Промислова екологія - Апостолюк C.O. - Нормування вібрації

Нормування шуму

У наш час на практиці застосовують два принципи нормування шуму:

— нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот;

— нормування шуму, що базується на регламентуванні рівня звуку в дБА.

Суть першого принципу нормування шуму полягає в такому. Нормами передбачаються диференційовані вимоги до допустимих рівнів шуму в приміщеннях різного призначення залежно від кваліфікації, характеру та категорії напруженості праці. Шум вважається допустимим, якщо рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот у нормованому діапазоні 63—8000 Гц будуть нижчими, ніж значення, які визначаються граничним спектром.

Суть другого принципу нормування шуму полягає в інтегральному оцінюванні всього шуму, визначенні його середньої величини.

Слід зауважити, що нормування шуму як за граничними спектрами, так і за рівнями звуку в дБА застосовується лише для оцінювання постійного шуму на робочих місцях.

Для оцінювання непостійного шуму використовують еквівалентний рівень, що прирівнюється до рівня постійного звуку, широкосмугового, неімпульсного шуму, який впливає на людину аналогічно непостійному шуму.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами (табл. 7.3).

Для приблизного оцінювання постійного широкосмугового шуму на робочих місцях допускається приймати рівень звуку в дБА, що вимірюється за часовою характеристикою шумоміра "Повільно".

Нормованою характеристикою непостійного шуму на робочих місцях є інтегральний критерій — еквівалентний рівень звуку в дБА.

Важливим при нормуванні шуму є врахування категорії важкості та напруженості праці. Для окремих виробництв, в тому числі й деревообробної галузі, де виконуються роботи різних категорій важкості, переважно важких робіт, існуючими нормами дозволяється зниження на певну величину допустимих рівнів звуку (табл. 7.4).

Нормування вібрації

Для забезпечення вібробезпеки на робочих місцях у виробничих приміщеннях важливу роль відіграє гігієнічне нормування вібрації. Гігієнічне нормування та оцінювання вібрації, що діє на людину у виробничих умовах, згідно з ГОСТ 12.1.012-90, проводять за одним з методів:

— частотним (спектральним) аналізом нормованого параметра;

— інтегральною оцінкою за частотою нормованого параметра;

— дозою вібрації.

Гігієнічною характеристикою вібрації є нормовані параметри, вибрані залежно від застосовуваного методу її гігієнічної оцінки.

Таблиця 7.3. Допустимі межі рівнів звукового тиску

Таблиця 7 4. Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості та напруженості

При частотному (спектральному) аналізі нормованими параметрами є середні квадратичні віброшвидкості, їхні логарифмічні рівні або віброприскорення для локальної вібрації в октавних смугах частот, а для загальної вібрації — в октавних або 1/3 октавних смугах частот.

Значення віброшвидкості, логарифмічний рівень віброшвидкості та рівень віброприскорення визначають за формулами (7.17), (7.19), (7.20).

При інтегральному оцінюванні за частотою нормованим параметром є коректоване значення контрольного параметра І/, виміряне за допомогою спектральних фільтрів або розраховане за формулою

де U. — середнє квадратичне значення контрольного параметра (віброшвидкості або віброприскорення) в іншій частотній смузі; п —- число частотних смуг у нормованому частотному діапазоні; Kt — питомий коефіцієнт для і-ї частотної смуги.

Оцінювання локальної вібрації здійснюється за середнім часом дії, за допомогою коректованого значення

Де иі - коректоване значення контрольного параметра, визначається за формулою (7.21) в і-му проміжку часу.

При оцінці за допомогою дози вібрації нормованим параметром є еквівалентне коректоване значення, що визначається за формулою

де І> — доза вібрації, що визначається за формулою

де Щх) — миттєве коректоване значення параметра вібрації в момент часу х, отримане за допомогою коректувального фільтра; ї — час впливу вібрації протягом робочої зміни.

Вібрації, що діють на людину, нормують окремо для кожного встановленого напрямку за ГОСТ 12.1.012-90.

Гігієнічні норми вібрації, що впливають на людину у виробничих умовах, встановлюють для тривалості 480 хв (8 год.). При дії вібрації, що перевищує встановлені нормативи, тривалість її впливу на людину протягом робочої зміни слід зменшити згідно з даними табл. 7.5.

Таблиця 7.5. Допустима тривалість вібраційного впливу при перевищенні нормативних значень

Загальний спектр частот вібрації містить октавні частотні смуги із середньогеометричними значеннями: 1; 2; 3; 4; 8; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц. Вібрація із середньогеометричними частотами до 31,5 Гц вважається низькочастотною, з більшими середньогеометричними частотами — високочастотною. Тривалий вплив вібрації із середньогеометричними значеннями частот 16— 250 Гц є особливо небезпечним.

Гігієнічні норми у логарифмічних рівнях середніх квадратичних значень віброшвидкості для октавних смуг наведені на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Гігієнічні норми вібрації: /' — вертикальна; /" — горизонтальна транспортна; 2 — транспортно-технологічна; За — технологічна у виробничих приміщення; 36 — у службових приміщеннях на суднах; З в — у виробничих приміщеннях без вібруючих машин; 3 г — в адміністративно-управлінських приміщеннях і приміщеннях для розумової праці