В умовах ринкових відносин, які характеризуються різноманіттям форм власності, в тому числі приватною конкуренцією товаровиробників, підприємництвом і відсутністю державного контролю за виробництвом та розподілом виготовленої продукції, зростає значення основної ланки промисловості й народного господарства в цілому - підприємства (фірми).

Економіка підприємства (від грец. oikos - господарство, nomos -закон) вивчає об'єктивні економічні закони й закономірності ведення господарювання, включає широкий спектр управлінських, організаційних, техніко-економічних та інформаційних проблем, форм, методів і правил раціонального використання ресурсів з метою створення й розподілу матеріальних і духовних благ, без яких не може обходитися ні окремий індивідум, ні суспільство в цілому.

Якщо економіка є фундаментом, на якому лежать усі без винятку компоненти системи життєзабезпечення людей, то її основною ланкою або ядром є підприємства (фірми), де виробляються всі матеріальні блага. Питанням практичної діяльності підприємства, процесам, які протікають у ньому щодо виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ, і присвячений цей посібник.

Структуру і зміст навчального посібника розроблено відповідно до державного освітнього стандарту вищої освіти. Посібник є продовженням комплексу навчальних видань.

Колектив авторів використовував поняття "підприємство", "фірма" і "організація" як рівнозначні.

Цей навчальний посібник задуманий як самовчитель з економіки підприємства. В кожній темі в доступній формі стисло подано конкретний теоретичний та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, схем, рисунків, розрахунків, формул тощо, даються питання для самоперевірки, використана та рекомендована література.

Навчальний посібник написано і побудовано так, щоб студент самостійно міг розібратися в економічних термінах, поняттях, теорії питання та інших нюансах економіки. Теми навчального посібника розміщені згідно з програмою курсу. Колектив авторів вважає, що такий виклад і розміщення матеріалу сприятиме кращому його засвоєнню та розумінню економічних процесів, які відбуваються на підприємстві. Під час підготовки посібника було використано досвід зарубіжного менеджменту і виробничого підприємництва, офіційні матеріали державних органів, літературні джерела.

Навчальний посібник призначений головним чином для студентів вузів і осіб, які самостійно вивчають економіку підприємства і підприємництво. Він буде також корисним викладачам, керівникам підприємств і фахівцям незалежно від роду їхньої діяльності.

Колектив авторів буде вдячний читачам за зауваження й пропозиції як щодо поліпшення змісту навчального посібника, так і за формою викладу матеріалу.

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВО (ОРГАНІЗАЦІЯ)

План

1.1. Коротка характеристика та класифікація підприємств.

1.2. Структура підприємства.

1.3. Внутрішнє середовище підприємства.

1.1. Коротка характеристика та класифікація підприємств

Первинною ланкою в системі національного виробництва є підприємство (фірма). Підприємство - суб'єкт виробничо-господарської діяльності, який на свій ризик здійснює самостійну діяльність, спрямовану на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товару, виконання робіт або надання послуг, і який зареєстрований у цій якості у встановленому законом порядку. Згідно з Господарським кодексом України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, чи іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Виробниче підприємство характеризується виробничо-технічною, організаційною, економічною і соціальною єдністю. Виробничо-технічна єдність визначається комплексом засобів виробництва, що володіють технологічною єдністю й взаємозв'язком окремих стадій виробничих процесів, у результаті яких сировина й матеріали, які використовуються на підприємстві, перетворюються на готову продукцію. Також вони дають змогу надавати послуги й виконувати певні роботи на стороні з метою отримання прибутку. Організаційна єдність визначається наявністю єдиного колективу та єдиного керівництва, що знаходить відображення в загальній і організаційній структурі підприємства. Економічна єдність визначається спільністю економічних результатів роботи (обсягом реалізованої продукції, рівнем рентабельності, масою прибутку, фондами підприємства тощо), і головне - задоволенням потреб споживача й отриманням прибутку, як основною метою діяльності.

Відзначимо, що підприємство - насамперед не виробнича, не економічна, а соціальна одиниця. Це колектив людей різної кваліфікації, пов'язаних певною соціально-економічною метою й інтересами, а отримання прибутку є основою для задоволення потреб (як матеріальних, так і духовних) усього колективу. Тому найважливішими завданнями підприємства є виплата персоналу соціально справедливої заробітної плати, яка забезпечувала б відтворювання робочої сили, створення нормальних умов праці й відпочинку, можливостей для професійного зростання тощо.

Підприємство - не тільки господарюючий суб'єкт економіки, й юридична особа.

Юридичною особою визнається організація, яка:

o має відособлене майно у власності, господарському веденні або оперативному управлінні;

o відповідає майном за своїми зобов'язаннями;

o може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права;

o має зобов'язання;

o може бути позивачем і відповідачем у суді;

o має самостійний баланс або кошторис (ознаки юридичної особи). Юридична особа підлягає державній реєстрації й діє або на підставі статуту, або установчого договору та статуту, або тільки установчого договору. У статуті відображаються організаційна й правова форми підприємства (фірми), його найменування, поштова адреса, предмет і мета діяльності, статутний капітал, порядок розподілу прибутку, органи контролю, перелік і місцезнаходження структурних одиниць, що входять до складу фірми, умови її реорганізації та ліквідації. Юридичні особи повинні мати статутний капітал, самостійний баланс і кошторис.

