Крива байдужості — це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг (ринковий кошик або кошик споживача) (рис. 3.2).
Ринковий кошик (споживчий кошик) — це комбінація товарів X і У для споживання їх протягом певного часу.
Споживач не розрізняє набори товарів X і У, які розташовані на кривій байдужості и. Рівень корисності кожного з наборів на кривій байдужості однаковий. Тому можна вважати, що крива байдужості показує альтернативні набори товарів, які забезпечують однаковий рівень корисності.
Карта кривих байдужості — це засіб відображення переваг споживача, що відповідають різному рівню задоволення його потреб (рис. 3.3).
Карта кривих байдужості складається з безлічі ліній, що не перетинаються.
Властивості кривих байдужості1:
1. Криві байдужості с монотонно спадними функціями
(при збільшенні кількості певного блага значення функції спадає).
Зафіксуємо деякий набір (X, У) пари благ 1 та 2 і розглянемо, в яких частинах площини можуть перебувати еквівалентні набори.
Іншими словами, нас цікавлять набори, які перебувають на тій самій поверхні байдужості, що і (X, У) (рис. 3.4, а).
Очевидно, що поверхня байдужості, яка містить набір (X, У), не буде проходити в областях А та С, оскільки ці області містять відповідно заздалегідь кращі та гірші набори благ 1 та 2.
Методом вилучення ми дійшли висновку, що можливими областями, через які проходитиме поверхня байдужості, яка містить набір (X, У), можуть бути лише області В та Э, тобто вона є монотонно спадною функцією.
2. Поверхні байдужості не перетинаються. Припустимо протилежне: нехай поверхні байдужості перетинаються і мають спільну точку А (рис. 3.4, б). Отже, вони відображають дві множини наборів благ, еквівалентних з погляду споживача, тобто 11а= 1Ы ид= ІІс, отже, ІІв= ІІс. У той же час точка С менш приваблива порівняно з точкою В, оскільки набір В містить більше і блага 1, і блага 2. Помічена суперечність дає підставу для твердження про неприпустимість перетину поверхонь байдужості.
3. При збільшенні споживання певного блага зменшується величина іншого, яку людина жертвує заради отримання додаткової одиниці першого блага (прояв закону спадної граничної корисності). Якщо у людини, наприклад, багато одягу, але мало їжі, то заради додаткової одиниці їжі вона схильна пожертвувати значною часткою одягу. Якщо ж людина має багато їжі, то заради додаткової одиниці їжі вона вже буде схильна жертвувати вже меншою часткою гардеробу.
Мовою графіки та математики це означає, що кут нахилу поверхні байдужості до горизонтальної осі зменшується при збільшенні споживання блага, величина якого відображається на цій осі. Іншими словами, поверхні байдужості є опуклими функціями (рис. 3.5).
4* Чим більше поверхня байдужості віддалена від почат-
ку координат, тим привабливішими для людини є набори благ, які розташовані на цій поверхні. Ця властивість навіть не потребує доведення: вона випливає з самих умов надання переваг (див. параграф 3.1). Чим більше в наборі благ, тим він корисніший. ■
Криві байдужості особливого типу. Існують групи товарів і послуг, що мають криві байдужості особливого типу':
/. Повні субститути (замінники) — товари, які повністю можуть бути замінені один одним з постійним коефіцієнтом заміни (рис. 3.6).
Карти кривих байдужості для повних субститутів складаються із серій паралельних прямих, оскільки МЯБух постійна по мірі пересування вздовж кривої байдужості.
Повні субститути, для яких МІ18ух= 1, одержали назву го-могенів.
Наприклад, якщо покупець вважає, що пляшка кефіру, куплена в будь-якому магазині міста, ідентична, то це гомогенний товар.
Якщо два літри молока, купленого в магазині, за своїми якостями рівноцінні літру молока, купленого на базарі, то маємо повний субститут з МК.8ху= 2.
2. Повні доповнення — товари, які можуть споживатися в фіксованій пропорції.
Карти кривих байдужості для повних доповнень (рис. 3.7) показують, що для споживання товару X у певній кількості потрібна певна кількість товару У. їх співвідношення визначене точками, розташованими на прямій, яка виходить із початку координат під кутом, визначеним 'мінімальним необхідним співвідношенням:
- для набору а це (х0, у0);
- для набору Ь — (х„ у,), хоч будь-який із товарів можна придбати додатково у будь-якій кількості.
Шкідливі товари — це та група товарів, споживання яких шкідливе для споживача. Прикладом є інтенсивність функціонування підприємств і забруднення навколишнього середовища. Криві байдужості для таких товарів (рис. 3.8, а) показують, що з інтенсифікацією виробництва зростає забруднення навколишнього середовища.
Тепер побудуємо криву байдужості, яка відображає взаємозв'язок між забрудненням навколишнього середовища і компенсацією цієї обставини у вигляді збільшення кількості робочих місць. Тут спостерігається парадоксальне явище: виявляється, людина звикає до шкідливих впливів, вимагаючи все менше компенсацій (рис. 3.8, б), тобто крива байдужості є опуклою догори функцією.
Гранична норма заміщення благ. Аналізуючи криві байдужості, необхідно звернути увагу на здатність товарів до взаємо-замінювання. Якщо для спрощення ситуації розглянути набір споживача, що складається лише з двох благ, наприклад, молока і Хліба, то зменшення споживання молока на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання хліба і навпаки. При цьому споживач буде на одній і тій самій кривій байдужості, тобто отримуватиме однакове задоволення.
Гранична норма заміщення (субституції) — це кількість товару У, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару X, залишаючись на цій же кривій байдужості.
Як бачимо на рис. 3.9, зменшення обсягу споживання товару X на АХ (Х-,- X,) компенсується збільшенням споживання товару У на ДУ (У2-У|).
Тому граничну норму заміщення (МЯБху) можна розрахувати так:
МЯБху = (ЛУ/ЛХ) (3.1)
Гранична норма заміщення завжди виражається від'ємним числом (МЯБху < 0), адже АХ < 0, оскільки Х,< X.. На це потрібно звернути особливу увагу, тому що деякі автори, щоб показати, що МЯБху < 0, помилково ставлять перед дробом знак Насправді ж цей "мінус" не потрібний, оскільки він "захований" у самому АХ.
3.4. Рівновага споживача
3.5. Рівняння рівноваги: ординалістський підхід
Тема 4. Аналіз поведінки споживача
4.1. Реакція споживача на зміну його доходу
4.2. Реакція споживача на зміну цін товарів
4.3. Ефект заміщення та ефект доходу
Тема 5. Попит, пропозиція, їx взаємодія
5.1. Ринковий попит і закон попиту
5.2. Ринкова пропозиція, закон пропозиції