Безпека життєдіяльності - Атаманчук П.С. - 3.5.3. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом. Джерела електронебезпеки. Допустимі значення струму. Характеристика дії електричного струму

Чинниками, що впливають на наслідки враження електричним струмом (рис . 3 . 47) можуть мати електричний характер: напруга; сила струму, що проходить через тіло людини; вид і частота струму; опір електричного кола; наявність заземлення або занулення і неелектричний характер: індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалість дії струму; стан приміщення, в якому експлуатується електроустановка та площа контакту людини із струмоведучими частинами

Опір тіла людини не постійний, він залежить від багатьох причин і коливається в дуже широких межах Так, опір сухої шкіри коливається від 3000 до 100000 Ом, а вологої - знижується до 1000 Ом і менше .

Величина струму по-різному впливає на організм людини .

Порогово відчутний струм - найменше значення того струму, який під час проходження через організм людини викликає відчуття подразнення (0,6-1,5 мА при змінному струмі частотою 50 Гц та 5-7 мА - при постійному струмі) .

При струмі до 10 мА і частоті 50 Гц відчувається неприємна подразлива дія струму, яка супроводжується судорожними скороченнями м'язів

Порогово невідпускаючий струм - найменша величина електричного струму (10-18 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА - при постійному струмі), при проходженні через організм людини яка викликає судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснений провідник

При струмі 25-50 мА утруднюється дихання, при струмі більше 50 мА і до 100 мА порушується і робота серця з одночасним паралічем дихання

Порогово фібриляційний струм - найменше значення електричного струму (100 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА - при постійному струмі), проходження якого через організм людини спричинює фібриляцію серця

Струм в 100 мА при 50 Гц і вище вважають смертельним для людини

Підвищення напруги, прикладеної до тіла людини, в багато разів зменшує опір шкіри Здебільшого, чим вища прикладена напруга, тим більша небезпека ураження . Умовно безпечною є напруга 12 В Але залежно від сили струму, опору організму людини, її віку, статі та інших індивідуальних особливостей, терміну дії, умов виробництва та стану навколишнього середовища (температура, вологість повітря тощо) напруга у 12 В може стати небезпечною .

Величини напруг, які використовуються на практиці:

0-12 В - застосовують для переносних світильників місцевого освітлення під час роботи у приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли є небезпека дотику працюючого до металевих, заземлених частин;

0-42 В - для проведення лабораторних та практичних занять з учнями (неповнолітніми) в навчальних закладах, а також для індивідуального освітлення і ручного електроінструменту, переносних ламп, сигналізації, під час роботи в небезпечних виробничих зонах

127, 220 В - для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

380 В - величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;

380 В і вище - величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань .

Різні тканини людини по-різному проводять струм . Найбільший електричний опір має шкіра людини і, особливо, верхня ороговіла її частина, в якій не має кровоносних судин . На результат ураження виявляє вплив також шлях струму через тіло людини (петлі струму) . Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через найбільш життєво важливі органи: серце, головний мозок, легені . З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються дві петлі струму: права рука - ноги, рука - рука

Небезпека ураження від змінного струму досягає максимуму при частотах 50-200 Гц . Струм від 200000 Гц і вище безпечний. ___^

Постійний струм у 4-6 раз безпечніший змінного з частотою 50 Гц . Постійний струм у порівнянні зі змінним того ж значення, коли проходить через тіло людини, викликає слабкіші скорочення м'язів і менш несприятливі відчуття . Але це справедливо тільки щодо напруги до 600 В . При більш високій напрузі постійний струм стає небезпечнішим від змінного з частотою 50 Гц

У випадку замикання фази на землю на поверхні землі з'являється електричний потенціал . У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів, наприклад, на відстані кроку . Напруга кроку - це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина (рис . 3 . 48, 3 . 49) .

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування, необхідно знати джерела електронебезпеки в побуті, кабінетах і лабораторіях.

Відповідно до правил облаштування електрообладнання, приміщення поділяються на три категорії:

1 Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку

2 Приміщення з підвищеною небезпекою - це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом (вологість, струмопровідні поли - металеві, залізобетонні, висока температура)

3 Особливо небезпечні приміщення - це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: підвищена вологість, хімічно активне середовище, одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки

Будова електричної мережі кабінетів та лабораторій навчальних закладів повинна відповідати вимогам та стандартам безпеки праці Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму . Кабінети фізики, хімії, майстерні до групи приміщень з підвищеною небезпекою, тому електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання мають щороку перевіряти електротехнічні лабораторії Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінетів та лабораторій необхідно застосовувати їх електричне розділення . Якщо помічено несправності в електромережі кабінету чи лабораторії, у тому числі і у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу