Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - 1.2.2. В чому полягають сутність теорії абсолютних переваг, її позитивні та негативні риси?

Розвиток міжнародної торгівлі в період переходу провідних країн до великого машинного виробництва зумовив появу теорії абсолютних переваг [33, с. 83-86; 57, с. 23-30; 68, с. 47-52; 10, с. 10-13].

Її автором став А. Сміт. У праці "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776 р.) він піддав критиці меркантилізм. А.Сміт дотримувався поглядів, згідно з якими багатство нації залежить не стільки від накопиченого ними запасу шляхетних металів (золота), скільки від можливостей економіки продукувати кінцеві товари і послуги. Тому найважливішим завданням уряду є не нагромадження золота і срібла, а здійснення заходів для розвитку виробництва на основі кооперації і поділу праці.

Теорія міжнародної торгівлі А. Сміта заснована на наступних передумовах:

* праця є єдиним чинником виробництва. Тільки вона впливає на продуктивність і ціну товару;

* повна зайнятість, тобто всі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;

* у міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, що торгують між собою тільки двома товарами;

❖ витрати виробництва залишаються постійними, а їх зниження збільшує попит на товар;

❖ ціна одного товару виражена в кількості праці, витраченого на виробництво іншого;

❖ транспортні витрати по перевезенню товарів з однієї країни в іншу не враховуються;

* зовнішня торгівля вільна від обмежень і регламентацій;

❖ міжнародна торгівля збалансована (імпорт оплачується експортом); чинники виробництва не переміщуються між країнами.

А. Сміт думав, що:

* уряди не повинні втручатися в зовнішню торгівлю. їм варто підтримувати режим відкритих ринків і свободи торгівлі; країни повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, у виробництві яких вони мають переваги, уторгувати ними в обмін на товари, перевагою у виробництві яких володіють інші країни;

❖ зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці шляхом розширення ринку за межі національних кордонів;

❖ експорт, є позитивним чинником для економіки країни, тому що забезпечує збут надлишку продуктів, які не можуть бути продані на внутрішньому ринку;

❖ субсидії на експорт є податком на населення і призводять до підвищення внутрішніх цін і тому повинні бути скасовані.

Таким чином, А. Сміт стверджував, що для держави може бути вигідним не тільки продаж, але і купівля товарів на зовнішньому ринку. Він зробив спробу визначити, які саме товари вигідно експортувати, а які - імпортувати.

Відповідно до теорії абсолютних переваг країни експортують ті товари, які вони виготовляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), й імпортують ті товари, які виготовляються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких перевага належить їх торговим партнерам).

Теорія абсолютних переваг показує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Однак ця теорія не розглядає ситуацію, коли б яка-небудь країна мала абсолютну перевагу по всіх товарах або не мала б її по жодному товару. Це зробив Д. Рікардо.

1.2.3. В чому полягають сутність теорії порівняльних переваг, її значення та недоліки?

Д. Рікардо в роботі "Початок політичної економії й оподаткування" (1817 р.) розвинув теорію абсолютних переваг і довів, що в окремо взятій країні завжди Знайдеться товар, виготовлення якого більш ефективно, ніж виробництво інших при існуючому середньосвітовому рівні витрат.

Теорія міжнародної торгівлі Д. Рікардо заснована на наступних передумовах:

❖ вільна торгівля;

❖ постійні витрати виробництва;

* відсутність міжнародної мобільності робочої сили;

❖ відсутність транспортних витрат;

❖ відсутність технічного прогресу;

❖ повна зайнятість;

❖ існує один чинник виробництва (праця) [68, с. 53].

Відповідно до теорії порівняльних переваг країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виготовити з відносно нижчими витратами в порівнянні з іншими країнами; тоді торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від тою, чи є виробництво в одній з них абсолютно ефективнішим, ніж в іншій.

Іншими словами: підставою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі може слугувати винятково різниця у відносних витратах виробництва цих товарів, незалежно від абсолютної величини цих витрат.

Важливий внесок у концепцію Д. Рікардо був здійснений англійським економістом Дж. Стюартом Міллем, який у праці "Принципи політичної економії" показав, за якою ціною здійснюється обмін товарами між країнами.

В умовах вільної торгівлі товари будуть обмінюватися за таким співвідношенням цін, що встановлюється десь у проміжку між існуючими усередині кожної з країн відносними цінами на товари, якими вони торгують. Точний кінцевий рівень цін, тобто світових цін, взаємної торгівлі залежуватиме від обсягу світового попиту та пропозиції на кожний з цих товарів.

Відповідно до розробленої теорії, ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який потрібно експортувати, щоб оплатити імпорт. Тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари в кожній з торгуючих країн.

У такий спосіб ця теорія є основою визначення ціни з урахуванням порівняльних переваг.

За умов спеціалізації країн на торгівлі товарами, у виробництві яких вони мають відносні переваги, країни можуть одержати виграш від торгівлі (економічний ефект).

Виграш від торгівлі виникає внаслідок того, що країна здатна одержати за свої товари більше необхідних їй іноземних товарів з-за кордону, ніж у себе на внутрішньому ринку.

Значення теорії порівняльних переваг полягає в наступному:

❖ вперше описано баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Вартість товару визначається співвідношенням сукупного попиту та пропозиції на нього, пропонованих як усередині країни, так і з-за кордону;

* теорія справедлива стосовно будь-якої кількості товару і будь-якої кількості країн, а також для аналізу торгівлі між різними її суб'єктами;

❖ теорія обґрунтувала існування виграшу від торгівлі для всіх країн, що беруть участь у ній;

❖ з'явилася можливість будувати зовнішньоекономічну політику на науковому фундаменті [33, с. 96; 68, с. 59].

Обмеженість теорії порівняльних переваг полягає в тих вихідних передумовах, на яких вона будується. Вона не враховує вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів усередині країни; коливання цін і заробітної плати, міжнародний рух капіталу; не пояснює торгівлю між майже однаковими країнами, жодна з яких не має відносної переваги перед іншою.