Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - Шкурупій О.В. - 2.9. Модель альтернативних витрат Г. Хаберлера (G Habrler)

На відміну від підходів Д. Рікардо, який брав за вихідну умову побудови моделі кількість товарів, що виробляється, і розглядав розбіжність у затратах робочого часу на їх виробництво, Г. Хаберлер (G Habrler) запропонував інтерпретувати цей підхід інакше - на основі альтернативних витрат (або витрат заміщення).

Модель альтернативних витрат Г. Хаберлера передбачає графічну побудову та аналіз кривої виробничих можливостей у рамках ситуації двокраїнової економіки і дозволяє визначити оптимальне співвідношення у виробництві товарів за умов використання наявних ресурсів і новітньої (найліпшої) технології. Країни, як показують дослідження Г. Хаберлера, експортують переважно продукцію тих галузей, в яких вони володіють ексклюзивною технологію. У разі поширення такої технології та її доступності до використання в інших країнах експорт згаданої країни поступово падає, що породжує зміни у структурі світової торгівлі. Потрібно зазначити, що підходи, запропоновані Г. Хаберлером стосовно використання стандартної моделі економіки як основного інструмента дослідження процесів міжнародної торгівлі, тісно пов'язані з теорією технологічного розриву.

2.10. Теорія технологічного розриву (theory of technological gap)

Теорія технологічного розриву розроблена М. Познером (M. Posner), який довів, що кожна індустріальна країна здатна зробити прорив у будь-якому напрямі науки, техніки, технології, у результаті якого одержані винаходи можуть бути освоєнні виробництвом. Такі процеси, що відбуваються в індустріальних країнах, не збігаються у часі, тому у тих країнах, в яких були досягнуті технологічні переваги, виникають одночасно і переваги конкурентні. Це дає можливість зазначеним країнам діставати монопольну ренту. При цьому зазначена ситуація може виникнути за однакової ресурсної забезпеченості країн - учасниць світової торгівлі.

Визначення періоду, впродовж якого країна - продуцент інновації буде найактивніше експортувати новий вид продукції, зроблено М. Познером на основі порівняння імітаційного лага з лагом попиту.

Імітаційний лаг (imitation lag) визначається як проміжок часу між появою новітнього продукту в одній з країн і налагодженням випуску такого товару національними виробниками в інших країнах. Лаг попиту (demand lag) визначається як проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни і тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання. їх різниця, обчислена в одиницях виміру часу, показує тривалість чистого лага, тобто періоду, коли експортні операції найбільш дієві та результативні.

Наукові підходи М. Познера справедливі як для визначення умов експорту готових продуктів, так і для експорту технологій. Закономірно, що в умовах сучасних світогосподарських процесів для утримання країною позиції провідного експортера потрібні системні заходи державного регулювання зі сприяння розвитку інноваційній діяльності, постійна та активна підтримка процесів, пов'язаних із проведенням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та впровадження їх результатів у практику.

2.11. Теорія життєвого циклу товару (product cycle theory)

Теорія життєвого циклу товару - це теорія, яка пояснює мотиви і спрямування зовнішньої торгівлі, зумовлені невідповідністю фаз життєвого циклу товарів у різних країнах.

Автором теорії життєвого циклу товару є Р. Вернон (R. Vernon). Як і М. Познер, він спрямував наукові дослідження на з'ясування конкурентних переваг національних фірм в умовах розриву різних країн, викликаних існуючими умовами виробництва. Але Р. Вернон такий розрив пов'язав не з розбіжністю в освоєнні технічного прогресу, а з місцеположенням товару у точці проходження ним фази розвитку виробництва.

Р. Вернон досліджував якісні зміни у сприйнятті товару покупцем, що відбуваються протягом життя товару - від впровадження, зростання, зрілості і до спаду. В теорії продуктового циклу, як правило, виділяються три етапи: 1) поява нового продукту на ринку (new product stage); 2) зрілість продукту (standardized product stage); 3) випуск стандартизованого продукту (maturing product stage).

Переміщення товару з внутрішнього ринку на зовнішній виникає мірою досягнення фази зростання та особливо зрілості. Підставою для цього слугує те, що національні ринки освоюють різні цикли виробництва неодночасно, тобто має місце розбіжність фаз життєвого циклу в окремих країнах. Це дозволяє, по-перше, одержувати на зовнішньому ринку монополістичний прибуток; по-друге, подовжувати життя товару в найбільш продуктивній фазі, яка дає фірмі найбільшу масу прибутку, якщо товар буде експортуватися.

Отже, міжнаціональні перепади фаз життєвого циклу товару створюють умови для одержання монопольного прибутку винятково при здійсненні зовнішньоекономічних стратегій.