Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O.A. - 14.5. Гарантії і фінансування купівлі-продажу

У здійсненні торгівлі, особливо, коли продавець і покупець не мали раніше тривалих ділових відносин, виникають значні ризики, пов'язані з нестачею інформації.

Продавець може не знати:

- чи є покупець платоспроможною особою;

-чи можна покладатися на інформацію про платоспроможність покупця від осіб, що з ним працювали;

- чи не виникне перешкод у переміщенні коштів із країни покупця у вигляді норм валютного регулювання (особливо, якщо мова йде про "тверду валюту");

- якщо дозволено приймати платіж у валюті покупця, наскільки великий ризик зміни валютного курсу;

- якщо немає заборон переказувати кошти з країни покупця, чи можуть виникнути які-небудь тимчасові затримки.

З іншого боку, покупець не знає:

- чи можна покладатися на те, що продавець поставить товар, і здійснити передоплату;

- чи будуть поставлені товари відповідати за якістю і кількістю домовленості сторін;

- чи будуть товари перевозитися достатньо кваліфікованим перевізником і чи будуть вони належним чином застраховані;

- чи можуть товари під час перевезення бути пошкодженими;

- чи надасть продавець покупцю такі документи, які дозволять продавцю вимагати товар у митних органів;

- чи надасть продавець документи, які підтверджують, що товар відповідає вимогам законодавства країни-продавця і країни-покупця (сертифікати відповідності, експортні й імпортні ліцензії т. ін.);

- які можуть виникнути затримки в одержанні товару в країні покупця.

Ці ризики можна значною мірою зменшити, якщо залучити до здійснення угоди третю сторону. Вона, як правило, краще інформована про аспекти торгової угоди, що викликають побоювання у сторін договору купівлі-продажу. Вона може взяти на себе частину ризику й у такий спосіб зменшити "тягар", що несуть сторони договору купівлі-продажу.

Продаж, за якого використовується акредитив, показує, як ці ризики можуть бути частково "перекладені" на третю особу, котра:

- має більше інформації;

- може належним чином оцінити ризики, що виникають;

- здатна звести ризик угоди до мінімуму.

В угоді з використанням акредитива такими особами можуть бути:

- банк продавця;

- банк покупця;

- принаймні один перевізник.

Гарантії продавцю

Акредитив - документ, за яким банк, що його випустив (банк-емітент), за умови надання продавцем усіх документів, до проданого товару (транспортних накладних, ліцензій, страхового сертифіката тощо), які підтверджують, що товар переданий перевізнику, зобов'язаний виплатити продавцю суму, зазначену в транспортній накладній.

14.6. Зберігання товару на складі

У деяких випадках виникає потреба у зберіганні товару, для якого немає місця в торговому закладі покупця. Є підприємства (товарні склади), що спеціально займаються зберіганням товарів. Іноді товар береться на зберігання й іншими підприємствами. Угоду з передачі товару на схов часто називають договором схову.

Договір схову, як правило, містить такі положення:

- одна сторона (зберігай) приймає від іншої сторони (довірителя) на схов певне майно, як правило, на певний строк;

- довіритель (або інша особа, що діє від його імені) має право в будь-який час вимагати майно, здане на зберігання;

- зберігач зобов'язаний видати майно за першою вимогою довірителя або особи, що діє від його імені (наприклад за дорученням), незалежно від терміну зберігання;

- зберігач зобов'язаний вжити всіх заходів, необхідних для збереження прийнятого майна;

- зберігач зобов'язаний безперешкодно допускати представників довірителя до приміщення, де зберігається майно, з метою перевірки комплектності;

- довіритель зобов'язаний після закінчення терміну дії договору одержати здане на збереження майно самостійно або видати доручення на одержання майна третій особі.

У торгівлі велике значення мають свідоцтва про приймання товарів на зберігання. За такими свідоцтвами (вони ще називаються складськими варантами) товар, що знаходиться на складі, може бути закладено або продано.