У цьому параграфі ви дізнаєтесь: що розуміють під неплатоспроможністю підприємства; які існують шляхи подолання неплатоспроможності підприємства; у чому відмінність між станом боржника і банкрута; за яких умов може бути порушена процедура банкрутства щодо підприємства; яка черговість погашення зобов'язань перед кредиторами передбачена чинним законодавством.
Процедура банкрутства щодо підприємства може бути порушена у разі його неплатоспроможності. Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі з заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення його платоспроможності.
Залежно від рівня платоспроможності підприємство в законодавчому порядку може бути визнано боржником або банкрутом. Відмінність між боржником і банкрутом полягає в тому, що банкрут, згідно із законом, може відновити свою платоспроможність тільки шляхом банкрутства із застосуванням ліквідаційної процедури. А стан боржника - це тимчасовий стан, за якого підприємство обов'язково повинне відновити свою платоспроможність і погасити свої зобов'язання. Боржник може уникнути банкрутства, відновити свою платоспроможність, скориставшись реальними можливостями закону в процесі санації.
Рис. 15.3. Шляхи подолання неплатоспроможності підприємства
Справу про банкрутство з можливістю наступної санації підприємства може бути порушено за заявою кредиторів підприємств а-боржника або за ініціативою керівництва підприємства з метою проведення санації підприємства (рис. 15.4).
У першому випадку до суду звертаються кредитори підприємства, які мають подати заяву про порушення справи про банкрутство, якщо сума безперечних вимог кредиторів до боржника сукупно становить не менше 300 мінімальних заробітних плат і таку заборгованість не було погашено протягом трьох місяців з моменту настання строку платежу. З моменту порушення справи про банкрутство за цим варіантом існує ймовірність банкрутства та ліквідації підприємства. Тому доведеться до-
Рис. 15.4. Процедура порушення справи про банкрутство
класти чимало зусиль, щоб довести кредиторам можливість санації. Після порушення справи необхідно в стислі строки, протягом трьох місяців з моменту винесення господарським судом рішення про санацію підприємства, розробити і подати на розгляд комітету кредиторів план санації. Погоджений і затверджений комітетом кредиторів план санації потрібно направити до господарського суду на затвердження.
Доцільніше для підприємства боржника застосування другого варіанта - порушення справи про банкрутство з ініціативи керівника підприємства-боржника, оскільки в цьому випадку справу про банкрутство спочатку порушують л метою санації підприємства; керівником санації, як правило, призначають керівника підприємства, а отже, втрата контролю над підприємством зводиться до мінімуму. Цей шлях не с несподіваним для підприємства-боржника - йому, як правило, передує великий обсяг досудової роботи, у тому числі й розроблення плану санації. Зазначений алгоритм порушення справи про банкрутство є найбільш оптимальним та найбезпечнішим для підприємства-боржника. Проте якщо підприємство не зможе виконати план санації і відновити свою платоспроможність, його може бути ліквідовано.
Відповідно до Закону України одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на всі вимоги кредиторів, що виникли після порушення справи, але внесені до вимог конкурсних кредиторів, тобто призупиняється виконання зобов'язань, у тому числі за податками і зборами. Дії мораторію не поширюються на виплату заробітної плити, аліментів, авторських винагород, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, а також на вимоги кредиторів, що виникли після порушення справи про банкрутство. Крім того, на період дії мораторію не нараховують штрафів та пені, не застосовують інших штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
Протягом 30 днів після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство конкурсні кредитори мають право подати до господарського суду з вимогами до боржника. Якщо цього не сталося, такі вимоги вважаються погашеними.
Існує черговість погашення зобов'язань перед кредиторами. По-перше, задовольняються:
- вимоги, забезпечені заставою;
- виплата вихідної допомоги звільненим працівникам;
- витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді (витрати на оплату державного мита, витрати заявника на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною, витрати арбітражного керуючого, пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута, витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням арбітражного суду за рахунок їх коштів);
По-друге, задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута;
По-третє, чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів;
По-четверте, задовольняються вимоги кредиторів, незабезпечені заставою, у тому числі й вимоги кредиторів, що виникли у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації;
По-п'яте, задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства та інші.