Імпортні квоти - це традиційний протекціоністський захід. Загальні відмінності їх від мит полягають у тому, що:
- це більш жорсткий спосіб обмеження іноземної конкуренції;
- використання квот не дає додаткових надходжень до державного бюджету;
- у випадку застосування квот іноді можна добитися дещо більшої гнучкості системи обмежень;
- наслідки введення квот щодо реакції ринку та розподілу економічних вигід можна передбачити менш точно, ніж у разі введення мит.
Порівняння імпортного мита та імпортної квоти наведено в таблиці 6.4 [56].
Таблиця 6.4. ПОРІВНЯННЯ ІМПОРТНОГО МИТА ТА ІМПОРТНОЇ квоти
Напрями порівняння | Імпортне мито | Імпортна квота |
Використання доходу | Від споживачів до державного бюджету | Від споживачів до фірм, що імпортують товари |
Зміна внутрішнього попиту на товар | Приводить до збільшення імпорту товару | Приводить до збільшення внутрішньої ціни на товар |
Сфера виконання | Здійснюється митними органами | Потребує створення системи розподілу імпортних ліцензій |
Наслідки використання | Залежить від коливання імпортних цін | Обмежує імпорт бажаним обсягом |
6.5. Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню
У ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зазначено, що перелік товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, інформація про строк дії ліцензій та внесення будь-яких змін до них, порядок подання та розгляду заявок опубліковуються в офіційних друкованих виданнях України з повідомленням відповідного комітету СОТ протягом 60 днів з дня опублікування та наданням копій цих публікацій.
Публікація включає таку інформацію:
- перелік товарів, що підлягають процедурам ліцензування;
- контактний пункт для надання інформації про право на одержання ліцензії;
- адміністративний орган (органи) для подання заявок на ліцензію; дату і назву публікації, в якій викладено процедури ліцензування;
- зазначення того, чи є ліцензування автоматичним або неавтоматичним;
- адміністративні цілі - у випадку процедур автоматичного ліцензування імпорту;
- зазначення заходів, що застосовуються через процедури ліцензування, - у випадку процедур неавтоматичного ліцензування імпорту;
- очікуваний термін тривалості процедури ліцензування, якщо його може бути встановлено з певною мірою ймовірності, а якщо ні - то причину, чому цю інформацію не може бути надано.
У разі, якщо квота розподіляється серед держав-постачальників, інформація про розподіл квоти підлягає опублікуванню з повідомленням про це інших держав, зацікавлених у постачанні в Україну певних товарів.
Офіційне опублікування здійснюється за 21 день до дати запровадження режиму ліцензування, але не пізніше зазначеної дати. На запит зацікавленої держави - члена СОТ повинна надаватися відповідна інформація щодо:
- порядку застосування обмежень;
- кількості виданих за певний період ліцензій із зазначенням у разі необхідності обсягу та/або вартості товарів;
- розподілу ліцензій серед держав-постачальників;
- статистичних даних про обсяги та/або вартість товарів.
Так, наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р №1І83 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2011 рік" було встановлено обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2011 році та перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2011 році.
В Україні вперше режим ліцензування і квотування було застосовано відносно експорту товарів у 1992 р. Майже 280 товарних позицій підпали під такий режим регулювання експорту. Тобто, практично всі потенційні товари, які можна було реалізувати на світовому ринку: продукція сільського господарства, хімічної промисловості, сировина, чорні й кольорові метали та вироби з них. Основна причина жорсткої системи нетарифного регулювання експорту полягала у великій різниці між внутрішніми цінами та цінами світового ринку. Цінова різниця давала змогу отримувати значні прибутки від продажу товарів на експорт [56].
Україна за роки своєї незалежності досить активно використовувала кількісні обмеження з метою регулювання експортно-імпортних операцій.
Нормами СОТ вимагається, у разі застосування за певних умов кількісних обмежень, робити це у недискримінаційний спосіб, прозоро та передбачувано, із публічним повідомленням про правила стосовно таких обмежень та розподіл квот [146] .
З дати вступу до СОТ Україна взяла на себе зобов'язання, наприклад, розподіляти тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ; не реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони; будь-які заходи здійснювати та застосовувати однаково, неупереджено, обґрунтовано, прозоро, передбачувано та справедливо; до внесення змін до положень стосовно тарифних квот попередньо публічно повідомляти; торговим партнерам надавати можливості зробити коментарі до прийняття остаточних рішень щодо змін.
6.6. Види і способи розподілу ліцензій
6.7. Механізм оформлення документів для отримання ліцензій
6.8. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні субсидії, експортні кредити, спеціальні імпортні процедури
6.9. Антидемпінгові заходи та антидемпінгові мита
6.10. Технічні бар'єри. Вимоги про вміст місцевих компонентів. Внутрішні податки і збори
6.11. Сертифікація та стандартизація імпортних товарів
6.12. Вимоги до пакування та маркування товарів
6.13. Сутність політики державних закупівель
Розділ 7. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