Економіка праці та соціально-трудові відносини - Грішнова О.А. - 13.5. Методи нормування трудових процесів

У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними методами.

Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають встановлення норм в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці. При досвідному методі норми визначаються на основі особистого досвіду нормувальника, а при статистичному — на основі статистичних даних про фактичні затрати часу на виконання аналогічної роботи в минулому. Досвідно-статистичні методи не можна вважати науковими, оскільки норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці. Такі норми не забезпечують ефективне використання виробничих ресурсів і повинні замінятися нормами, встановленими аналітичними методами.

За допомогою аналітичних методів проводиться наукове обґрунтування норм праці на підставі аналізу конкретного трудового процесу. Для цього операція, яка нормується, розділяється на складові елементи; потім визначаються технічні, організаційні, економічні та інші фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елементу; далі проектується раціональний склад операції і послідовність виконання її елементів із врахуванням оптимального поєднання факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються затрати часу на кожен елемент, і їх сума, що визначає норму часу на операцію в цілому. Одночасно повинні розроблятися організаційно-технічні заходи, що забезпечують впровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми.

За методикою одержання вихідних даних аналітичні методи поділяються на аналітично розрахункові і аналітичнодослідні.

Якщо затрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому визначаються на основі нормативних матеріалів (науково обґрунтованих міжгалузевих, галузевих чи місцевих нормативів), такий метод називається аналітично-розрахунковим.

Якщо затрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірювань цих затрат на досліджуваних робочих місцях шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу, такий метод називається аналітично-дослідним.

Нерідко зустрічаються випадки одночасного використання обох різновидів аналітичного методу, коли одні елементи норми часу встановлюються за нормативами, а інші — на основі конкретних вимірювань.

На практиці найпоширеніший аналітично-розрахунковий метод, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм.

Досягнення рівнонапруженості норм — важлива і складна проблема. Для її вирішення необхідно забезпечити високу якість і єдність нормативних матеріалів, методів і методик нормування праці; достатню кваліфікацію технологів та спеціалістів з нормування праці; матеріальну і моральну зацікавленість працівників у високій якості норм праці.

Резюме

Нормування праці — це основа ЇЇ організації на підприємстві, це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.

Основними об'єктами нормування праці є робочий час, обсяг роботи, зона обслуговування, витрати енергії працівників.

Раціональне використання робочого часу на підприємстві починається із встановлення найдоцільніших режимів праці і відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими. Для виявлення резервів раціональнішого використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за такими напрямками: а) час роботи і час перерв у роботі; б) нормований і ненормований робочий час. Коефіцієнт використання робочого часу показує рівень організації праці на підприємстві і розраховується діленням фактичної тривалості робочого дня на нормальну.

Нормативні матеріали (нормативи) — це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці для конкретних трудових процесів аналітично-розрахунковим методом. Вони класифікуються за такими видами: нормативи режимів роботи устаткування; нормативи часу; нормативи обслуговування; нормативи чисельності та нормативи підлеглості. Конкретні норми праці для певного трудового процесу визначаються безпосередньо на підприємстві на основі одного або кількох трудових нормативів. За призначенням розрізняють норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, підлеглості, співвідношення кількості працівників, нормовані завдання.

У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними методами. За методикою одержання вихідних даних аналітичні методи поділяються на аналітично-розрахункові і аналітично-дослідні. На практиці найпоширеніший аналітично-розрахунковий метод, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм.

У ринкових умовах науково обґрунтоване нормування праці стає одним із найдієвіших засобів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, а отже — зниженню собівартості продукції і підвищенню ефективності господарювання.

Терміни і поняття

Аналітичні методи нормування трудових процесів

Досвідно-статистичні методи нормування трудових процесів

Наукове обґрунтування норм

Норма праці

Нормативні матеріали для нормування праці

Нормативи обслуговування

Нормативи підлеглості

Нормативи режимів роботи устаткування

Нормативи часу

Нормативи чисельності

Нормування праці

Норми виробітку

Норми обслуговування

Норми підлеглості

Норми часу

Норми часу обслуговування

Норми чисельності

Нормовані завдання

Об'єкти нормування праці

Режим праці й відпочинку добовий

Режим праці й відпочинку місячний

Режим праці й відпочинку тижневий

Запитання та завдання для індивідуальної роботи

1. Поясніть значення і основні завдання нормування праці.

2. Назвіть і охарактеризуйте об'єкти нормування праці.

3. Розкрийте структуру витрат робочого часу.

4. Як розраховується і що характеризує коефіцієнт використання робочого часу?

5. Що таке нормативи? Які види нормативів для нормування праці ви знаєте?

6. Порівняйте зміст понять "норматив" і "норма".

7. Як класифікуються норми праці? Назвіть їх основні види.

8. Охарактеризуйте методи нормування трудових процесів. Порівняйте їх прогресивність.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Абрамов ВМ.,Данюк ВМ.,ГриненкоАМ., Колот AM., Чернов В.І. Нормування праці: Підручник / За ред. В.М. Данюка і В.М. Абрамова. — К., 1995. — 208 с.

2. Генкин БМ. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. — М.: Издательская группа "НОРМА-ИНФРА-М", 1998. — 384 с. — Гл. 7,9.

3. Кодекс законів про працю України. — К.: Парламентське вид-во, 2003. —108 с.

4. Нижник ВМ. Затрати і результати праці в транзитивній економіці (проблеми теорії та практики). — Хмельницький: Поділля, 2000. — 359 с.

5. Про заходи поліпшення нормування праці в народному господарстві: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 р. № 197 // Законодавство України про працю станом на 25 травня 1999 р. — К.: Істина, 1999.

6. РофеАЛ. Научная организация труда: Учеб. пособие. — М.: МИК, 1998. —320 с.

7. Типовые нормы времени на работы, выполняемые экономистами по труду на производстве. — М.: Экономика, 1985.

8. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. — М.: Изд-во МГУ: Изд-во ЧеРо, 1996. —623 с —Гл. 11.

9. Экономика труда: (социально-трудовые отношения) / Под ред. Н.А. Волгина, Ю.Г. Одегова. — М.: ЭКЗАМЕН, 2002. — 736 с. — Гл. 5.2,5.3.