Промислова екологія - Апостолюк C.O. - 2.2.6. Забруднення ґрунтів лісопереробними та целюлозно-паперовими підприємствами

Підприємства целюлозно-паперової промисловості скидають у стічні води целюлозні волокна й розчини органічних речовин. У стоках цих підприємств є розчинені вуглеводні, смоли і жири. Всі вони легко окислюються при взаємодії з аеробними мікроорганізмами, що супроводжується інтенсивним споживанням кисню, розчиненого у воді, та перенасиченням водоймищ органічними речовинами.

Забруднені стічні води утворюються під час оброблення целюлозної та паперової мас, промиванні та згущенні целюлози, конденсації здувань, розгону скипидар-сирцю, вилучення шламів, мокрого корування лісоматеріалів тощо. При сульфітному способі виробництва паперу в стічні води також потрапляє сульфітний луг. У стічних водах гідролізних виробництв наявні спиртові, фурфурольні компоненти, сивушні ефіроальдегідні та скипидарні фракції, а також кислоти.

Стоки можуть мати кислу, нейтральну або лужну реакцію, що в будь-якому випадку пов'язано зі зміною природного рН водоймищ (табл. 2.21) [1].

Таблиця 2.21. Характеристика водних стоків целюлозно-паперових підприємств

2.2.5. Забруднення стічних вод підприємствами мікробіологічної, харчової та легкої промисловостей

Підприємства мікробіологічної промисловості є потужними забруднювачами водних ресурсів. Стічні води тут утворюються при виділенні та згущуванні біомаси. Стічні води утворюються також під час мокрого очищення газоповітряних викидів, продування систем водопостачання, миття обладнання, трубопроводів і прибирання виробничих приміщень мокрим способом.

Викид забруднених стічних вод на цих підприємствах становить 80 %. Характерними забруднювальними речовинами, що потрапляють у стічні води, є сульфати, хлориди, фосфор, сполуки азоту, метанол, фурфурол та ін. [18].

Підприємства харчової промисловості суттєво забруднюють стічні води. У виробничому циклі у воду надходять різні забруднюючі речовини, серед яких переважають відходи виробництва, сировини і матеріалів. В основному це органічні речовини тваринного походження. У стічні води потрапляють залишки корму, кухонна сіль, миючі, дезінфікуючі речовини, нітрити, фосфати, луги, кислоти, а також хвороботворні мікроорганізми [18].

Серед підприємств легкої промисловості основними джерелами забруднення водоймищ є текстильні фабрики й комбінати, виробничі дільниці з дублення шкіри тощо. Стічні води текстильної промисловості характеризуються наявністю зважених речовин, сульфатів, хлоридів, сполук фосфору й азоту, нітратів, заліза, цинку, хрому, нікелю, а також легкоспливаючих агресивних речовин (ЛСАР). У стічних водах шкіряної промисловості наявні сполуки азоту, фенолу, ЛСАР, жири й масла, хром, алюміній, сірководень, метанолформальдегід [32].

2.2.6. Забруднення ґрунтів лісопереробними та целюлозно-паперовими підприємствами

Ґрунтом називають поверхневі шари земної кори (суходолу), видозмінені під впливом живих організмів, які відрізняються від гірських порід складом мінеральної маси, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають характерну відмінність — родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їхнього росту поживні речовини, воду і повітря. Ґрунти є одночасно і результатом життєдіяльності зелених рослин, і умовою їхнього існування.

За образним визначенням академіка В.І. Вернадського, ґрунт є основою організації біосфери. У ґрунт потрапляють усі компоненти біосфери, взаємодіють там, формуючи складну полі генетичну систему. Без ґрунту неможливе життя рослин і тварин на суші, бо він є основою цього життя.

