Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - Тюріна Н.М. - 6.4. Порівняльний аналіз ефективності застосування імпортного тарифу та імпортної квоти

Імпортні квоти - це традиційний протекціоністський захід. Загальні відмінності їх від мит полягають у тому, що:

- це більш жорсткий спосіб обмеження іноземної конкуренції;

- використання квот не дає додаткових надходжень до державного бюджету;

- у випадку застосування квот іноді можна добитися дещо більшої гнучкості системи обмежень;

- наслідки введення квот щодо реакції ринку та розподілу економічних вигід можна передбачити менш точно, ніж у разі введення мит.

Порівняння імпортного мита та імпортної квоти наведено в таблиці 6.4 [56].

Таблиця 6.4. ПОРІВНЯННЯ ІМПОРТНОГО МИТА ТА ІМПОРТНОЇ квоти

Напрями порівняння

Імпортне мито

Імпортна квота

Використання доходу

Від споживачів до державного бюджету

Від споживачів до фірм, що імпортують товари

Зміна внутрішнього попиту на товар

Приводить до збільшення імпорту товару

Приводить до збільшення внутрішньої ціни на товар

Сфера виконання

Здійснюється митними органами

Потребує створення системи розподілу імпортних ліцензій

Наслідки використання

Залежить від коливання імпортних цін

Обмежує імпорт бажаним обсягом

6.5. Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню

У ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зазначено, що перелік товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, інформація про строк дії ліцензій та внесення будь-яких змін до них, порядок подання та розгляду заявок опубліковуються в офіційних друкованих виданнях України з повідомленням відповідного комітету СОТ протягом 60 днів з дня опублікування та наданням копій цих публікацій.

Публікація включає таку інформацію:

- перелік товарів, що підлягають процедурам ліцензування;

- контактний пункт для надання інформації про право на одержання ліцензії;

- адміністративний орган (органи) для подання заявок на ліцензію; дату і назву публікації, в якій викладено процедури ліцензування;

- зазначення того, чи є ліцензування автоматичним або неавтоматичним;

- адміністративні цілі - у випадку процедур автоматичного ліцензування імпорту;

- зазначення заходів, що застосовуються через процедури ліцензування, - у випадку процедур неавтоматичного ліцензування імпорту;

- очікуваний термін тривалості процедури ліцензування, якщо його може бути встановлено з певною мірою ймовірності, а якщо ні - то причину, чому цю інформацію не може бути надано.

У разі, якщо квота розподіляється серед держав-постачальників, інформація про розподіл квоти підлягає опублікуванню з повідомленням про це інших держав, зацікавлених у постачанні в Україну певних товарів.

Офіційне опублікування здійснюється за 21 день до дати запровадження режиму ліцензування, але не пізніше зазначеної дати. На запит зацікавленої держави - члена СОТ повинна надаватися відповідна інформація щодо:

- порядку застосування обмежень;

- кількості виданих за певний період ліцензій із зазначенням у разі необхідності обсягу та/або вартості товарів;

- розподілу ліцензій серед держав-постачальників;

- статистичних даних про обсяги та/або вартість товарів.

Так, наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р №1І83 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2011 рік" було встановлено обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2011 році та перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2011 році.

В Україні вперше режим ліцензування і квотування було застосовано відносно експорту товарів у 1992 р. Майже 280 товарних позицій підпали під такий режим регулювання експорту. Тобто, практично всі потенційні товари, які можна було реалізувати на світовому ринку: продукція сільського господарства, хімічної промисловості, сировина, чорні й кольорові метали та вироби з них. Основна причина жорсткої системи нетарифного регулювання експорту полягала у великій різниці між внутрішніми цінами та цінами світового ринку. Цінова різниця давала змогу отримувати значні прибутки від продажу товарів на експорт [56].

Україна за роки своєї незалежності досить активно використовувала кількісні обмеження з метою регулювання експортно-імпортних операцій.

Нормами СОТ вимагається, у разі застосування за певних умов кількісних обмежень, робити це у недискримінаційний спосіб, прозоро та передбачувано, із публічним повідомленням про правила стосовно таких обмежень та розподіл квот [146] .

З дати вступу до СОТ Україна взяла на себе зобов'язання, наприклад, розподіляти тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ; не реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони; будь-які заходи здійснювати та застосовувати однаково, неупереджено, обґрунтовано, прозоро, передбачувано та справедливо; до внесення змін до положень стосовно тарифних квот попередньо публічно повідомляти; торговим партнерам надавати можливості зробити коментарі до прийняття остаточних рішень щодо змін.

6.5. Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню
6.6. Види і способи розподілу ліцензій
6.7. Механізм оформлення документів для отримання ліцензій
6.8. Фінансові засоби нетарифного регулювання: експортні субсидії, експортні кредити, спеціальні імпортні процедури
6.9. Антидемпінгові заходи та антидемпінгові мита
6.10. Технічні бар'єри. Вимоги про вміст місцевих компонентів. Внутрішні податки і збори
6.11. Сертифікація та стандартизація імпортних товарів
6.12. Вимоги до пакування та маркування товарів
6.13. Сутність політики державних закупівель
Розділ 7. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru