Відсутність безпеки паралізує промислову і торгівельну ініціативу, боляче відгукується на всьому житті країни ...
В. І. Вернадський
Проблема захисту людини від небезпек актуальна з часів появи людства на Землі . З моменту виникнення людської цивілізації кожна людина дбає про власну безпеку та безпеку своїх близьких так само, як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування . Проте в цілому турбота людини про безпеку з'явилась тоді, коли вона почала усвідомлювати важливість певного обсягу знань та вмінь про небезпеки для здоров'я . Людська цивілізація досягає все більшої могутності, а проблема безпеки її існування стає все більш гострою . Гострота проблеми безпеки життєдіяльності людини в світі значно зросла на початку третього тисячоліття
Актуальність навчальної дисципліни безпека життєдіяльності пояснює необхідність навчання людей безпечним методам праці та життя, починаючи з дитячого і до похилого віку . Для цього були створені спеціальні освітні програми, які стали обов'язковими складовими світових стандартів освіти . Україна в освітньому плані з безпеки життєдіяльності приєдналася до Європейської програми навчання з ризиків РОІІМ-ОБЕ, яка передбачає тісний взаємозв'язок безпеки життєдіяльності з іншими предметами: фізіологією, гігієною, філософією, математикою, фізикою, хімією, біологією, інженерними науками, електронікою, медициною, психологією, ергономікою, педагогікою, екологією, соціологією, економікою і правом . Безпека життєдіяльності сьогодні формується як меганаука, без якої людство приречене на значні втрати Узагальнюючи знання з охорони праці, цивільної оборони, основ екології, валеології та інших наук безпека життєдіяльності відкриває нові горизонти використання основних положень цих наук для створення належних і безпечних умов праці та побуту .
Зрозуміло, що кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності . Підготовка студентів у рамках цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного (безпечного) виконання технологічних процесів самого різного рівня складності
На основі технологічних схем розгортання процедури прогнозування (мета діяльності - план діяльності - управління діяльністю), обґрунтованих теоретично та реалізованих практично, автори пропонують навчальний посібник з безпеки життєдіяльності, зміст якого вперше вибудовується на тлі поєднання принципу наступності та чітких цілеорієнтацій у забезпеченні достатніх рівнів предметної обізнаності та професійних якостей майбутнього фахівця . Як показує досвід, у навчальних програмах прогнозований рівень навченості не детермінується об'єктивними чинниками, що мали б налаштувати навчальний процес на формування в студента професійно значимих знань . Для усунення такого протиріччя, - змістове наповнення, з одного боку і відсутність конкретизованої мети діяльності, з іншого, - варто орієнтуватись на цільову програму - організаційний документ, що визначає змістовий компонент навчального матеріалу в особистісно-діяльнісному аспекті його реалізації . Особливість такої програми полягає в чіткому окреслені вимог до якості знань, що співвідносяться одночасно зі змістом навчального курсу та змістом професійних набутків майбутнього фахівця: заучування знань (3З), наслідування (НС), розуміння основного (РО), повне опанування знань (ПОЗ), уміння (У), навичка (Н), переконання (П) (див . табл . 1) .
За умов використання принципу наступності, чітких цілеорієнтацій у забезпеченні достатніх рівнів предметної та професійної
Таблиця 1
Класифікація компетентнісно-світоглядних характеристик якості знань
Вимірник якості знань | Позначення | Зразок операцій, віддзеркалення властивостей пізнавальної діяльності особистості |
Завчені знання | ЗЗ | Можливість механічного відтворення структури та основного обсягу навчального матеріалу |
Наслідування | НС | Можливість стислого відтворення основного змісту матеріалу за допомогою одного судження |
Розуміння основного | РО | Можливість аналогічного, повторювального використання операцій над навчальним матеріалом для засвоєння нових знань |
Повне опанування знань | ПОЗ | Спроможність до свідомого та продуктивного віддзеркалення всіх елементів навчального матеріалу в будь-якій структурі викладу |
Уміння | У | Здатність до свідомого включення основного змісту навчального матеріалу в нові інформаційні зв'язки та раціонального, компетентного використання в нестандартних ситуаціях |
Навичка | Н | Готовність до підсвідомого використання змісту навчального матеріалу (на автоматизованому рівні) в стандартних ситуаціях діяльності, що виступає показником компетентності спеціаліста |
Переконання | П | Свідоме включення змісту навчального матеріалу у власну життєдіяльність на рівні набутих компетенцій та світогляду |
компетентності, чіткому окреслені вимог до якості знань формування складової, що стосується забезпечення професійної компетентності та світогляду фахівця, буде гарантоване . У навчальному посібнику реалізується ідея інтеграції Державних освітніх стандартів на основі переходу до пошуково-креативних схем навчання . Побудовано дидактичну модель цілеспрямованого управління процесом формування дієвих знань на рівнях змістовно-діяльнісних та діяльнісно-особистісних якостей, в основу чого покладено єдність логіко-раціональних та емоціонально-ціннісних основ пізнавальної діяльності Авторами розроблено схеми етапів та результатів формування фахових якостей спеціаліста та встановлено характерні взаємозв'язки параметрів засвоєння знання з основними діяльнісними характеристиками . Здійснено теоретичне обґрунтування створеної інноваційної методичної системи підготовки спеціаліста на основі врахування тенденцій розвитку освітнього середовища
1.1. ВСТУП
1.2. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1.2.1. Конституційні основи безпеки життєдіяльності: право на життя і здоров'я, працю, свободу та державний захист
1.2.2. Закони, законодавчі та нормативні акти, кодекси та інші регламентуючі БЖД документи. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують рівень індивідуального ризику
1.2.3. Система правового захисту та нагляду за її дотриманням. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення
1.3. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
1.3.1. Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення. Проблеми життєдіяльності. Поняття безпеки
1.3.2. Основні джерела та чинники небезпеки (внутрішні й зовнішні). Глобальні небезпеки
1.3.3. Ризик як оцінка небезпеки. Прогнозування небезпек та захист від їхньої дії. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності