним законодавством віднесено здійснення функцій у галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів.
Страховий ризик г- можливість уникнути певних втрат за рахунок придбання страхового поліса.
Структура ринку - ринок предметів споживання, ринок засобів виробництва, ринок науково-технічної інформації, інвестиційний ринок, ринок праці, грошово-кредитний і валютний ринок. У сфері природокористування в сукупності об'єктів ринкових відносин центральне місце займають природні ресурси та екологічні послуги суб'єктів природокористування.
Суперечності розвитку - суперечності між рівнем життя, суспільним виробництвом і якістю навколишнього середовища. Одна група суперечностей пов'язана з тим, що виробництво, негативно впливаючи на стан довкілля, одночасно посилює соціально-економічну нерівність, друга група суперечностей пов'язана з виявом наслідків технократизації розвитку всупереч екологізації виробництва.
"Той, хто забруднює - платить" - принцип економічного відшкодування збитків, завданих джерелами забруднення середовища суспільству, за рахунок власників цих джерел (винуватців забруднення). Принцип є дійовим лише за умови адекватності плати завданим збиткам і вкладання одержаних коштів у ліквідацію саме тих порушень, які спричинив винуватець забруднення.
Управління охороною навколишнього середовища - забезпечення виконання норм і вимог, що обмежують шкідливу дію процесів виробництва і продукції, яка випускається, на навколишнє середовище, і раціонального використання природних ресурсів, відновлення і відтворення їх.
Фонди навколишнього середовища - фонди, які формуються в межах єдиного місцевого самоврядування за рахунок: платежів за забруднення навколишнього середовища; грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та за шкоду, заподіяну порушенням законодавства в результаті господарської та іншої діяльності, понадлімітне використання природних ресурсів.
Фоновий моніторинг навколишнього середовища - спеціальні високоточні спостереження за усіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, вмістом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.
Чистий економічний ефект - порівняння витрат на здійснення природоохоронних заходів з досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом.