Ця плата є формою компенсації збитку, що завдається навколишньому природному середовищу. Нормативи плати встановлюються місцевою владою, виходячи зі специфіки місцевих умов, складу та властивостей забруднювальних речовин.
Плата за викиди шкідливих речовин у встановлених межах розглядається як плата за використання природного ресурсу (здатності природного середовища до нейтралізації шкідливих речовин).
Нормативи плати за викиди забруднювальних речовин у встановлених межах визначаються із затрат в цілому у регіоні на запобігання та компенсацію збитку, що завдається забрудненням навколишнього середовища.
Плата за викиди забруднювальних речовин понад установлену межу застосовується у випадку невиконання підприємствами зобов'язань щодо дотримання узгоджених лімітів викидів. Нормативи плати за перевищення меж викидів забруднювальних речовин визначаються, виходячи із затрат підприємств на запобігання збитку й стягуються у кратному розмірі.
Норматив плати підприємств за викиди забруднювальних речовин в атмосферу в межах лімітів у плановому періоді визначають за формулою [7]
де Нпч — норматив плати підприємств за викид забруднювальних речовин у встановлених межах, грн/ум. т; ї — рік планового (розрахункового) періоду; Т — тривалість розрахункового періоду, роки; Зі — величина видатків у і-му році, необхідна для запобігання та компенсації збитку, завданого навколишньому природному середовищу викидами забруднювальних речовин в атмосферу, грн. У величину 31 включають затрати, передбачені в регіональних природоохоронних програмах, планах ліквідації (запобігання) наслідків забруднення навколишнього середовища;
— приведений ліміт викидів забруднювальних речовин у цілому в регіоні в г-му році, розрахований із завдань регіональної програми, ум. т/рік. Приведений ліміт Му у цілому в регіоні визначають за формулою [7]
де у — індекс підприємства, в якому встановлені ліміти на викид забруднювальних речовин (у = 1, 2,п); МІ —приведений річний ліміт викидів забруднювальних речовин у-м підприємством в атмосферне повітря в *-му році, ум. т/рік.
Приведений річний ліміт викидів шкідливих речовин у-м підприємством МІ, визначають за формулою [7]
де і — вид забруднювальної речовини при встановленні у-му підприємству ліміту на викид цієї речовини (і = 1, 2,...,/); тлі — ліміт викиду і'-ї забруднювальної речовини у натуральному вимірі у-м підприємством у /-му році, значення якого встановлюються відповідно до етапів досягнення нормативів ГДВ; К, — коефіцієнт приведення, що враховує небезпеку і-ї забруднювальної речовини, визначається за формулою [7]
де ГДКсд.— середньодобова гранично допустима концентрація і-ї забруднювальної речовини в повітрі населених пунктів, мг/м8.
Якщо у повітря викидаються речовини, для яких не встановлена величина ГДК, для розрахунку використовують значення приблизно безпечних рівнів впливу (ПБРВ).
Розмір плати у-го підприємства в і-му році 77Л;( за встановлений ліміт викиду забруднювальних речовин визначають за формулою [7]
Аналогічно визначають норматив плати у-го підприємства за перевищення встановленого ліміту викидів забруднювальних речовин.
Плата у-м підприємством в і-му році за індивідуальним нормативом при перевищенні встановлених лімітів викидів в атмосферу грн/рік, визначають за формулою [7]
де Ни — індивідуальний норматив плати у-го підприємства за перевищення встановленого ліміту викиду забруднювальних речовин, грн/ум. т; к,% — коефіцієнт кратності нормативу плати за перевищення встановлених лімітів викидів шкідливих речовин. Коефіцієнт ки визначають за формулою [7]
де М* — приведений фактичний викид забруднювальних речовин у-м підприємством в 1-му році в атмосферне повітря, ум. т/рік, визначається аналогічно за формулою (8.104); — перевищення фактичного приведеного викиду забруднювальних речовин у-м підприємством у *-му році над встановленим лімітом (ум. т/рік), визначають за формулою
При розрахунку платежів за викиди забруднювальних речовин у водні об'єкти використовують аналогічні формули. Відмінність лише в тому, що при визначенні К( використовують формулу
де ГДК. — гранично допустима концентрація і-ї речовини у воді водоймищ рибогосподарського водокористування. Максимальне значення Kf = 200 (ГДК^ < 0,005 мг/л) Кі рекомендують приймати і мінімальне Kt = 0,05 (ГДКрі > 20 мг/л).
Плату отримують також за розміщення (захоронення, складування) твердих виробничих відходів, які можуть негативно впливати на довкілля.
Чинні документи встановлюють три варіанти нормативів плати за розміщення виробничих відходів:
— перший варіант розрахунку стосується відходів, для яких відсутня технологія переробки або коли обсяг їх утворення перевищує потреби народного господарства як вторинних матеріальних ресурсів (BMP);
— другий варіант розрахунку застосовують до таких видів відходів, для яких розроблена технологія перероблення, але немає достатніх виробничих потужностей внаслідок відсутності необхідного фінансування місцевими органами;
— третій варіант розрахунку застосовують до тих видів відходів, які є вторинною сировиною і включені в матеріальні баланси виробництва, але не використовуються підприємствами — джерелами їх утворення.