Основи підприємницької діяльності - Варналій З.С. - Розділ 2. Організаційно-правові форми підприємництва

Матеріал другого розділу присвячений питанням форм організації підприємництва, його видам та сферам. Розкриваються дві організаційні форми підприємництва: мале підприємництво та фермерське (селянське) господарство, розглядаються особливості інноваційного та міжнародного підприємництва, діяльність фінансових посередників.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ ВИ ЗНАТИМЕТЕ:

■ основні сфери підприємницької діяльності;

■ види підприємств та об'єднань, види господарських товариств згідно з чинним законодавством України;

■ переваги малого підприємництва та його роль у вирішенні економічних і соціальних задач;

■ типи спільного підприємництва за участю іноземних партнерів;

■ структуру суб'єктів фондового ринку, їх основні функції;

■ зміст інновацій та роль інноваційного підприємництва у вирішенні завдань підвищення конкурентоспроможності продукції.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

■ пояснити особливості розвитку різних сфер підприємницької діяльності;

■ розкрити відмінності між різними видами підприємств та господарських товариств;

■ пояснити переваги та недоліки малого підприємництва, його загальні функції;

■ орієнтуватися в різних організаційно-правових формах підприємницької діяльності

ТЕМА 1. Види та сфери підприємницької діяльності

Сьогодні в Україні підприємництво досить часто сприймається як торговельна, комерційна діяльність, як купівля-продаж товарів. Таке уявлення є певною мірою обмеженим. Підприємництво - це надзвичайно різноманітний вид господарської діяльності, що охоплює усі сфери економіки. Разом з тим підприємництво необхідно поділяти за видами залежно від сфер та галузей економіки, де здійснюється підприємницька діяльність. Підприємництво в різних галузях (сферах) має істотні властивості за формою і особливо за змістом операцій та способів їх здійснення. На характер підприємництва значно впливає вид товарів і послуг, які підприємець виробляє та здобуває, а також спосіб отримання ним цих товарів і послуг. Окремі види підприємництва розрізняються також за формами власності, що використовуються в підприємницькій діяльності. Саме ці питання ми і розглянемо в даній темі.

1. Приватне, колективне та державне підприємництво

Підприємництво може набувати різноманітних форм залежно від того, діє підприємець самостійно чи в партнерстві з іншими підприємцями, користується лише своїм майном чи водночас і майном інших осіб, використовує власну працю чи залучає найманих працівників.

Найпростіша форма підприємництва - це провадження підприємницької діяльності без створення юридичної особи, за умови державної реєстрації як громадянина-підприємця.

Кожен громадянин може, наприклад, вирощувати овочі в своєму городі та продавати їх тим, хто бажає купити. Така діяльність має назву індивідуальна трудова діяльність.

Нині в Україні зареєстровані у встановленому порялку фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та є офіційними суб'єктами підприємництва. У 2000 р. в Україні було зареєстровано понад І млн. 200 тисяч громадян-підприємців (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Кількість зареєстрованих громадян-підприємців в Україні

Громадянин-підприємець має право на власний розсуд користуватися майном, що належить йому. До роботи він може залучати до десяти осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, включаючи членів своєї сім'ї. Треба мати на увазі, що відповідно до Цивільного кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, що належить йому. Він може розпочати та припинити свою діяльність у будь-який час за власним бажанням.

Приватне підприємництво не обмежується діяльністю фізичних осіб (громадян-підприємців). Будь-який дієздатний громадянин, який бажає створити власну господарську організацію, має право оформити свою справу як діяльність юридичної особи, визначивши організаційно-правову форму підприємства та зареєструвавши його як приватне підприємство (приватну фірму).

Приватне підприємство - це підприємство, яке засноване на власності фізичної особи і набуває статусу юридичної особи.

Власником приватного підприємства, підприємцем є єдина особа, єдиний громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, який має право наймання будь-якої кількості працівників, що не є власниками (господарями) підприємства, а є найманими працівниками. Г незважаючи на те, що вони беруть участь у підприємницькій діяльності як виконавці "волі господаря", їх не можна вважати підприємцями. У даному випадку підприємець - це власник і засновник приватної фірми.

До приватного підприємництва тісно приєднуються селянські (фермерські) господарства та сімейні підприємства, які формально відносяться до колективних форм підприємництва, але в дійсності є різновидом приватного підприємництва.

Підприємець як власник приватного підприємства має великий простір свободи дій та прийняття рішень. Однак така "незалежність" передбачає цілковиту персональну відповідальність. Проте один підприємець - "слабкий воїн" у великому полі бізнесу. Тому підприємці схильні до об'єднання коштів і зусиль, до переходу від індивідуального до колективного підприємництва. Але не слід думати, що колективне підприємництво обов'язково вимагає відмову від приватної власності на майно підприємця при створенні колективної фірми, зареєстрованої як юридична особа.

Колективне підприємництво має властивість поєднуватися з приватною власністю на всі фактори виробництва. У товаристві, кооперативі кожен учасник (засновник) може об'єднувати з іншими власні засоби виробництва, кошти, майно, свою інтелектуальну власність.

Подальше об'єднання коштів, капіталів, зусиль, управління приводить до великих інтегративних форм колективного підприємництва у вигляді синдикатів, корпорацій тощо.

Якщо ж до підприємництва приєднуються державні структури, то в ньому беруть участь підприємства та організації, засновані на державній формі власності, і тоді існують всі підстави говорити про державне підприємництво.

Державне і, особливо, комунальне підприємництво (як різновид державного підприємництва) може здійснюватися у формі оренди власності відповідної територіальної громади (адміністративно-територіальної одиниці) та державної власності підприємцями.