Соціальна безпека - це стан суспільства, в тому числі всіх основних сфер виробництва, соціальної сфери, охорони внутрішнього конституційного порядку, зовнішньої безпеки, культури, при якому забезпечується номінальний рівень соціальних умов та соціальних благ - матеріальних, санітарно-епідеміологічних, екологічних, психологічних тощо, що визначають якість життя людини і суспільства в цілому та гарантує мінімальний ризик для життя, фізичного та психічного здоров'я людей.
Соціальні інтереси - це усвідомлена інтегрована система потреб у благополучному існуванні, відтворенні й розвитку людини, суспільства і держави. Соціальні інтереси базуються на фундаментальних цінностях, прагненнях та потребах народу. На основі соціальних інтересів з урахуванням конкретно-історичних внутрішніх і зовнішніх чинників формуються цілі та завдання держави щодо забезпечення її соціальної безпеки з усіх соціальних інтересів слід виділяти пріоритетні (або життєво важливі), задоволення яких забезпечує існування та можливості прогресивного розвитку людини, суспільства і держави. Соціальні інтереси можна класифікувати таким чином:
- за ступенем важливості: життєво важливі, стратегічні, тактичні.
- за тривалістю дії: довготермінові, середньотермінові, короткотермінові .
- за характером зіткнення: паралельні, конфронтаційні, розбіжні, спільні.
- за місцем дії: внутрішні, зовнішні.
- за ступенем реалізації: нереалізовані, частково реалізовані, реалізовані.
- за сферами розповсюдження: соціально-економічні, соціально-демографічні, соціально-екологічні та інші.
За І півріччя 2008 року Інтегральний показник рівня соціальної безпеки в Україні порівняно з І півріччям 2007 року збільшився. Найвагоміший позитивний внесок в інтегральний показник економічної безпеки належить саме соціальній безпеці, що зумовлено підвищенням соціальних стандартів життя населення.
Номінальні доходи населення за січень-червень 2008 р. порівняно з відповідним періодом 2007 р. збільшились на 44,8 %. а реальний наявний дохід, визначений з урахуванням цінового фактора,- на 14,7 %. Витрати населення у січні-червні 2008 р. порівняно з аналогічним періодом 2007 р. збільшились на 41 %. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника становила 1707 грн. і зросла порівняно з відповідним періодом попереднього року на 39,4 %, що є найвищим показником за останні 6 років. Реальна заробітна плата у І півріччі 2008 року зросла на 9,5 % порівняно з відповідним періодом 2007 року.
З таблиці видно, що факторами позитивного впливу на стан соціальної безпеки були такі:
- покращення ситуації на ринку праці: рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15-70 років становив 6,2 % (серед населення працездатного віку - 6,8 %) та був нижчим порівняно з відповідним періодом 2007 р. - 6,6 % (7,1 %), що відповідає пороговому значенню для цього показника;
- введення в експлуатацію 4044,6 тис. м2 загальної площі житла, що на 2,5 % більше, ніж за аналогічний період 2007 року. При цьому показник наявності житлового фонду на 1 особу при позитивній тенденції до збільшення (з 22,2 м2 до 22,5 м2) поки що не досяг порогового значення;
- перевищення середньою номінальною заробітною платою, яка у червні 2008 р. становила 1883 грн., державних соціальних стандартів, установлених з 01.04.2008: мінімальної заробітної плати (525 грн.) - у 3,6 разу, прожиткового мінімуму для працездатної особи (647 грн.) - у 2,91 разу.
Таблиця 14.4
Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень соціальної безпеки
Показники, одиниця виміру | Порогові значення | Фактичні значення | Динаміка нормалізованих значень | ||||||||
І гав. 2007 | І пів. 2008 | ||||||||||
Частка населення із сукупними витратами, які нижче 75 % медіанного рівня сукупних витрат (рівень бідності). % | не більше 25 | 27,5 | 27 | ↑ | небезпечна зона | ||||||
Частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які нижче прожиткового мінімуму, % | не більше 40 | 50,9 | 29.3 | ↑ | безпечна зона | ||||||
Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів | не менше 3 | 2,18 | 2.91 | ↓ | небезпечна зона | ||||||
Показники, одиниця виміру | Порогові значення | Фактичні значення | Динаміка нормалізованих значень | ||||||||
І пів. 2007 | І пів. 2008 | ||||||||||
Відношення мінімального розміру пенсії за віком до прожиткового мінімуму, разів | не менше 1,5-2 | 1,01 | 1 | ↓ | небезпечна зона | ||||||
Відношення індексу номінальних сукупних ресурсів домогосподарств до Індексу споживчих цін. разів | не менше 1 | 1.10 | 1.5 | ↑ | безпечна зона | ||||||
Відношення сукупних витрат 10% найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого, разів | не більше 8 | 4.7 | 2,4 | ↑ | безпечна зона | ||||||
Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, % | не більше 50 | 54.2 | 53.2 | ↑ | небезпечна зона | ||||||
Рівень безробіття (за методологією МОП), % | не більше 10 | 6.6 | 6,2 | ↨ | безпечна зона | ||||||
Рівень тривалого безробіття у працездатному віці (відношення чисельності безробітних понад шість місяців до загальної чисельності безробітних). % | не більше 25-30 | 55.9 | 51,4 | ↑ | небезпечна зона | ||||||
Наявність житлового фонду в середньому на одну особу, м2 | не менше 25 | 22.2 | 22.5 | ↑ | небезпечна зона | ||||||
Обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров'я, % до ВВП | не менше 4 | 3.43 | 3,19 | ↨ | небезпечна зона | ||||||
Обсяг видатків зведеного бюджету на освіту, % до ВВП | не менше 8,3 | 6.76 | 6,45 | ↓ | небезпечна зона | ||||||
Джерело: Аналітична записка Про стан економічної безпеки Мінекономіки
Негативним фактором для соціальної безпеки була наявність для переважної більшості спеціальностей дисбалансу між попитом на робочу силу та її пропозицією на ринку праці. Рівень
тривалого безробіття у працездатному віці45 залишається високим і становить 51,4 %.