Економіка підприємств - Горбонос Ф.В. - 25.1. Народногосподарське значення продукції тваринництва

25.1. Народногосподарське значення продукції тваринництва

Тваринництво - друга основна галузь сільського господарства. Продуктами його виробництва є м'ясо, молоко, жири, яйця та ін. Це цінні, незамінні й основні продукти харчування. Вони покривають 60-65 % потреб у білках, третину всіх калорій у харчовому раціоні людини. Продукція тваринництва (шкури, вовна, хутро) є цінною сировиною для легкої промисловості. Галузь дає близько 60 % валової продукції сільського господарства і має великий вплив на його економіку.

Розвиток тваринницьких галузей дає змогу аграрним підприємствам забезпечити впродовж року рівномірне виробництво продукції, надходження коштів від її реалізації, повніше використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів, чим дещо згладжується сезонність праці. Галузі тваринництва використовують відходи рослинництва, а самі виробляють цінні органічні добрива для нього.

За видами тварин і складом продукції у тваринництві виділяють вужчі галузі.

Скотарство є провідною і найважливішою галуззю продуктивного тваринництва. Як результат господарського використання великої рогатої худоби аграрні підприємства отримують і постачають населенню молоко, яловичину, телятину, а харчовій і переробній промисловості - сировину. Молоко й одержані внаслідок його переробки молокопродукти незамінні у харчуванні населення. Воно містить близько 120 дуже цінних компонентів. Це білки (казеїн, глобулін, альбумін), жири, вуглеводи, різні вітаміни й мікроелементи, яких немає в інших продуктах харчування. Тому вживання молока уможливлює повноцінне харчування людей. За науково обґрунтованими нормами, кожна людина повинна споживати за рік не менше 405 кг молока, в тому числі 145 кг у свіжому вигляді, а решта - у вигляді молокопродуктів (масло, сири, сметана і под.).

Порівняно з іншими видами тварин, велика рогата худоба має найвищу продуктивність. Середньорічний надій від корови, коли дотримуватись зоотехнічних вимог вирощування й утримання, може становити 5-8 тис. кг молока за жирності 3-7 % і більше. Щодобово від корови можна отримати 25-ЗО кг молока. Корова в розрахунку на одиницю спожитого корму дає більше харчових продуктів, аніж інша домашня тварина.

Цінність яловичини і телятини зумовлена вмістом у них високоякісних білків і незамінних амінокислот, тому вони - також необхідний продукт харчування людей. За науково обґрунтованими нормами людина має споживати в середньому щорічно близько 72 кг м'яса. Скотарство, порівняно з іншими галузями, ефективніше використовує корми, худобі згодовують такі дешеві корми, як солома, стебла кукурудзи, гичка цукрових буряків, відходи їх переробки (жом, меляса) та значну кількість соковитих і зелених кормів. Воно є основним джерелом постачання органічних добрив для рослинництва і певною мірою впливає на врожайність сільськогосподарських культур.

Свинарство - належить до найпродуктивніших і скоростиглих галузей тваринництва. Свині - багатоплідні тварини. Одна свиноматка на рік може мати два опороси, від яких отримують 18-20 поросят. За повноцінної годівлі молодняку впродовж 7-9 міс. досягається жива маса однієї голови 100- 110 кг. Щорічно вихід м'яса від приплоду свиноматки мп"о сягати 2 т, а від корови - близько 3,5 ц. Основна продукція свинарства- це м'ясо і сало, які є важливими продуктами для харчування населення. Свинину можна використовувати у свіжому вигляді як висококалорійний продукт харчування, а також як сировину для виробництва ковбас, шинки, сосисок і різних консервів. У м'ясному балансі харчування людей свинина становить близько 40 %. Шкури й інші відходи переробної промисловості використовують як сировину для виробництва в легкій промисловості.

У свинарстві розрізняють три типи годівлі: м'ясну, беконну та сальну. Основний тип відгодівлі свиней - м'ясний. Це груповий метод утримання. На відгодівлю поставляють поросят у віці 2-2,5 міс. живою вагою 20-ЗО кг. Триває це до 8 міс, коли жива вага тварин сягає 90-100 кг. За м'ясної відгодівлі інтенсивніше використовується площа приміщень і робоча сила. Основною умовою інтенсивної годівлі є висока забезпеченість раціонів перетравним протеїном - 115-120 г на кормову одиницю.

Для беконної відгодівлі використовують молодняк скоростиглих порід, таких як велика біла, аландрас, естонська беконна. На відгодівлю поставляють молодняк вагою 25-ЗО кг. Процес триває не більше 7 міс. для досягнення живої ваги 90-100 кг. Цей тип вимагає нормованої годівлі повноцінними раціонами.

Сальна відгодівля ґрунтується, зазвичай, на вибракуваних свиноматках. Процес триває близько 100 днів з високими середньодобовими приростами (800-1000 г), причому використовують дешеві об'ємні корми - коренеплоди, зелень, харчові відходи та ін.

Від галузі свинарства також отримують цінне органічне добриво.

Вівчарство - найбільш стародавня галузь, яка забезпечує народне господарство країни такими важливими продуктами, як вовна, овчина, смушки, баранина та молоко. Дуже цінним продуктом вівчарства є вовна. З неї виробляють тканини, сукна, ковдри, килими тощо. З овчини і смушки шиють кожухи, шуби, шапки, коміри. Баранина - високопоживне смачне м'ясо

з низьким змістом холостерину, а з овечого молока виготовляють тверді сири високої якості й бринзу. На товари, виготовлені з продукції вівчарства, завжди високий попит.

Вівці невибагливі до умов утримання та годівлі, їх можна утримувати безпосередньо на пасовищах, під легкими і недорогими навісами або у звичайних загорожах. Вони використовують на корм понад 80 % видів рослин, а велика рогата худоба - лише 10-12 %. Це дає змогу не лише використовувати малопродуктивні природні угіддя, найдешевші грубі та соковиті корми, а й сприяє підвищенню ефективності використання всіх сільськогосподарських угідь, зокрема в степових і гірських районах країни* Оплата корму дуже висока, а виробничі витрати на утримання овець незначні. За раціональної організації та чіткої селекційної роботи вівчарство може бути високорентабельним, істотно впливати на рівень економіки підприємства. Ця галузь може бути партнером будь-якій іншій. Вона дуже добре поєднується з виробництвом зернових і зернобобових, скотарством, іншими галузями сільськогосподарського виробництва.

Птахівництво - це найскоростигліша й економічно вигідна галузь тваринництва, яка забезпечує населення високопо-живними дієтичними продуктами - яйцями і м'ясом, що за поживністю переважають більшість продуктів харчування, а легку промисловість - цінною сировиною. Курячі яйця містять близько 12 % повноцінних білків і 12 % жирів від власної маси, вітаміни та мінеральні речовини, куди входять кальцій, фосфор, залізо і йод. Через це вони є висококалорійними і добре засвоюються організмом людини. Науково обґрунтована норма споживання яєць на одну людину на рік становить 280 шт.

Високу поживність і дієтичні якості має м'ясо птиці. Куряче й індиче м'ясо містить 23 % протеїну і близько 25 % жирів, а качине - відповідно 23 і 34, гусяче - 16 і 46 %. Індиків, качок і гусей переважно вирощують на м'ясо.

Цінною супутньою продукцією птахівництва є пух і перо, з яких виготовляють подушки, ковдри, галантерейні вироби, а пташиний послід - цінне добриво для сільськогосподарських культур. Відходи інкубації та забою птиці використовують для виготовлення кормової муки.

Позитивним є те, що відтворення птиці відбувається інкубацією яєць, яка не залежить від природних умов і дає змогу впродовж року вирощувати генетичний матеріал для комплектування маточного поголів'я. Це допомогає рівномірно виробляти продукцію, отримувати доходи від ЇЇ реалізації і найповніше використовувати на підприємстві трудові ресурси.