Непоправної шкоди зазнають ґрунти у результаті антропогенного впливу, а також спустошливої дії природних стихій. Це насамперед забруднення ґрунтів шкідливими речовинами та відходами меблевих підприємств (розчинники, розріджувачі, синтетичні смоли), підприємств з виробництва клеєної фанери, ДСП (формальдегід, фенол, кислоти), ДВП (альдегіди, сірчана кислота, фурфурол та ін.), паперу і целюлози (фурфурол, альдегідно-скипидарні сполуки та ін.), паливно-мастильними матеріалами, мінеральними добривами та отрутохімікатами, що використовуються підприємствами лісового господарства.

Деякі види антропогенних впливів на ґрунти, що зумовлюють зміну їх родючості, наведені в табл. 2.22 [1].

Забруднення ґрунтів, як правило, відбувається одночасно із забрудненнями атмосферного повітря і водоймищ. Значної шкоди ґрунтам завдають кислотні дощі, спричинені викидами діоксидів сірки й азоту в атмосферу. Кислотні опади у вигляді дрібних крапель розчинів сірчаної та азотної кислоти пошкоджують рослинний покрив, потрапляють в ґрунт, відбувається деградація ґрунтів, з ґрунту вимивається кальцій, магній, калій. Кислотні

Таблиця 2,22, Наслідки антропогенних впливів на ґрунти

дощі завдають значної шкоди: в лісах гинуть дерева і рослини (особливо кедр, бук і тис), отруюються води озер і ставків, гинуть численні види комах, птахів і тварин.

Дедалі відчутнішими стають негативні наслідки хімізації лісового господарства — надмірне внесення в ґрунти мінеральних добрив та отрутохімікатів. Унаслідок застосування високих доз мінеральних добрив ґрунти забруднюються баластними речовинами — хлоридами, сульфатами.

Пестициди пригнічують біологічну активність ґрунтів, знищують корисні мікроорганізми, хробаків, зменшують природну родючість. Крім цього, гинуть комахи-запилювачі, що теж різко знижує врожайність, наприклад, гречки, баштанних культур та ін.

Вже сьогодні внаслідок спричиненої людиною пестицидної еволюції близько 500 видів комах є стійкими до застосовуваних інсектицидів. Така стійкість спостерігається також у рослин, молюсків, гризунів, грибів [1].

Пестициди належать до отрут широкого спектра дії, і тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають значної шкоди здоров'ю людей. Дослідження в нашій країні засвідчили: там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімікати, у місцевого населення спостерігається ушкодження структури спадковості, розлади діяльності центральної нервової системи, життєво важливих органів, у жінок частішають ускладнення вагітності, випадки народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає алергія.

Ґрунти забруднюються також відпрацьованими газами автотракторної техніки, мастилами та пальним, що часто виливаються під час виконання робіт. Негативно впливає на якість ґрунту надмірне його ущільнення колесами важкої техніки — тракторів, лісовозів тощо. Нормальна об'ємна маса структурного ґрунту — 1,1—1,2 г/см3 — після роботи у ряді випадків змінюється аж до 1,6—1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже вдвічі зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується стійкість ґрунту до ерозійних процесів.

Значних збитків зазнає лісове господарство внаслідок ерозії ґрунтів. Основною причиною ерозії є вирубування лісів на схилах, знищення трав'яного і чагарникового покриву автотракторною технікою. Ерозії ґрунтів сприяє також активне яроутворення, зумовлене діяльністю людини. Ріст рослин на таких ґрунтах різко сповільнюється, знижується врожайність лісових плодово-ягідних рослин.

На гірських схилах, в місцях інтенсивних вирубувань лісу часто виникають пилові бурі, під час яких у повітря підіймаються сотні тонн пилу, піску, внаслідок чого пошкоджується ґрунтовий покрив, на декілька сантиметрів оголюється земна поверхня. У таких місцях активно діє не тільки вітрова, але й водна ерозія, яка зменшує в ґрунті вміст азоту, фосфору, калію та інших мікроелементів, погіршуючи його родючість.