Безпека життєдіяльності - Атаманчук П.С. - 1.6.1. Політичні небезпеки (конфлікти на міждержавному, міжнаціональному і міжрелігійному рівні, боротьба за владу). Дискримінація людини за певними ознаками

1.6.1. Політичні небезпеки (конфлікти на міждержавному, міжнаціональному і міжрелігійному рівні, боротьба за владу). Дискримінація людини за певними ознаками

Соціально-політичні конфлікти - дуже гостра форма розв'язування суперечності між державами з використанням сучасних засобів враження, а також міжнаціональні кризи, які супроводжуються насильством При соціально-політичних конфліктах виникають соціально-політичні небезпеки

Конфлікт - це зіткнення двох чи декількох різноспрямованих сил з метою реалізації їх інтересів Джерело конфлікту - соціальна нерівність

Конфлікти, що виникають у суспільстві, називаються суспільними . Вони бувають: політичними, коли конфліктують політичні системи; соціальними - коли протистоять соціальні системи; економічними - коли стикаються інтереси економічних систем

Таблиця 1.2

ОСНОВНІ ТИПИ КОНФЛІКТІВ МІЖ ЛЮДЬМИ

Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичного значення, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні та інші відносини (рис. 1.56). Особливої гостроти набули міжетнічні конфлікти в країнах, де зазнала краху форма державного устрою (СРСР, Югославія) .

Поняття "соціально-політичний" конфлікт використовується й тоді, коли трапляються всередині держав громадянські війни, страйки та між державами - війни, партизанські рухи

Суб'єктами соціально-політичного конфлікту стають люди, які усвідомили протиріччя і обрали способом його вирішення зіткнення, боротьбу, суперництво (рис . 1 . 57) . Подібний спосіб вирішення протиріччя здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, коли має місце

відверте зазіхання на територію з боку групи, держави Суб'єктами конфліктів можуть виступати окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури; об'єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей

Війна - це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - останній ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами . Війни на планеті забрали вже понад чотири мільярди людських життів , Кількість загиблих різко зростала внаслідок розвитку засобів знищення людей та розширення масштабів військових дій , Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя

До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угруповань (тероризм) . У наш час явище тероризму досить поширене . Якщо донедавна звертання до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було надзвичайним явищем, то в наші дні щоденні повідомлення про терористичні акти сприймаються як щось неминуче . Терор став органічною складовою сучасного життя і набув глобального характеру

Тероризм (від латинського terror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей для досягнення певних цілей . Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики (рис . 1 . 58) . Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил, проявів нерівноправності у міждержавних, міжетнічних, міжрелігійних

відносинах Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, а також як знаряддя здійснення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами . Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний .

Інша класифікація терористичних актів:

o напад на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

o захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

o захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація, вимога викупу);

o насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

o викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

o політичні вбивства (це один із найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

o вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей)

Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу Проблема тероризму в Україні знаходиться в іншій площині, можна відмітити "кримінальний тероризм" всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України Важко провести чітку межу між кримінальним тероризмом і звичайним бандитизмом

Зростання терористичних актів, непередбачуваність наслідків цих актів викликають велику стурбованість світової громадськості, яка все більше активізує свої зусилля в боротьбі з тероризмом За останні роки вироблено більше десяти конвенцій і протоколів з питань боротьби проти тероризму . Але складність, багатоманітність форм його проявів ускладнюють вирішення цієї проблеми

Необхідно знати, як треба поводитись, опинившись у стані заручника . Найважливіше для заручника - це залишитися живим, і тому не можна провокувати терористів на насильницькі дії . Найкраще - це тихо сидіти і не привертати до себе увагу, тобто не вставати без дозволу, не ходити, навіть не дивитися в сторону терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик) У присутності терористів бажано не вести розмов поміж собою, у крайньому випадку розмовляти тихо . Слід позбавитись усього, що виділяє заручника поміж усіх потерпілих . Особливо це стосується жінок - зняти косметику, прикраси (зокрема сережки) .

Дискримінація (лат . discrimination - розрізнення, розділення) - навмисне приниження, обмеження або позбавлення прав певної групи осіб за будь-якою ознакою, що призводить до порушення прав людини (рис . 1 . 59) . Дискримінація суперечить принципам Статуту ООН, заборонена рядом міжнародних договорів . Поняття "дискримінація" розглядається і в міжнародному аспекті . Дискримінація в міжнародних відносинах - незаконна практика держави, яка веде до обмеження прав органів, організацій і громадян однієї держави порівняно з правами органів, організацій та громадян іншої держави з метою здобуття політичних чи економічних переваг .

В тоталітарних державах дискримінація найчастіше проводиться за ознаками раси, національності, статі, релігійних чи політичних поглядів, часто шляхом прийняття відповідного законодавства або фактичного здійснення дискримінації в повсякденному житті чи насаджені расистської ідеології

Україна проводить активну роботу, спрямовану на використання не тільки національних, а й міжнародних інститутів захисту прав людини і боротьби з дискримінацією В Україні на конституційному рівні заборонена будь-яка дискримінація людини