Статутний капітал - фіксована сума основного і оборотного капіталу підприємства. Він утворюється на момент його створення і перебуває в розпорядженні підприємства впродовж усього терміну його функціонування.

Статутний капітал акціонерного товариства не може бути менший, ніж сума, еквівалентна 1250 мінімальним зарплатам (береться рівень мінімальної зарплати на момент створення товариства). Станом на 1 жовтня 2008 року рівень мінімальної заробітної плати еквівалентний 545 грн, отже, статутний капітал акціонерного товариства не може бути менший, ніж 681 250 грн (приблизно 138 465 дол. США), для інших організаційно правових норм неменший еквівалента 100 мінімальних рівнів заробітної плати, діючого на момент заснування товариства, який еквівалентний 545 грн станом на 1 жовтня 2008 р. Таким чином, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю не може бути менший ніж 545 00 грн (близько 11 000 дол. США).

Залежно від організаційно правової форми підприємства його статутний капітал формується за рахунок різних джерел (табл. 1.1). Статутним капіталом він називається тому, що його розмір фіксується в статуті підприємства, який підлягає реєстрації в установленому порядку. Статутний капітал - це сума коштів, наданих власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства.

Таблиця 1.1. Формування статутного капіталу

Схема функціонування статутного капіталу підприємства зображена на рис. 1.1.

Засоби виробництва - це сукупність усіх матеріальних елементів, які беруть участь у процесі виробництва продукції. Вони поділяються на засоби праці й предмети праці. Засоби виробництва, виражені у вартісній формі, становлять виробничі фонди, які розподіляються на основні й обігові. Засоби праці становлять речовий зміст основних виробничих фондів, а предмети праці - обігових виробничих фондів.

Статутний капітал підприємства є основним джерелом власних засобів і в грошовій формі є пасивом підприємства, а в продуктивній формі - його активом. Активи і пасиви підприємства збалансовані, тобто завжди рівні, що відображається в балансі підприємства. Спрощена схема балансу підприємства подана в табл. 1.2.

Спрощену схему балансу підприємства можна стисло записати у вигляді такої формули:

Власний капітал = Актив балансу - Позиковий капітал

Підприємство має розрахунковий рахунок у банку і є юридичною особою.

Рис. 1.1. Схема функціонування статутного капіталу підприємства

Таблиця 1.2. Спрощена схема балансу підприємства

Поняття "підприємство" і "фірма" мають загальні й відміні риси, і чим більша фірма, тим більше відмінностей. По-перше, підприємство - об'єкт економічних відносин у рамках, як правило, загального капіталу (індивідуального або колективного), тоді як фірма - суб'єкт економічних відносин між різними "автономними капіталами" (підприємств, фірм, концернів тощо). Тому з погляду концентрації капіталу фірма - це корпорація зі складною системою фінансової залежності між її структурними підрозділами.

По-друге, поява терміна "фірма" зумовлено широким розповсюдженням у західній економіці акціонерної форми господарювання - акціонерних компаній, пов'язаних один з одним системою участі. Система участі здійснює суттєву дію на розмивання галузевої належності, оскільки дає змогу скуповувати контрольні пакети акцій підприємств різних галузей. Тому особливістю великої фірми є її багатогалузева структура.

Багато підприємств входять до складу тих або інших фірм. Фірма - юридично самостійна підприємницька одиниця. Нею може бути як великий концерн, так і невелика компанія. Сучасна фірма звичайно складається з декількох підприємств. Якщо ж фірма складається з одного підприємства, то в цьому випадку підприємство й фірма означають один і той самий об'єкт економічної діяльності.

Процес формування багатогалузевих фірм отримав назву "диверсифікація", яка виступає сучасною формою концентрації виробництва й утворення великих фірм. Тому з погляду концентрації виробництва - це багатогалузевий концерн, у якому структурними одиницями виступають підприємства різних галузей економіки. Є й інші відмінності між поняттями "підприємство" та "фірма".

Фірма відносно виробничих одиниць, які входять до її складу, є органом підприємницького управління. Звичайно саме фірма, а не підприємство виступає як господарюючий суб'єкт на ринку, здійснює цінову політику, веде конкурентну боротьбу, бере участь у розподілі прибутку, задає темпи і визначає напрями науково-технічного прогресу. Підприємство (фірма) є первинною ланкою народного господарства і від ефективності його функціонування залежить добробут населення.

Представництво - відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований зовні його місцезнаходження, який представляє інтереси юридичної особи і здійснює її захист. Філія - відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований зовні його місцезнаходження і здійснює всі його функції або їхню частину, в тому числі функцію представництва. Представництва і філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи і діють на підставі затверджених положень.